Фрагмент. Бізони. Печера Альтаміра. Іспанія. Пізній палеоліт.

Розпис печери Ласко у Франції. 18-15 тис. До н.Е. Пізній палеоліт.

Живопис рабовласницького суспільства володів уже розвиненою образною системою, багатими технічними засобами. У Стародавньому Єгипті, а також у древній Америці існував монументальний живопис, який вступав у синтез з архітектурою (розпис гробниць, храмів).

1. 1 2

1. Інтер’єр гробниці з розписами. 1 тис. До н.Е. Єгипет.

2. Фреска в будинку «Вулиці Мертвих» міста Теотіуакан. 1 тис. До н.Е. Латинська Америка, долина Мехіко.

В античну добу живопис, що виступав як партнер з архітектурою і скульптурою і прикрашав храми, житла, гробниці та інші споруди, слугував не тільки культовим, а й світським цілям. Розкрились нові специфічні можливості живопису, що давали широке за тематикою зображення дійсності. В античності зародились принципи світлотіні, своєрідні варіанти лінійної і повітряної перспективи. Поряд із міфічними створювались побутові й історичні сцени, пейзажі, портрети, натюрморти.

У середні віки у Західній Європі, Візантії, на Русі, на Кавказі і Балканах розвивався живопис, релігійний за змістом: фреска, іконопис і книжкова мініатюра, що часом включала й історичні сюжети. Ікони, настінні розписи, мозаїки і вітражі разом з архітектурою утворювали у церковних інтер’єрах єдиний ансамбль. Середньовічному живопису притаманні експресія дзвінкого, локального кольору і ритмічної лінії, виразність контурів; форми зазвичай площинні, стилізовані, фон абстрактний, часто золотий.

У Західній Європі в епоху Відродження утверджувались принципи нового мистецтва, заснованого на гуманістичному світогляді, що відкривав і пізнавав реальний світ. Зросла роль живопису, що розробив систему засобів реалістичного зображення дійсності.

Наприкінці ХІХ-ХХ століття розвиток живопису стає складним і суперечливим; співіснують і борються різні реалістичні і модерністські течії.

У ХХ столітті зростає роль монументально-декоративного живопису, як зображальної, так і не зображальної, зазвичай площинної, що гармонізує з геометричними формами сучасної архітектури. Також у ХХ столітті зростає інтерес до пошуків в галузі техніки живопису, але так само переважає олійний живопис.

Повнота явищ, які здатний охопити живопис, проявляється у великій кількості притаманних йому жанрів. З ними ми познайомились на попередніх заняттях. Як і інші види мистецтва, живопис може виконувати пізнавальну, естетичну, релігійну, ідеологічну, соціально-виховну або документальну функції.

За формою і функціями, або за своїм призначенням живопис ділиться на такі види:

• монументальний;

• станковий;

• театрально-декораційний;

• декоративний розпис предметів домашнього вжитку;

• іконопис;

• мініатюра;

• діорама, панорама.

Кожний з різновидів живопису відрізняється характером виконання і специфікою художніх образів.

Ми вже знайомились з поняттями монументальний, станковий і театрально-декораційний

живопис у попередніх лекціях. Подивимось, що являють собою інші види живопису.

• Декоративний розпис предметів домашнього вжитку

Розпис цілком справедливо вважають одним з найбільш популярних видів декоративно-прикладного мистецтва. Проте розпис деяких видів предметів повсякдення можна з повним правом віднести і до живопису. Зокрема це стосується давньогрецького вазопису. Зародившись ще в крито-мікенську епоху, він дає прекрасні зразки чорно-фігурного і червоно-фігурного стилю в період ранньої і високої класики. Тут ми знайомимось з усіма засобами творення художнього образу, як це притаманне традиційному живопису.

1 2