7.3. Друкована графіка. Гравюра.
Існують три види гравюри: опукла (або опуклий друк), заглиблена (або заглиблений друк), і плоска (або плоский друк).
Опукла гравюра
Ксилографія, ліногравюра
Ксилографія
Ксилографія (від грець. дерево і пишу, малюю) – гравюра на дереві. Працюючи різними штихелями, гравер вирізає на дошці (зазвичай грушевого дерева) ті місця рисунка, які повинні стати білими. В результаті – вирізане на дошці зображення утворює опуклий рельєф, на поверхню якого валиком накатується фарба. Наклавши аркуш паперу і прогладивши його кісткою, отримують відтиск (відбиток).
1 2
Китагава Утамаро. Красуня Осоме з дому Абура-е. Б. 1799. Кольорова гравюра на дереві.
Кацусіка Хокусай. Фудзі в ясну погоду. З серії «36 видів Фудзі». 1823-1829. Ксилографія.
Ліногравюра.
Ліногравюра або гравюра на лінолеумі, -- за технікою і художнім засобам є близькою до ксилографії. Лінолеум як найбільш дешевий і м'який матеріал, набув більшу популярність, особливо в галузі естампу. Ліногравюра виникла на межі 19–20 ст., після того, як був винайдений лінолеум. Для гравірування застосовують лінолеум товщиною від 2,5 до 5 мм. Специфічні якості ліногравюри: лаконізм художньої мови, контрасти чорного і білого, соковитий штрих, можливість швидкого виконання, кольоровий друк.
1 2
П. Пікассо. Фавни, що бавляться. 1959. Ліногравюра.
Г. Ф. Захаров. Пейзаж з вершником. 1964. Ліногравюра.
Кольорова гравюра на дереві або лінолеумі друкується з кількох дошок, вкритих кожна однією фарбою певного кольору.
1 2
1. Ведерников а.С. Інтер’єр майстерні. 1968. Кольорова ліногравюра.
2. Брусиловський м.Ш. . Ріпка. 1931. Ліногравюра.
Заглиблена гравюра
Гравюра на металі. Різець. Офорт. Акватинта. Суха голка..
Гравюра на металі належить до галузі заглибленої гравюри. Сюди відносяться такі гравірувальні техніки як різець, «суха голка», офорт та його різновид – акватинта. Рисунок прорізується або продряпується на поверхні металевої пластини (мідної чи цинкової). У заглиблення тампоном набивається фарба. Відтиск на папері відбивається під дією пресу.
Різцева гравюра – одна з найбільш складних і трудомістких технік. Зображення наноситься на пластину за допомогою спеціальних інструментів – різців, що залишають на поверхні металу штрихи у вигляді заглиблених рівчачків. Робота різцем – процес довгий, який не допускає поправок. У теперішній час класична різцева гравюра зустрічається рідко.
Лука Лайденський (1489 або 1494-1533, Нідерланди). Корівниця. 1510. Гравюра на міді.
Офорт (від франц. міцна горілка) – гравірувальна техніка, де художник працює голкою на мідній або цинковій пластині, вкритій твердим лаком. Пластина з нанесеним на неї рисунком занурюється у кислоту (зазвичай азотну), де продряпані до метала штрихи травляться. Після зняття лаку пластина виявляється вкритою рисунком, перенесеним на метал за допомогою кислоти. Нанесена на дошку фарба затримується у рівчаках, що утворилися. Відтиск робиться під пресом.
.
1 2
Шевченко Т. Портрет Ф.П.Толстого. 1860. Офорт.
Рембрандт. Три дерева. 1643. Офорт.
1 2
Никірєєв С. Іній. 1974. Офорт.
Андрійчук М. Автопортрет. 1957. Офорт.
Акватинта – метод гравіювання, різновид офорта. У відтиску вона нагадує рисунок пензлем аквареллю або тушшю. Техніка акватинти полягає в наступному: металева пластина, припорошена каніфоллю, нагрівається, в цей час на ній утворюється зерниста поверхня. Нанесений на неї рисунок кислототривким лаком вкриває найсвітліші його частини. Після цього його занурюють для травлення у кислоту. Кислота роз'їдає метал у проміжках між часточками порошку, створюючи на пластині шорстку поверхню, яка під час друку дає на папері плями різної тональності. Найчастіше акватинта застосовується разом з офортом.
«Суха голка» -- гравірувальна техніка, в якій гравер працює голкою, але на відміну від офорта тут виключений момент травлення. Звідси і сама назва техніки «суха голка». Під час продряпування металу по боках рівчачків утворюються задирки або барби. Фарба, що набивається в них під час друку, дає красиву, насичену, дещо розпливчасту «бархатисту» лінію глибокого чорного тону.
1 2