Хід заняття

1. Організація дітей на занятті (їх розміщення, розташування об’єкту, викликання інтересу до об’єкту, сюрпризність, загадка, ігрові моменти та ін.)

2. Послідовність розглядання об’єкту:

А) питання до дітей про зовнішній вигляд, звички, користь, догляд;

Б) доповнення, пояснення вихователя (вказати в ході бесіди)

3. Прийоми активізації уваги (наближення об’єкту, словесні, ігрові, та інші прийоми)

4. Підсумки заняття.

1) узагальнення досвіду дітей;

2) завдання для самостійного спостереження;

3) використання художнього слова, співу;

4) оцінка участі дітей на занятті (вказати конкретно із врахуванням вікової групи).

Примірний конспект заняття для дітей старших груп.

Тема. Від шипшини – вітаміни.

Мета: ознайомити дітей з декоративним кущем – шипшиною, її зовнішнім виглядом і використанням людиною (як вітамінний засіб) в народній медицині. Поширити знання дітей про використання рослин людиною. Розвивати естетичне сприймання шипшини. Виховувати бережне ставлення до рослин. Активізувати словник словами: шипшина , розлогий кущ, вітамінний чай, колючки.

Обладнання: гілочки з ягодами шипшини, кольорові ілюстрації квіток шипшини, настій з ягід шипшини.

Хід заняття

Заняття по можливості проводиться на ділянці, біля куща шипшини. У іншому випадку, в груповій кімнаті, де на столиках у вазі - гілочки шипшини з плодами.

– Діти, я вам загадаю загадку, а ви мені скажете, про яку рослину ви сьогодні дізнаєтесь.

Кучерявий кущ на кручі

Має пазурі дряпучі,

Хто по квіти потовпиться,

За того він ухопиться,

Як дряпоне: ані руш!

Відгадайте, що за кущ? (Шипшина)

– За якою ознакою можна відрізнити кущ шипшини від інших кущів? Які кущі ви знаєте ?

(Ліщина, калина, шипшина, барбарис, малина, ожина, бузина, смородина, аґрус, глід...)

– Є такий давньоримський вислів:

«Коли зірвать схочеш троянду,

Згадай спочатку про шипи...»

Так, саме ця особливість залишилася без змін у «цариці квітів» – троянди від її прародича – шипшини. Шипшина чи не перша рослина, яку ще в давнину почала розводити людина через її красу і за багато віків виплекала з неї велике розмаїття троянд.

Шипшина – це досить поширений чагарник. Навесні й на початку літа привертає увагу великими запашними квітами, а восени – яскравими червоними й оранжевими плодами.

Давайте подивимось, чи однакового кольору стебла? ( Ні, стебла, яким більше кількох років – коричневі, а цьогорічні пагони – зеленувато-червоні з шилоподібними шипами і щетинками). Давайте розглянемо листки шипшини. Які вони?

Молоді листки можуть слугувати замінником чаю, а молоді пагони придатні в їжу.

А зараз давайте розглянемо квітку (фотоілюстрація або малюнок).

– Як можна сказати – яка вона? На яку квітку схожа ?

– Квітка рожева або біло-рожева, з п’ятьма вільними пелюстками. Послухайте вірш К. Перелісної.

Шипшина

Дуже прості в мене квіти,

Але ніжні, запашні.

Люблять бджоли їх і діти –

Колючки їх не страшні.

Восени як скину листя,

Ягідками приберусь –

Кожна гілка, як в намисті.

Я шипшиною зовусь.

– Давайте розглянемо плоди.

(Плоди червоно-оранжеві, різні за величиною і формою – круглі, продовгуваті, овальні, з численними волосистими сім’янками).

– Так, діти, саме плоди шипшини мають велике значення і підтримують авторитет скромного предка цариці квітів.

Плодом шипшини називають розросле м’ясисте квітколоже, яке має видовжену або округлу форму. Цей «несправжній» плід ховає в собі дрібні плоди – кісточки.

