3. Види економічного аналізу.

Види економічного аналізу класифікуються:

І. Залежно від галузевої ознаки:

• галузевий (галузі і сфери матеріального і нематеріального виробництва),

• міжгалузевий (економічний аналіз на макрорівні, в галузях національної економіки, адміністративних регіонів).

ІІ. За ознакою часу:

• наступний (ретроспективний, який поділяється на оперативний і підсумковий та історичний);

• попередній (прогнозний, перспективний).

ІІІ. За просторовою ознакою:

• внутрішньогосподарський (виконується суб’єктами аналізу, підпорядкованими системі управління суб’єктом господарювання, щодо якого здійснюється аналіз);

• міжгосподарський (виконується на макрорівні).

ІV. За об’єктами управління:

• економіко-статистичний;

• економіко-екологічний;

• маркетинговий;

• техніко-економічний аналіз (вивчає впровадження досягнень інновацій у практику виробництва і економічний ефект від зазначеного впровадження);

• фінансовий (здійснюється за внутрішніми і за зовнішніми користувачами на підставі фінансової і аналітичної звітності);

• управлінський (здійснюється внутрішніми суб’єктами, у складі його інформаційного забезпечення міститься інформація, що відсутня при здісненні фінансового аналізу).

• соціально-економічний (вивчає можливості зростання соціальних умов трудового колективу і їх вплив на зростання показників ефективності всіх видів діяльності суб’єктів господарювання і здійснюється соціальними службами підприємства).

V. За методикою вивчення об’єктів:

• порівняльний (порівняння звітних показників з плановими, минулими та з показниками інших підприємств);

• факторний (вплив факторів на результативний показник);

• діагностичний (визначення характеру порушень економічних процесів на основі типових ознак);

• маржинальний (оцінка ефективності управлінських рішень);

• економіко-математичний (вибір оптимального варіанту);

• детермінований (вивчення функціональних зв’язків результативних і факторних показників);

• стохастичний (для вивчення можливих залежностей в економічних процесах);

• ФВА - функціонально-вартісний аналіз (спосіб виявлення резервів, який базується на пошуку більш дешевих способів виконання головних функцій при одночасному виключенні зайвих функцій).

VІ. Залежно від суб’єктів аналізу:

• внутрішній (загальноекономічний, техніко-економічний, соціально-економічний, економіко-екологічний, маркетинговий аналіз, тощо. Виконуються у процесі оперативного, короткострокового і довгострокового управління виробництвом);

• зовнішній (органи державного управління, органи господарського управління, інвестори, банки, акціонери, тощо).

VІІ. За обсягом, що вивчається:

• повний (за всіма показниками діяльності);

• вибірковий (локальний).

VІІІ. За змістом програми:

• комплексний аналіз (всі сторони діяльності);

• тематичний (окремі сторони діяльності).

ІХ. Залежно від використання засобів комп’ютерної техніки:

• з використанням і без використання ПЕОМ.

Х. Залежно від поставлених цілей:

• системний аналіз (розгляд підприємства як системи щодо організації виробництва, встановлення цілей, структури внутрішнього і зовнішнього середовища, їх функціональних сфер, властивостей і впливу, структури виробничих операційних систем, загальних принципів дії системи),

• оперативний аналіз (дозволяє в процесі виробництва одержувати кількісну і якісну оцінку змін у розвитку об’єктів управління щодо заданих параметрів, вчасно виявити тенденції і закономірності розвитку керованих об’єктів, зменшити втрати і припинити їх виникнення, визначити резерви підвищення ефективності діяльності),

• стратегічний аналіз (засіб перетворення бази даних, отриманих у результаті аналізу середовища, на стратегічний план суб’єкту господарювання.

При аналізі внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства визначається критична точка організаційного середовища, місія і цілі економічної організації),

• ситуаційний аналіз (проводиться за відповідними ситуаціями. Керівництво підприємства приймає рішення в конкретних умовах, тому йому необхідно мати аналітичні розрахунки по конкретній ситуації, що виникла. Розгляд фактичних або уявних ситуацій (розгляд кейсів) реалізує навички аналітичного мислення і вміння генерувати і аналізувати різновиди рішення).