- •План лекції
- •Економічний аналіз як галузь економічної науки
- •2. Предмет і об’єкти, завдання і принципи економічного аналізу
- •Види економічного аналізу.
- •Зв'язок економічного аналізу з іншими науками і дисциплінами.
- •План лекції
- •Поняття методу економічного аналізу, його особливості.
- •Класифікація методів економічного аналізу.
- •Тема. Сутність моделювання господарської діяльності в економічному аналізі
- •Основні категорії економічного аналізу та причинно-наслідкові зв’язки .
- •План лекції
- •Поняття моделі і моделювання.
- •Поняття факторного аналізу.
- •Детерміноване і стохастичне моделювання факторних систем.
- •Класифікація та види факторних систем (моделей). Типи моделей детермінованого аналізу:
- •Способи перетворення (методи подовження, розширення та скорочення )факторних систем.
- •Тема. Прийоми елімінування у факторному аналізі
- •План лекції
- •Загальне визначення методів елімінування.
- •Метод ланцюгових підстановок.
- •Метод абсолютних різниць
- •Метод відносних різниць
- •Факторний аналіз із застосуванням методів елімінування.
- •Індексний метод.
- •Тема. Аналіз виробництва продукції, робіт і послуг
- •План лекції
- •1. Значення і задачі аналізу виробництва продукції.
- •Аналіз обсягів виробництва продукції.
- •Обсяги виробництва продукції за п’ять років
Зв'язок економічного аналізу з іншими науками і дисциплінами.
Теоретичною основою економічного аналізу є політична економія, а загальним методом пізнання, як і для всіх інших наук, — діалектика.
Е
кономічний
аналіз тісно пов’язаний з галузевими
економіками, плануванням
та організацією,
менеджментом,
маркетингом, фінансами
підприємства, ціноутворенням.
Особливу роль в економічному аналізі відіграють бухгалтерський облік, облік та статистика. Вони не тільки постачають йому необхідну інформацію, а й надають деякі свої методи для її вивчення. Особливо плідно у цій справі склалися стосунки між аналізом і статистикою, внаслідок чого методика аналізу збагатилася багатьма статистичними методами й прийомами дослідження.
В економічному аналізі широко застосовуються сучасні засоби обробки інформації, економіко-математичні та соціологічні методи, знання в галузі техніки й технології виробництва.
Рис.1.2.Види економічного аналізу
Тема. Методи економічного аналізу: їх характеристика, сутність і класифікація
Мета:
засвоїти, поглибити та систематизувати знання по темі;
розвивати економічне мислення;
сприяти формуванню знань та виробленню практичних навичок по темі;
виховувати охайність, зацікавленість в отриманні знань зданої навчальної дисципліни, повагу та любов до обраної спеціальності .
План лекції
Поняття методу економічного аналізу, його особливості.
Класифікація методів економічного аналізу.
Основні категорії економічного аналізу та причинно-наслідкові зв’язки .
Час: 2 год.
Вид заняття : лекція
Тип заняття: засвоєння нових знань
Місце проведення: аудиторія
Матеріально-технічне забезпечення: підручник, наочний посібник, методична розробка.
Джерела інформації: [1], ст.20-29; [2], ст.19-24; [3], ст.10-23
Основні категорії і поняття: метод економічного аналізу, методика економічного аналізу, особливості методу, модель, моделювання, економіко – логічні методи, економіко – математичні методи, показники, чинники (фактори), система показників
Студенти повинні знати:
основні поняття теми;
класифікацію методів економічного аналізу;
особливості методики економічного аналізу;
основні категорії та базові поняття економічного аналізу,
причинно-наслідкові зв’язки між показниками діяльності підприємства.
Студенти повинні уміти:
давати відповіді на поставлені питання;
розкривати зміст окремих понять і категорій;
робити самостійні висновки;
здійснювати необхіні розрахунки та бухгалтерські записи.
Домашнє завдання: вивчити конспект, [1], ст.20-29; [2], ст.19-24; [3], ст.10-23
СРС №№ 1 - 6.
Поняття методу економічного аналізу, його особливості.
Аналіз – це розбір, розкладання предметів або явищ на складові елементи, властивості та ознаки. Під час проведення аналізу використовують добре відомі й перевірені практикою методи. Проведення аналітичних досліджень дає змогу поглибленого вивчення складу, зв’язків, властивостей предметів та явищ.
