Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Готовий варіант м. Істр. України.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
948 Кб
Скачать
☆

Теми реферативних виступів

  1. Пріоритети зовнішньої політики в контексті геополітичного розвитку часів Київської Русі, Галицько-Волинського князівства та козацько-гетьманської держави Б. Хмельницького.

  2. Головні фактори і причин різної зовнішньополітичної орієнтації українських політичних сил у революції 1917–1920 рр.

  3. Плани сусідніх держав щодо України напередодні та на початку Другої світової війни.

  4. Українська радянська держава: обмеження суверенітету та правосуб’єктності українського народу на міжнародній арені.

  5. Україна в сучасних геополітичних перетвореннях : етапи розвитку зовнішньополітичних відносин України з Росією та США.

  6. Основні тенденції співпраці України з міжнародними організаціями наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.

Питання для дискусії

  1. У чому ви вбачаєте здобутки та прорахунки української дипломатії у сучасних геополітичних перетвореннях?

  2. Чи існує зв’язок між «гібридною війною» Росії 2014 р. проти України та обраним українською державою курсом на євроінтеграцію?

  3. Якими Ви бачите перспективи у зовнішньополітичних відносинах України з пострадянськими республіками, що перебувають у складі СНД?

  4. Чи впливає фактор енергозалежності України на формування геополітичних векторів її зовнішньої політики?

Модуль ііі. Соціальні структури, соціальні відносини в українському суспільстві в історичному контексті Вступ до третього модулю

У цьому модулі розглядаються особливості формування соціальної структури і соціальних відносин у різні періоди життя українського народу, історія діяльності громадських, культурологічних і політичних організацій в українському суспільстві, особливості громадсько-політичного життя України в радянський період, а також суспільно-політичні трансформації, які Українська держава пройшла на шляху суверенного розвитку.

Для кращого опанування матеріалу студент має визначитися з основними категоріями понять «соціальна структура суспільства» та «соціальні відносини».

Однією з основних закономірностей розвитку суспільства є те, що його члени постійно засвоюють зразкт відповідної поведінки, норми та цінності, знання та навички (соціалізація). Внаслідок цього формується соціум, який постає в конкретно-історичній формі суспільства. Будь-який соціум має структуру, розуміння якої дає змогу глибше пізнати те чи інше суспільство, визначитися зі шляхами його вдосконалення відповідно до вимог певного історичного періоду. Соціальна структура суспільства — це сукупність відносно стійких, стабільних соціальних спільнот, груп і певний порядок їх взаємозв’язку та взаємодії.

Основу соціальної структури суспільства становлять такі елементи: а) компоненти соціуму — особистість, колектив, сім’я, соціальна група (існує в різноманітних формах: класи, страти або стани, верстви, професійні та вікові угруповання тощо), соціально визначений тип суспільства тощо; б) соціальні відносини, що існують як зв’язки та взаємодії між компонентами соціуму.

В соціальній структурі суспільства розрізняють класово-стратифікаційну структуру (класи, соціальні верстви, стани або страти та ін.); соціально-етнічну структуру (родоплемінні об’єднання, народності, нації); соціально-демографічну структуру (статево-вікові групи, населення, яке працює та не працює, співвідносна характеристика здоров’я населення); професійно-кваліфікаційну структуру (виробничі об’єднання, трудові колективи, установи, організації, фірми, науково-дослідні інститути тощо). Отже, компонентами соціальної структури суспільства є багатоманітні спільноти людей. Одні з них складаються об’єктивно, незалежно від волі та свідомості людей (наприклад, класи, соціальні верстви, нації), а інші люди створюють свідомо і цілеспрямовано (наприклад, політичні організації, партії, профспілки, громадські організації тощо).

Органічний зв’язок між соціальною структурою і соціальними відносинами полягає в тому, що вони взаємопроникають, взаємозумовлюють одне одного. Соціальне структурування суспільства неможливе без зв’язків між його структурними компонентами, тобто без соціальних відносин. Соціальні відносини, в свою чергу, інтегрують соціальні спільноти в цілісну соціальну систему, що самоорганізується, самовпорядковується і має складну ієрархію. Саме тому соціальні відносини безпосередньо реалізуються як відносини соціальної рівності чи нерівності між компонентами соціальної структури суспільства.

Кожний соціальний стан чи соціальна страта має корінні інтереси, якщо вони не збігаються, виникає боротьба в різних формах: економічній, політичній, ідеологічній. Історично першою, і, значною мірою, стихійною формою такої боротьби є економічна, тобто боротьба за поліпшення умов життя (умов праці, оплати праці, соціального забезпечення тощо). Вона охоплює широкі верстви населення, сприяючи їхній політичній активності. Наступною формою боротьби є політична, спрямована на задоволення політичних вимог (ширшу участь у роботі політичних органів, розширення прав і свобод і т. д.). Найвищою метою політичної боротьби є встановлення політичної влади. Поряд з економічною і політичною формами боротьби існує й ідеологічна, яка передбачає розширення свого впливу, своїх ідей серед широких мас. Цей аспект дуже важливий для розуміння особливостей формування та функціонування культурних, громадсько-політичних організацій, а пізніше й політичних партій, про які також ітиметься в цьому модулі.