1. Зуєв о. Коли сумно. Акватинта, суха голка.

2. Добров м. Пам’ятник Вольтеру в Парижі. 1915. Кольоровий офорт, акватинта.

Кольорова гравюра на металі друкується з кількох дошок (кількість їх відповідає кількості кольорів) або з однієї дошки, вкритій кількома фарбами.

Олексій Кравченко. Дівчинка в червоному. 1926.

Кольоровий офорт, акватинта.

Плоска гравюра

• Літографія. Монотипія

Літографія (від грець. камінь і графо – пишу, малюю) – гравюра на камені відноситься до галузі плоского друку. В якості друкарської дошки використовується особлива порода вапняку, що має пористу поверхню. Художник малює на камені олівцем, пером чи пензлем. Після спеціальної хімічної обробки на камінь накатується фарба і робиться відтиск.

1 2

1. Гаварні П. Спокусниця. Сер. ХІХ ст. Літографія.

2. Домьє О . Законодавче черево. 1834. Літографія.

Автолітографія – це оригінальна літографія, виконана самим автором.

1 2

1. Андрійчук М.О. Довго, довго дивувались… За мотивами Т.Г.Шевченка. 1990. Папір, автолітографія.

2. Андрійчук Т.М. Портрет Олени Леонової. 2005. Папір, автолітографія.

Кольорова літографія друкується з кількох каменів – для кожного кольору окремий камінь, причому при накладенні одного кольору на інший утворюються додаткові відтінки, що утворюють складні кольорові переходи.

1 2

1. Лейб-гвардія Гренадерського полка. Перша половина 19 ст. Росія. Кольорова літографія.

2. Тулуз-Лотрек а. «Divan japonais» (Японський диван). Афіша. 1892. Кольорова літографія.

М

1056-1057Остромирово Євангеліє ()

онотипія – графічна техніка, що сполучає можливості гравюри і живопису. Зображення наноситься олійними фарбами на металеву пластину, з якої робиться відтиск на папері. Техніка ця вимагає надзвичайної швидкості роботи, оскільки друкувати потрібно одразу, доки не висохли накладені на цинкову дошку олійні фарби. Отриманий відтиск може бути єдиним. Звідси і сама назва техніки – монотипія (від грець. один відтиск).

1 2

1. Монотипія роботи Джованні Бенедетто Кастильйоне. 1655.

2. Шевченко а.В. Вулиця вночі при місяці. 1934. Монотипія.

7.4.Силует

Виникнення мистецтва силуету йде в далеку давнину, воно відоме з часів Давньої Греції: за легендою, своїм виникненням воно завдячує доньці Дибутада, котра обвела на стіні будинку тінь свого коханого. Багато давньогрецьких ваз прикрашено чорними профільними фігурами, античний вазовий розпис, побудований на силуетному зображенні. Відомі й стародавні китайські силуети…

Чорно фігурний і червоно фігурний розпис на давньогрецьких посудинах.

На початку ХУІІІ ст. мода на силуети розпочалася із Франції.

Свою назву цей вид мистецтва отримав по імені Етьєна Сілуета, генерального контролера фінансів при дворі Людовіка ХУ, реформатора французьких фінансів й неабиякого сміливця – запропонував зменшити витрати короля й змушений був піти у відставку; єдина втіха для нього була -- вирізати з паперу чорні фігурки, названі згодом іронічно: силуети. В Росії та Україні силует побутував у ХVІІІ – особливо у ХІХ ст., відродився у творчості художників «Мира искусства» на поч. ХХ ст. Справжніми майстрами цього мистецтва були Федір Толстой (1783-1873), Георгій Нарбут (1886-1920), Єлизавета Кругликова (1865-1941), Микола Ільїн (1894-1954).

1 2