Під методом економічного аналізу розуміють науково обґрунтовану систему теоретико-пізнавальних категорій, принципів, способів та спеціальних прийомів дослідження, що дають змогу приймати обґрунтовані управлінські рішення і базуються на діалектичному методі пізнання. Особливості діалектичного методу полягають у тому, що всі явища, котрі досліджуються, розглядаються в їх взаємозв’язку та русі, зміні та розвитку, при цьому розвиток розуміють як боротьбу протилежностей на засаді об’єктивних законів реальної дійсності.
Метод економічного аналізу зумовлюється метою, завданнями, вимогами, змістом і особливостями предмету, що вивчається.
Основні риси методу економічного аналізу:
визначення системи показників, що всебічно характеризують процеси, явища;
системний підхід до вивчення об’єктів аналізу;
деталізація;
систематизація;
узагальнення;
необхідність постійних порівнянь і вивчення внутрішніх протиріч;
встановлення тісного зв’язку і кількісної оцінки, забезпечення виміру впливу факторів на результати діяльності з виділенням результативних факторів, і тих, які на них впливають;
вибір спеціальних прийомів і способів для вивчення всіх взаємозв’язків;
встановлення форми взаємозв’язку між чинниками.
Метод аналізу реалізується через його науковий апарат, тобто через сукупність прийомів дослідження, або методику - сукупність способів і правил обробки економічної інформації для найбільш доцільного дослідження економічних явищ чи процесів з метою оцінки фінансово – господарської діяльності суб’єкта господарювання.
Найважливішим елементом методики економічного аналізу є технічні прийоми й способи аналізу, які називають інструментарієм аналізу.
Алгоритм методики економічного аналізу:
постановка завдань і цілей аналізу;
визначення об’єктів аналізу;
визначення послідовності й періодичності аналізу;
визначення системи показників, за допомогою яких досліджуються об’єкти аналізу.
вибір і опис способів дослідження об’єктів;
створення інформаційної бази аналізу і обумовлення джерел для проведення аналізу;
розробка вказівок щодо організації аналізу;
опис технічних засобів, що використовуються при обробці інформації;
характеристика документації, що представляє результати аналізу;
доведення результатів економічного аналізу до споживачів.
Однією з найважливіших особливостей методу економічного аналізу є використання системи показників для вивчення господарських явищ та процесів. Адже економічний аналіз спроможний дослідити лише ті економічні явища, які відображено в певних економічних показниках, що мають числову характеристику. Наприклад, такі властивості продуктів харчування, як смак, колір, запах, корисність, не мають об’єктивної числової характеристики, а для того, щоб вони могли стати об’єктом дослідження в економічному аналізі, потрібно спочатку розробити відповідну систему показників даних властивостей, виражених у балах.
Інша характерна особливість методу економічного аналізу — вивчення причин, що вплинули на зміну тих чи тих економічних показників. Ураховуючи, що економічні явища обумовлено причинно-наслідковою залежністю, головним завданням аналізу є розкриття та вивчення цих причин (факторів). На господарську діяльність підприємства, навіть на окремо взятий показник, можуть впливати численні фактори. Визначити та вивчити абсолютно всі причини дуже складно, та й не завжди доцільно. Завдання полягає в тому, щоб знайти те найсуттєвіше, що найбільше впливає на той чи інший показник. Отже, обов’язковою умовою правильного аналізу є економічно обґрунтована класифікація причин, що вплинули на господарську діяльність підприємства та її результати.
До характерних особливостей методу економічного аналізу належить і визначення та вимірювання взаємозв’язку між об’єктивними економічними показниками. Іноді нехтування таким взаємозв’язком може призвести до некоректних висновків, а подеколи зробити аналіз узагалі неефективним. Тому в економічних дослідженнях жодне явище не може бути правильно інтерпретоване, якщо воно розглядається ізольовано, без зв’язку з іншими. Не можна також на основі окремо взятого явища робити загальні висновки про тенденцію розвитку об’єкта в цілому. Такий підхід призводить, як правило, до фальсифікованих висновків. Однак це зовсім не виключає можливості та необхідності логічного виокремлення певних явищ у процесі економічних розрахунків.
