- •Тема 8. Живопис як вид образотворчого мистецтва.
- •8.1. Визначення поняття «Живопис», коротка історія та його види
- •Фрагмент. Бізони. Печера Альтаміра. Іспанія. Пізній палеоліт.
- •Розпис печери Ласко у Франції. 18-15 тис. До н.Е. Пізній палеоліт.
- •Інтер’єр гробниці з розписами. 1 тис. До н.Е. Єгипет.
- •Фреска в будинку «Вулиці Мертвих» міста Теотіуакан. 1 тис. До н.Е. Латинська Америка, долина Мехіко.
- •Святий Георгій. XIV-XV. Грузинська ікона.
- •Володимирська (Вишгородська) ікона Божої Матері. Хіі ст. Візантійська ікона.
- •Євангеліст Марко. 13 ст. Російська національна бібліотека, Санкт-Петербург. Візантійська мініатюра.
- •Евреинов д. И. Портрет графа а. С. Строганова. Эмаль. 8,2 × 7 см, овал. 1806. Санкт-Петербург, Ермітаж.
- •Брати Лімбург (поч. Ху ст., Нідерланди). Місяць квітень. Сторінка з розкішного часослова герцога Беррійського. 1412-1416. Пергамент. Шантійї, Музей Конде.
- •Музей-діорама «Прорив блокади Ленінграда». 8х40 м. 1944.
- •Дурис. Чаша із зображенням Фетіди і Пелея. Б. 490 до н. Е. Париж, Кабінет медалей.
- •Геракл і Геріон. Аттична чорно-фігурна амфора. Б. 540 до н.Е. Мюнхен, Державне античне зібрання.
- •Богоматір Одигітрія. 14 ст. Київ, Національний художній музей України. Волинська ікона.
- •Мамсиков в., Волков в. «Звільнення Проскурова 25 березня 1943 року». Фрагмент панорами. 1986-88. 3х40 м. М. Хмельницький.
- •Будівля панорами "Звільнення Проскурова" м. Хмельницький, вул.. Свободи, 2/1 (складова приміщення Будинку творчості для дітей та юнацтва)
- •8.2. Види живопису за технологічними засобами закріплення пігменту на поверхні.
- •Діонісій. Фрагмент розпису північно-західного зведення собору Ферапонтова монастиря. Темпера. 1500-02 або 1502-03.
- •Мантенья. Розпис стелі «Камери дельі Спозі» Замку Сан-Джорджо в Мантуї. Темпера. 1474.
- •Інтер’єр з мозаїками. Хііі ст.. Рим, Церква Санта-Марія - ін - Трастевере.
- •Піссаро к. Автопортрет. 1898. Даллас, Музей мистецтв. Сміливість мазків у подачі образу.
- •Ян ван Ейк. Портрет подружжя Арнольфіні.1434. Лондон, Національна галерея. Ретельна проробка деталей.
- •Репін і.Ю. Портрет Тетяни Щепкіної-Куперник. 1914. Харківський художній музей. Віртуозна техніка письма.
- •Рубльов а. Спас. Ікона із Звенигородського чину. Хіv-хv ст.. Темпера на дерев’яній основі.
- •Серов в.О. Викрадення Європи. 1910. Санкт-Петербург, Російський музей. Темпера.
- •Головін о. Я. Портрет Всеволода Емілійовича Мейєрхольда. 1917. Санкт-Петербург, Театральний
- •1. Рембрандт. Портрет Иоганнеса Втенбогарта. Фрагмент. 1633-34. Амстердам, Рейскмузеум.
- •2. Левицький л.Г. Портрет Урсули Мнішек. 1782. Москва, Третьяковська галерея.
- •3. Леонардо да Вінчі. Мона Ліза (Джоконда). 1506-09. Париж, Лувр.
- •1. Каміль Піссарро. Сільська місцевість. Церква і ферма в Ераньї. 1895.
- •2. Поль Синьяк. Папський палац. Авіньйон. Б. 1990. Париж, Музей д’Орсе.
- •3. Тео ван Рейссельберг. Потрет Жанни Піссарро. 1895.
- •8.4. Формат, обрамлення, етапи роботи над живописним твором
- •Формати живописних творів
- •1. Іванов о.А. Етюд до картини «Явлення Місії». 1840-1857.
- •2. Сім хлопчиків. Ексіз до картини. 1840-і-1850-ті. Папір на полотні.
- •3. Явлення Христа народу (Явлення Місії). 1837-1857. Москва, Третьяковська галерея.
- •1.Поль Сезанн. Автопортрет. 1875. Париж, Музей д’Орсе.
- •2.Поль Сезанн. Береги Марни. 1888. Санкт-Петербург, Ермітаж.
- •Список джерел
- •Словник
1. Рембрандт. Портрет Иоганнеса Втенбогарта. Фрагмент. 1633-34. Амстердам, Рейскмузеум.
2. Левицький л.Г. Портрет Урсули Мнішек. 1782. Москва, Третьяковська галерея.
3. Леонардо да Вінчі. Мона Ліза (Джоконда). 1506-09. Париж, Лувр.
