1. Добужинський м.В. Панночка-селянка. 1919. Ілюстрація. Туш.

2. Круглікова є.С. В майстерні. Автопортрет. 1865–1941.

Єлизавета Сергіївна Круглікова - російська художниця, майстер гравюри і силуету, видатний педагог, представник модерна.

Георгій Нарбут. Автопортрет з сім’єю.

Техніка силуету може бути різною: їх малюють тушшю, роблячи пензлем суцільні чорні заливки на білому папері, вирізають гострими ножицями з чорного паперу, наклеюючи потім на білий, гравірують на дереві чи лінолеумі.

7. 5. Книжкова ілюстрація і шрифт

Особливе значення має робота художника в книзі. Основа книжкового мистецтва – ілюстрація. Художник-ілюстратор стає ніби співавтором книги, трактуючи літературний твір, розширюючи і доповнюючи текст зоровими образами.

Книжкова  ілюстрація — елемент книжки, що або пояснює текст наочними образами, або активно тлумачить текст, даючи можливість читачеві по-новому зрозуміти і відчути цінність літературного змісту і форми.

Художники здавна оздоблювали книгу орнаментальними заставками, вигадливими заголовними літерами (ініціалами), сторінковими ілюстраціями (мініатюрами), а також численними дрібними малюнками на берегах сторінок. Графіка рукописної книги бере початок з ХІ ст. Рукописні книги ще з Київської Русі почали переписуватись зі слов’яно-візантійських зразків. Переписуванням і оздобленням книг тоді займалися головним чином ченці при монастирях та митрополичих дворах. Вони використовували спеціальне горіхове чорнило, яке зберегло свою стійкість до цього часу. Сторінка тексту старанно й повільно записувалася гарним почерком.

Графіка шрифту мала три назви: устав, півустав і скоропис. Такі шрифти писалися загостреними гусячими перами. Найпоширенішим елементом в оздобленні рукописної книги є чорно-біла або кольорова заставка прямокутної форми, яка завжди вміщувалася перед початком тексту розділу. Такі заставки мали суто декоративне значення. Крім загального декоративно-орнаментального оздоблення, рукописи також ілюструвалися сторінковими сюжетними малюнками – мініатюрами. Це багатокольорові зображення канонічних святих, або київських князів того часу. З ХУ ст. з’являються мініатюри з композиціями побутового та історичного змісту.

До нашого часу дійшло дуже мало давніх рукописів – чудових взірців давньоукраїнського книжкового мистецтва. Чимало їх загинуло під час воєн та пожеж. Але й ті, що збереглися, дають нам уявлення про високе мистецтво художників давніх часів. Графічне оздоблення книги набуло іншого характеру у ХУІІ-ХУІІІ ст., коли масове книгодрукування повністю витіснило нелегкий труд книго переписувачів та ілюстраторів.

1. 2 3

1. Федуско (?). Мініатюра «Євангеліст Матвій». Пересопницьке євангеліє. 1556.

2.Космографія. 1669—1670. (вгорі — в’язь, текст написаний півуставом).

3. Буквица р из Остромирова евангелия. 1056—1057.

Ініціальна буква «В» готичний рукопис. Сльозка Михайло. Заставка до «Тріодіону». 1642. Львів.

Ілюстрації допомагають зорієнтуватись у змісті книжки, спонукають її прочитати та допомагають засвоїти зміст тексту. Часто ілюстрації створюються у співдружності письменника і художника. Для ілюстрації обираються епізоди, що найповніше розкривають зміст тексту або окремих фрагментів літературного твору.

1 2