М’яка оболонка ягодоподібного плоду шипшини є справжнім сховищем вітамінів. Найбільше тут вітаміну С, який є і в листі шипшини.

Про значення вітамінів для людини свідчить сама назва: Vita – в перекладі з латинської означає «життя». Отже, без вітамінів немає життя, нестача їх в організмі людини стає причиною виникнення різних захворювань.

З ягід, листя роблять вітамінний чай, настій або ж відвар.

– Коли ж можна збирати плоди?

(Восени, коли оранжеве забарвлення їх переходить у яскраво – червоне. В цей час вони містять максимальну кількість вітаміну С).

– Із свіжих плодів варять варення й повидло (після кожного повідомлення вихователь закріплює нові поняття з дітьми).

– Чи часто можна зустріти кущі шипшини у парках, скверах? Ось сьогодні ми навчимося, як можна розмножити рослину. Ми зберемо стиглі плоди і посіємо плодики у ґрунту, змішаний з дерев’яною тирсою. А наступної весни з’являться рясні сходи. Однорічні сіянці восени пересадимо на постійне місце.

Кожен у змозі забезпечити потребу у плодах шипшини, виростивши біля хати 3-4 кущі різних видів шипшини, які поширені в навколишній природі.

(Виконання трудових доручень: діти висівають плодики шипшини у спеціально підготовлені траншеї)

– Після роботи й відпочити можна. Пригощайтеся, будь ласка, чаєм із шипшини, а я розповім вам легенду про цю рослину.

– ...Якось розгнівалася Троянда на Шипшину, звинуватила її в тому, що вона їй сонце затуляє, що тінь від неї попадає на Троянду.

– Знаєш що, сестро! Ходімо до матінки Покрови. Розповімо їй нашу біду і попросимо, щоб вона нас розсадила. Покрова прийняла їх. Троянда мовила:

– Ми прийшли просити тебе, щоб ти нас пересадила. Я від шипшини немічна, безсила, звісила додолу свою голівку - квітку. Сил не вистачає, тепла немає.

– А я все гадала, що своїм дужим тілом холодний вітер не пускаю зовсім забула, що і сонце також затуляю. Відсади мене, - сказала Шипшина.

– Гарно говориш. Покрию тобою місця біля доріг, в яру над струмочками, на узліссі, посаджу по 2-3 рядочками. Прикрашу твоє колюче тіло червоними ягодами. Ти будеш не тільки красивою, а й корисною, щедрою, доброю до людей.

Колючки хай будуть з тобою. Краса не повинна бути м’якою: люди обірвуть спочатку квіти, а потім і обламають гілки. А з колючками ти житимеш і прикрашатимеш землю вічно.

Поклонилися квіти Покрові.

Троянда повернулася на старе місце, а Шипшина на узлісся, в яри, чагарники, придорожні рови. Так і росте ця славна і улюблена в народі колюча лікарка.

Підсумок заняття.

Примірна схема аналізу заняття – спостереження за живим об’єктом

I. Визначення теми і програмового змісту:

а) відповідність навчальних і виховних завдань програмі даної вікової групи;

б) повнота, чіткість, грамотність оформлення програмового змісту.

II. Обладнання: чи передбачено все необхідне для організації даного спостереження?

III. Структура заняття:

1. Чи правильно вибрано розміщення дітей та об’єкту?

2. Чи вдало вибрано прийом на початку спостереження? (сюрпризність в молодшій групі).

3. Чи забезпечено послідовність в спостереженнях за об’єктом?

а) сприймання об’єкта з цілому;

б) розглядання зовнішнього вигляду (починати з основного), порівняння із вже відомим об’єктом ;

в) встановлення способу харчування, порівняння з особливостями поведінки вже відомих тварин;

г) підведення під категорію : свійські, дикі тварини ( старша група);

д) зв’язок з особистим досвідом дітей.

4. Чи включено у сприймання різні аналізатори ?

5. Характеристика прийомів навчання :

а) показ і пояснення на чіткість і доступність;

б) характер запитань (послідовність, чіткість, врахування вікових особливостей );

в) використання художнього, слова практичних прийомів.