Багатошаровий живопис – це техніка живопису, що засновується на нанесенні декількох шарів фарби. Кожен шар необхідно висушити перед нанесенням наступного. Техніка має кілька етапів: підмальовок, пастозна прорисовка і лесування. Олійні фарби діляться на покривні непрозорі (білила, кадмій, стронцієва жовта), напівпрозорі (більшість земляних фарб), прозорі лесувальні (краплак, смарагдова зелена, сієна натуральна, умбра, ультрамарин).
У ІІ пол. ХІХ ст. з'явився живопис роздільними мазками різного кольору, що були розраховані на оптичне змішування кольорів, коли глядач розглядає ту чи іншу картину на певній відстані. Цією технікою користувались імпресіоністи К.Моне, А.Сіслей, К.Піссаро, О.Ренуар та інші. Нео-імпресіоністи Ж.Сера і П.Сіньяк накладали мазки на полотно у вигляді окремих кольорових крапок. Ця техніка отримала назву пуантилізм або дивізіонізм.
1 2 3
1. Каміль Піссарро. Сільська місцевість. Церква і ферма в Ераньї. 1895.
2. Поль Синьяк. Папський палац. Авіньйон. Б. 1990. Париж, Музей д’Орсе.
3. Тео ван Рейссельберг. Потрет Жанни Піссарро. 1895.
8.4. Формат, обрамлення, етапи роботи над живописним твором
У станковому живописі велику роль грає формат картини. Він також пов'язаний з особливостями живописної техніки, композиції, інтер'єру, для якого призначено картину. Найчастіше художники віддають перевагу прямокутному (вертикальний чи горизонтальний) формату. Але він може бути і круглим (тондо), овальним або ж виконаний у найвигадливіших формах, наприклад, так звані дюседепорти – декоративні композиції над дверима, що широко застосовувались в мистецтві рококо.
Формати живописних творів
Прямокутний
формат – пейзаж (марина, ведута), портрет
Квадратний
формат - зустрічається рідко через
труднощі
композиційних
рішень
Люнет
– застосовувався переважно в класичному
стилі
Тондо
– формат, що часто використо-вують для
портрета
Еліпс
– використовується для портретів,
картин релігійної тематики
Найбільш розповсюдженим форматом для картини є чотирикутний, причому чистий квадрат зустрічається рідше, ніж чотирикутний, що більше, чи менше витягнутий вгору або вшир. Деякі епохи цінували круглий формат (tondo), овал. Вибір формату не має випадкового характеру, що формат зазвичай має глибокий, органічний зв’язок як зі змістом художнього твору, з його емоційним тоном, так і з композицією картини, що в ньому однаково яскраво відображається й індивідуальний темперамент художника, і смаки цілої епохи.
Горизонтальний, витягнутий формат краще застосовувати для розповідної композиції, для послідовного розгортання руху повз глядача. Тому до такого формату охоче звертаються художники, налаштовані епічно, ті, що прагнуть до активної композиції, до дії,-- наприклад, італійські живописці XIV і І пол. XV ст. (особливо у фрескових композиціях). Навпаки, формат квадратний або той, в котрому вишина дещо перебільшує над шириною, неначе відразу зупиняє динаміку дії і надає композиції характеру урочистої репрезентації. В свою чергу, при значному перебільшенні вишини над шириною композиція знову набуває динамізму, сильне тяжіння, але на цей раз вгору або донизу; такий вузький формат був особливо до душі художникам аристократичним, декоративним або налаштованим містично (маньєристи, Греко), які прагнули втілити певні емоції, настрої.
Деякі формати і форм та обрамлень в різні часи
1 2 3
1. Фра Філіппо Ліппі. Богоматір з Немовлям і святими Фредіаном і Августином. Вівтар Барбадорі. 1437-38.
Париж, Лувр.
2. Филип Фейт. Сім років великого достатку. 1816—1817. Берлін, Стара національна галерея.
3. Ганс Гольбейн Молодший. Дармштадтська Мадонна (Мадонна сімейства Майєр). 1526. Німеччина,
Швебиш-Халле, Церква іонітів.
1 2 3
1. Мікеланджело. (1475-1564, Італія). Святе сімейство. Тондо. 1503-1504.Флоренція, Галерея Уффіци.
2. Клод Лоррен. Сільський пейзаж з видом замка Гандольфо.1639. Велика Британія, Кембридж, 1639. Музей
Фіцуїльяма.
3. ЛевицькийД.Г. Портрет Варвари Єрмолаївни Новосильцевої. 1780. Москва, Третьяковська галерея.
1 2 3
1. Десюдепорт в палаці Сан-Сусі, літній резиденції Фрідриха Великого. І пол. 18 ст. Німеччина.
2. Серж Філінгер. Хліб з маслом або Сніданок художника. Поч. 21 ст.
3. Ежен Делакруа. Гесіод і Муза. Розпис паруса під куполом Поезії. Бурбонський палац. 1833-47. Париж.
Такими ж різними, як формати, можуть були й обрамлення картин – рами
Зазвичай, перед тим, як розпочати роботу над картиною чи стінописом, художник створює численні ескізи й етюди, в яких конкретизує свій задум, розробляє окремі деталі, колорит майбутнього твору. Цей попередній процес добре можна побачити в багатьох ескізах і етюдах О.Іванова до картини «З'явлення Христа народу».
1 2 3
