Теми реферативних виступів

1. Норманська теорія, її оцінка в сучасній історіографії.

2. Концепції української державності в історичній науці.

3. Основні закономірності, суть і наслідки початкових етапів українського державотворення.

4. Утворення, розвиток Київської Русі, її історичне значення.

5. Запровадження християнства на Русі, його історичне значення.

6. Запорозька Січ та її значення в історії українського державотворення.

Питання для дискусії

1. Чому Київська Русь, на думку М. Брайчевського, за державним устроєм не мала завершеного монархічного ладу і протягом усієї історії тяжіла до республіканських форм правління?

2. Чим, на Вашу думку, зумовлена ситуація, коли сучасні українські та російські науковці та політики виборюють «пріоритет» на спадщину Київської Русі?

3. Чи вплинуло підписання уній між Литвою і Польщею на політичний статус українських земель?

4. Чи вплинув авторитаризм гетьманської влади Б. Хмельницького на формування козацької державності?

Семінар 4. Проблеми відродження та розвиток державності

у ХХ — на початку ХХІ ст.

План

1. Еволюція українського державотворення у 1917–1920 рр.

2. Особливості державотворчих процесів в Україні у роки радянської влади.

3. Основні напрями формування Української незалежної держави наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.

Навчально-методичні видання

1 Історія України (соціально-політичні аспекти): Навч. посіб. / За ред. Б. П. Ковальського. — У 4-х ч. — Ч. ІІ. — К. : НТУУ «КПІ», 2003. — С. 29–104.

Джерела

1. Акт проголошення незалежності України: Постанови Верховної Ради України від 24 серпня 1991 р. // Радянська Україна. — 1991. — 31 серпня.

2. Історія України: Хрестоматія: у 2-х ч. — Вид. 2 перероб. і доп. / Упор. С. М. Клапчук (керівник), Б. І. Білик, Ю. А. Горбань та ін. — К. : ІЗМН, 1996. — Ч.2. — С. 14–19, 32–35, 40–45, 53–56, 63–67, 92–93, 97–100, 125–131, 284–291, 293–294, 298–303, 306–307, 309.

Література

1. Пилипчук П. П. П’ятнадцять років незалежності: крізь призму діяльності інститутів судової влади / П. П. Пилипчук // Вісник Верховного суду України. — К. : Верховний Суд України, 2006. — № 8. — С. 3–7.

2. Політична історія України / За ред. В. І. Танцюри. — К. : Академія, 2001. — С. 206–235, 240–328, 348–423, 425–444.

Методичні рекомендації з підготовки семінарського заняття

Основні терміни та поняття: українська національно-демократична революція, Українська Центральна Рада, Гетьманат П. Скоропадського, Директорія УНР, політичні партії, УНР, ЗУНР, універсали, автономія, державна самостійність, «воєнний комунізм», радянська влада, командно-адміністративна система, «розстріляне відродження», десталінізація, «відлига», «застій», перебудова, партійна номенклатура, інститут президентства, парламентаризм, конституційна реформа, президентсько-парламентська та парламентсько-президентська форми правління.

Розглядаючи перше питання «Еволюція українського державотворення у 1917–1920 рр.», рекомендуємо розділити його на три частини — діяльність Української Центральної Ради, Гетьманату Павла Скоропадського, Директорії УНР.

Спочатку слід проаналізувати соціально-економічне та політичне становище в Україні після Лютневої революції. Визначте позиції загальноросійських і національних політичних партій, що діяли в Україні. Зверніть увагу на те, що лютий 1917 р. поклав початок новому етапу боротьби за національне відродження України — українській національно-демократичній революції 1917–1920 рр., першим кроком якої було створення Української Центральної Ради. Проаналізуйте прихід до влади УЦР, акцентуйте увагу на роботі Всеукраїнського національного Конгресу, що став першим кроком до відродження української державності, на рішеннях військового, селянського, робітничого та інших з’їздів.

Розкажіть про боротьбу Центральної Ради за автономію України. Назвіть причини прийняття та зміст перших двох Універсалів Центральної Ради, охарактеризуйте ставлення до них Тимчасового уряду та різних політичних партій. Розкажіть про ситуацію в країні восени 1917 р.

Назвіть соціально-політичні зміни в Україні, які відбулися після жовтневих збройних повстань у Петрограді й Києві. Розгляньте зміст ІІІ Універсалу Центральної Ради, за яким проголошувалась Українська Народна Республіка, та охарактеризуйте його.

Аналізуючи відносини між Українською Центральною Радою і Радянською Росією, розкрийте причини конфронтації між ними, визначте суть Ультиматуму РНК РРСР від 4 грудня 1917 р. Проаналізуйте рішення II з’їзду Рад України та подальші політичні події. З’ясуйте причини прийняття IV Універсалу і його значення. Розглядаючи зовнішню політику УЦР, зверніть особливу увагу на хід переговорів між нею й державами австро-німецького блоку в Бресті, а також на умови підписаного між ними Брестського мирного договору.

