- •Тема 7. Графіка .
- •Коротка історія та значення графіки як мистецтва
- •Оригінальні графічні техніки
- •Сєров в.О. Портрет балерини т.П.Карсавіної.1909. Графітний олівець.
- •Едуард Мане. Портрет мадам Жюль Вийме. Б. 1880. Італійський олівець.
- •Леонардо да Вінчі Свята Анна з Марією, малим Христом та Іоанном Хрестителем. 1490. Коричневий папір, вугіль.
- •Шевченко т. Острів Чекан-Арал. 1849. Акварель.
- •Кіпренський о. Портрет о.О.Челищева. Б. 1808—1809.Пастель.
- •Рєпін і.Ю. Портрет Елеонори Дузе. 1891. Вугіль.
- •Франц фон Ленбах. Портрет Марселіни Сембрих. 1891. Пастель.
- •7.3. Друкована графіка. Гравюра.
- •Китагава Утамаро. Красуня Осоме з дому Абура-е. Б. 1799. Кольорова гравюра на дереві.
- •Кацусіка Хокусай. Фудзі в ясну погоду. З серії «36 видів Фудзі». 1823-1829. Ксилографія.
- •П. Пікассо. Фавни, що бавляться. 1959. Ліногравюра.
- •1. Ведерников а.С. Інтер’єр майстерні. 1968. Кольорова ліногравюра.
- •2. Брусиловський м.Ш. . Ріпка. 1931. Ліногравюра.
- •Лука Лайденський (1489 або 1494-1533, Нідерланди). Корівниця. 1510. Гравюра на міді.
- •Зуєв о. Коли сумно. Акватинта, суха голка.
- •Добров м. Пам’ятник Вольтеру в Парижі. 1915. Кольоровий офорт, акватинта.
- •Тулуз-Лотрек а. «Divan japonais» (Японський диван). Афіша. 1892. Кольорова літографія.
- •1056-1057Остромирово Євангеліє ()
- •Монотипія роботи Джованні Бенедетто Кастильйоне. 1655.
- •Шевченко а.В. Вулиця вночі при місяці. 1934. Монотипія.
- •7.4.Силует
- •Чорно фігурний і червоно фігурний розпис на давньогрецьких посудинах.
- •Добужинський м.В. Панночка-селянка. 1919. Ілюстрація. Туш.
- •2. Круглікова є.С. В майстерні. Автопортрет. 1865–1941.
- •Георгій Нарбут. Автопортрет з сім’єю.
- •7. 5. Книжкова ілюстрація і шрифт
- •1. Федуско (?). Мініатюра «Євангеліст Матвій». Пересопницьке євангеліє. 1556.
- •2.Космографія. 1669—1670. (вгорі — в’язь, текст написаний півуставом).
- •3. Буквица р из Остромирова евангелия. 1056—1057.
- •Джон Флаксмен (Англія). Ілюстрація до «Іліади» Гомера. Гравюра т.Піролі. 1793.
- •Анатолій Базидевич. Іл. До поеми і.П.Котляревського «Енеїда». Видавництво «Дніпро» — Київ, 1969 рік.
- •Альбом а. Дюрера. Апокаліпсис. Ілюстрація та шрифт.
- •Підпис Богдана Хмельницького, виконана скорописом: «Богдан Хмельницкий, гетьман войська
- •Кассандр а.М. Шрифт «Bifor». 1929.
- •Сторінка газети «Дейлі Ньюс» (1942) з розміщенням тексту та ілюстрацій.
- •Холодний п. Українське кооперативне свято. Плакат. 1926.
- •2. Г. Ван де Вільде. Реклама для компанії «Tropon». 1898. Кольорова літографія.
- •7.6. Прикладна та промислова графіка
- •Дизайн пакування та його і графічне оздоблення.
- •Кетлін Кейн. Плакат, бюлетень і сумка для торгового центру, що об’єднує багато магазинів під одним дахом. Список джерел
- •Словник
Добужинський м.В. Панночка-селянка. 1919. Ілюстрація. Туш.
2. Круглікова є.С. В майстерні. Автопортрет. 1865–1941.
Єлизавета Сергіївна Круглікова - російська художниця, майстер гравюри і силуету, видатний педагог, представник модерна.
Георгій Нарбут. Автопортрет з сім’єю.
Техніка силуету може бути різною: їх малюють тушшю, роблячи пензлем суцільні чорні заливки на білому папері, вирізають гострими ножицями з чорного паперу, наклеюючи потім на білий, гравірують на дереві чи лінолеумі.
7. 5. Книжкова ілюстрація і шрифт
Особливе значення має робота художника в книзі. Основа книжкового мистецтва – ілюстрація. Художник-ілюстратор стає ніби співавтором книги, трактуючи літературний твір, розширюючи і доповнюючи текст зоровими образами.
Книжкова ілюстрація — елемент книжки, що або пояснює текст наочними образами, або активно тлумачить текст, даючи можливість читачеві по-новому зрозуміти і відчути цінність літературного змісту і форми.
Художники здавна оздоблювали книгу орнаментальними заставками, вигадливими заголовними літерами (ініціалами), сторінковими ілюстраціями (мініатюрами), а також численними дрібними малюнками на берегах сторінок. Графіка рукописної книги бере початок з ХІ ст. Рукописні книги ще з Київської Русі почали переписуватись зі слов’яно-візантійських зразків. Переписуванням і оздобленням книг тоді займалися головним чином ченці при монастирях та митрополичих дворах. Вони використовували спеціальне горіхове чорнило, яке зберегло свою стійкість до цього часу. Сторінка тексту старанно й повільно записувалася гарним почерком.
Графіка шрифту мала три назви: устав, півустав і скоропис. Такі шрифти писалися загостреними гусячими перами. Найпоширенішим елементом в оздобленні рукописної книги є чорно-біла або кольорова заставка прямокутної форми, яка завжди вміщувалася перед початком тексту розділу. Такі заставки мали суто декоративне значення. Крім загального декоративно-орнаментального оздоблення, рукописи також ілюструвалися сторінковими сюжетними малюнками – мініатюрами. Це багатокольорові зображення канонічних святих, або київських князів того часу. З ХУ ст. з’являються мініатюри з композиціями побутового та історичного змісту.
До нашого часу дійшло дуже мало давніх рукописів – чудових взірців давньоукраїнського книжкового мистецтва. Чимало їх загинуло під час воєн та пожеж. Але й ті, що збереглися, дають нам уявлення про високе мистецтво художників давніх часів. Графічне оздоблення книги набуло іншого характеру у ХУІІ-ХУІІІ ст., коли масове книгодрукування повністю витіснило нелегкий труд книго переписувачів та ілюстраторів.
2 3
1. Федуско (?). Мініатюра «Євангеліст Матвій». Пересопницьке євангеліє. 1556.
2.Космографія. 1669—1670. (вгорі — в’язь, текст написаний півуставом).
3. Буквица р из Остромирова евангелия. 1056—1057.
Ініціальна буква «В» готичний рукопис. Сльозка Михайло. Заставка до «Тріодіону». 1642. Львів.
Ілюстрації допомагають зорієнтуватись у змісті книжки, спонукають її прочитати та допомагають засвоїти зміст тексту. Часто ілюстрації створюються у співдружності письменника і художника. Для ілюстрації обираються епізоди, що найповніше розкривають зміст тексту або окремих фрагментів літературного твору.
1 2