Розкажіть про діяльність УЦР до кінця квітня 1918 р., про втручання окупаційних властей у внутрішні справи УНР, рішення останньої сесії УЦР. Визначте досягнення й прорахунки у державотворчій діяльності Центральної Ради. Обґрунтуйте відповідь.

Відповідаючи на другу частину питання, з’ясуйте і розкрийте причини гетьманського перевороту. Визначте цілі й завдання уряду гетьмана П. Скоропадського, охарактеризуйте його внутрішню і зовнішню політику, ставлення до неї різних політичних сил в Україні та за її межами. Проаналізуйте, чому політика гетьмана призвела до загострення політичної та соціальної ситуації в Україні. Які зовнішні фактори сприяли цьому? Охарактеризуйте ставлення українського народу до Гетьманату та окупантів. Які політичні сили брали участь у боротьбі проти нього? Розкажіть про організацію їх боротьби проти Гетьманату й висвітліть практичні дії. Завершуючи розгляд цієї частини питання, з’ясуйте причини кризи влади Гетьманату, які призвели його до краху і приходу до влади Директорії УНР.

Розгляньте, охарактеризуйте сутність внутрішньої та зовнішньої політики Директорії УНР, різні підходи її членів до вирішення принципових державних та політичних питань. Зверніть увагу на відносини УНР із ЗУНР, їх Акт Злуки, а також на те, чому Директорія УНР та уряд ЗУНР втратили владу.

Чому, на Вашу думку, більшовики захопили владу в Україні на початку 1919 р.? Проаналізуйте рішення ІІІ Всеукраїнського з’їзду Рад. Розкрийте сутність денікінщини й розкажіть про боротьбу проти неї. Назвіть особливості партизансько-повстанського опору радянській владі. Охарактеризуйте політику «воєнного комунізму». Розкажіть про політичні події в Україні після підписання Варшавського договору (квітень 1920 р.) і до поразки української національно-демократичної революції в листопаді 1920 р.

Підводячи підсумки питання, зважте на те, що революції взагалі знаменували тріумф одних ідей і крах інших, виносили на суспільний гребінь невідомих до того діячів, ставали справжніми вибухами накопиченої енергії, масової активності, водночас супроводжувалися тяжкими випробуваннями, потрясіннями, трагедіями та масовими жертвами. Такою була й українська національно-демократична революція 1917–1920 рр. Назвіть її головні здобутки та прорахунки, визначте найважливіші уроки.

Опрацьовуючи друге питання «Державотворчі процеси в Україні у роки радянської влади», слід звернути увагу на те, що перша спроба поширити радянську владу в Україні відбулася ще 1917 р., але остаточно її проголосили в січні 1919 р. Було утворено Українську Соціалістичну Радянську Республіку (УСРР), у якій впроваджувалася нова форма управління — Ради.

Зверніть увагу на те, що 1919 р. було прийнято першу Конституцію УСРР, згідно з якою Україна була формально незалежною республікою. Проаналізуйте основні положення цієї Конституції.

Характеризуючи формування соціалістичного радянського устрою в Україні під час утворення СРСР, почніть з головних чинників, які обумовили створення союзної держави й надайте інформацію про основні концепції її створення (проект «автономізації» Й. Сталіна, український варіант об’єднання радянських республік на принципах конфедерації, ленінський план федералізації). Яка з них, на Вашу думку, була найбільш вдалою?

З’ясуйте, що змінилося в державному будівництві після утворення СРСР. У зв’язку з цим зверніть увагу на юридичне оформлення союзу, проаналізуйте «Декларацію про утворення Союзу радянських Соціалістичних республік», «Договір про утворення СРСР» та рішення І Всесоюзного з’їзду Рад, подайте їм оцінку. Визначте принципи, на яких утворився СРСР, подайте їм оцінку, порівнюючи з реальною практикою державного будівництва. Аналізуючи союзний договір, варто з’ясувати особливості системи органів державної влади в новоутвореному СРСР, а також звернути увагу на особливості відносин між союзними й республіканськими органами влади, розмежування їхніх компетенцій. Простежте за нормативними актами, включаючи Конституцію СРСР 1924 р., як змінювався державно-правовий статус УСРР у складі СРСР протягом 20-х рр. Охарактеризуйте основні положення Конституції УСРР від 1929 р., які закріпили ці зміни.

Зауважте, що важливими кроками в формуванні нової (т. зв. командно-адміністративної) системи була політика індустріалізації та колективізації, а також створення командної економіки на основі п’ятирічного планування. Розкрийте зміст першого п’ятирічного плану розвитку країни (1928/29–1932/33 рр.). Чи було виконано його основні завдання? Аргументуйте свою відповідь.

З’ясуйте сутність тоталітарного режиму, розкажіть про згортання нової економічної політики, політики українізації, примусову колективізацію. Поясніть, чому 1930-х рр. в історії України подекуди визначають як період «розстріляного відродження».

Відповідь на це питання слід продовжити аналізом особливостей функціонування державно-правових інститутів України у воєнний час. Окрему увагу можна звернути на особливості гітлерівського окупаційного режиму, на наслідки спроб відновити Українську державу на окупованих територіях: Українське державне правління на чолі з Я. Стецьком у Львові й Українську Національну Раду під проводом М. Величковського у Києві.

Проаналізуйте розширення прав республіки в міжнародно-правових відносинах і обороні після закінчення війни, входження Галичини, Волині, Закарпаття та Північної Буковини до складу УРСР.

Розкриваючи питання, особливу увагу приділіть особливостям державно-правового розвитку України в повоєнний період і реорганізацію органів влади й управління УРСР під час десталінізації. Зокрема з’ясуйте, в чому полягало розширення прав Верховної Ради УРСР та які зміни відбувалися в її складі, а також у діяльності місцевих Рад депутатів трудящих. Зверніть увагу, що з 1946 р. український уряд змінив назву: Раду Народних комісарів було перейменовано на Раду Міністрів. З прийняттям 1978 р. нової Конституції УРСР система органів влади і управління зазнала змін. У зв’язку з цим охарактеризуйте, який статус за цією Конституцією отримала КПРС, які державницькі функції закріплювалися за нею, проаналізуйте державно-правовий статус, повноваження, структуру та порядок роботи Верховної Ради УРСР, Президії Верховної Ради УРСР і уряду. Зверніть увагу, що місцевими органами влади за Конституцією 1978 р. стали Ради народних депутатів УРСР (обласні, міські, районі у місті, сільські та селищні), а за Конституцією 1937 р. були ради депутатів трудящих. Про що, на Вашу думку, свідчать ці зміни?

Відповідаючи на третє питання «Основні напрями формування Української незалежної держави наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.», розкажіть, як влада поступово переходила від партійної номенклатури до державних органів, що обиралися парламентським шляхом. Підкресліть, що кардинальні зміни в СРСР, зокрема в Радянській Україні, почалися з поширенням гласності, яка передбачала не лише свободу слова для засобів масової інформації, а й відкритість усього суспільства. Паралельно відбувався пошук нових форм політичної організації держави. Охарактеризуйте запровадження інституту президентства в СРСР. Які наслідки мало проведення в березні 1990 р. виборів до Верховної Ради УРСР та місцевих рад на нових засадах? З’ясуйте, коли вперше в історії України Верховна Рада запрацювала як парламентський орган. Ознайомтеся з текстом «Декларації про державний суверенітет України», яку прийняла Верховна Рада УРСР 16 липня 1990 р. Розкрийте зміст і значення цього історичного документа для утвердження реального суверенітету України, розбудови незалежної Української держави. Проаналізуйте конституційні зміни в цей період: скасування ст. 6 Конституції УРСР 1978 р. про керівну роль комуністичної партії та його наслідки; розширення повноважень голови Верховної Ради, який набув рангу найвищої посадової особи республіки і мав представляти Україну в міжнародних відносинах; скорочення складу Верховної Ради до 450 депутатів (раніше було 650); перейменування Ради Народних Міністрів на Кабінет Міністрів України, а голови уряду — на прем’єр-міністра (травень 1991 р.); запровадження поста Президента УРСР (5 липня 1991 р.); проголошення замість принципу демократичного централізму (ст. 3 Конституції УРСР 1978 р.) у побудові органів державної влади принципу їхньої виборності й підзвітності народові; створення Конституційного суду; зміни адміністративно-територіального устрою у зв’язку зі створенням Кримської Автономної республіки.

Розкрийте зміст та історичне значення «Акту проголошення незалежності України» від 24 серпня 1991 р. і результатів Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 р., а також законів України «Про правонаступництво України» від 12 вересня 1991 р., «Про громадянство» від 8 жовтня 1991 р. та інших важливих нормативно-правових актів перших років незалежності України. Охарактеризуйте становлення українського парламентаризму, президентської влади. Розкрийте зміни в статусі та повноваженнях Президента України. Поясніть, які кроки було зроблено на шляху реформування виконавчих структур. З’ясуйте, які ускладнення супроводжували створення місцевих органів державної виконавчої влади. Назвіть основні етапи цього процесу. Поясніть, як перші кроки розбудови суверенної правової Української держави позначилися на функціонуванні судових і правоохоронних органів.

Розкрийте структуру та зміст Конституції України від 28 червня 1996 р. Яке історичне значення мало прийняття Основного Закону України? Охарактеризуйте причини, зміст і значення конституційної реформи, зокрема її першого етапу, пов’язаного з переходом від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми правління. Зверніть увагу на згортання конституційної реформи з 2010 р. В чому воно проявилося?

Розглядаючи особливості реформування законодавства, слід зазначити, що воно розпочинається одночасно з розбудовою незалежної Української держави. Проте цей процес спочатку не був достатнього системним, що призводило до певної неузгодженості правових норм. З прийняттям Конституції України з’явилися реальні перспективи щодо вироблення збалансованої законодавчої системи. Зауважте, що основними напрямами правової реформи є приведення чинного законодавства у повну відповідність до Основного Закону, адаптація законодавства України до норм міжнародного права.