12.2. Мета і принципи економічного управління рухом грошових коштів

Головною метою управління рухом грошових коштів підпри­ємств є забезпечення їхньої фінансової стійкості шляхом збалансу­вання та синхронізації в часі надходження і витрачання коштів.

При управлінні рухом грошових коштів, тобто грошовими потоками, необхідно керуватися загальновизнаними принципами, головними серед яких є такі:

> інформативна вірогідність, яка повинна відповідати стандар­там бухгалтерського обліку;

> збалансованість руху грошових коштів за обсягами, часом і простором;

> забезпечення ефективності використання кожної одиниці коштів шляхом мінімізації і запобігання неритмічності грошового потоку;

> стабілізація ліквідності та платоспроможності підприємст­ва, пов'язана з дотриманням синхронізації позитивних і негативних грошових потоків на кожнім інтервалі часу.

Процес ефективного економічного управління рухом грошо­вих коштів підприємств потребує дотримання етапів, представле­них на рис. 12.4.

Рис. 12.4. Основні етапи економічного управління рухом

грошових коштів підприємств

Як показано на схемі, початковим і дуже важливим етапом економічного управління рухом грошових коштів суб'єктів під­приємницької діяльності є моніторинг в широкому значенні. Він охоплює не тільки збір достовірної інформації, а й її аналіз, уза­гальнення та підготовку пропозицій для прийняття ефективних управлінських рішень.

Найважливішим етапом економічного управління виступає оптимізація руху грошових коштів по кожному джерелу формуван­ня і кожному напряму витрачання (використання).

Завершальним етапом такого управління є ефективний конт­роль за дотриманням збалансованості вхідних і вихідних грошових потоків як за обсягами коштів, так за синхронністю їхнього руху в часі та просторі.

12.3. Методи оптимізації руху грошових коштів

Будучи найважливішим етапом управління рухом грошових коштів, особливо збиткових і низькорентабельних підприємств, оп­тимізація покликана виконати ряд важливих задач:

1) виявити та задіяти резерви зниження залежності підпри­ємства від зовнішніх джерел залучення коштів;

2) забезпечити більшу збалансованість вхідних і вихідних грошових потоків як за часом, так і за обсягами;

3) сприяти тіснішому взаємозв'язку руху грошових коштів від різних видів діяльності;

4) сприяти збільшенню обсягу чистих грошових коштів.

Оптимізація руху грошових коштів являє собою процес ви­бору найбільш ефективних форм організації цього руху з урахуван­ням зовнішніх і внутрішніх факторів діяльності підприємства.

Основними об'єктами оптимізації руху грошових коштів ви­ступають такі:

• надходження та витрачання грошових коштів;

• чистий рух коштів за кожним видом діяльності;

• чистий рух сукупних коштів від усіх видів діяльності;

• вплив зміни валютного курсу на залишок грошових коштів;

• залишок грошових коштів на кінець періоду. Найважливішою передумовою оптимізації руху грошових

коштів підприємства є оцінювання факторів, які впливають на об­сяг і характер їх формування в часі (рис. 12.5).

Рис. 12.5. Основні фактори впливу на рух грошових

коштів туристичного підприємства

Методи оптимізації руху грошових коштів залежать від рівня достатності планованого грошового потоку.

При оптимізації дефіцитного грошового потоку виходять з вивчення тривалості дефіцитності. Дефіцит може бути коротко­строковим або навіть випадковим і довгостроковим, стійко прита­манним даному підприємству.

Збалансованість дефіцитного руху грошових коштів у корот­костроковому періоді досягається застосуванням відомої у світі «Системи прискорення - уповільнення платіжного обороту». Ця система передбачає розробку підприємством організаційних захо­дів, з одного боку, для прискорення залучення коштів, а з іншого -для уповільнення їх витрачання.

Серед заходів прискорення залучення коштів до діяльності підприємств туризму можна виділити такі:

- розширення системи цінових знижок на турпродукт з ме­тою ефективного збільшення обсягів його реалізації;

- прискорення інкасації платіжних документів покупців турпродукту.

Уповільнити витрачання грошових коштів у короткостроко­вому періоді можна за рахунок таких заходів:

• збільшення періоду (флоуту) інкасації власних платіжних документів;

• запобігання передоплати придбання підприємством турпослуг і товарів;

• розширення оренди (лізингу) замість купівлі основних фондів;

• реструктуризація кредитів (боргів) шляхом переведення короткострокових кредитів у довгострокові.

При рішенні проблем збалансування обсягів дефіцитного грошового потоку в короткостроковому періоді можуть зростати проблеми дефіциту в довгостроковому періоді. Тому потрібна роз­робка заходів, спрямованих на ліквідацію дефіциту грошових кош­тів у довгостроковому періоді.

Для збільшення надходження коштів у довгостроковому пері­оді рекомендується застосовувати такі головні заходи:

- залучення довгострокових кредитів з урахуванням фінан­сового левериджу;

- продаж (здача в оренду або по лізингу) зайвих нематері­альних активів підприємства;

- для акціонерних товариств - додаткова емісія акцій (облі­гацій).

Зниження витрат коштів у довгостроковому періоді можливе за допомогою таких заходів:

> зменшення кількості та обсягів інвестиційних програм;

> відмова від використання коштів для фінансового інвесту­вання;

> скорочення суми постійних витрат.

Оптимізація надлишкового грошового потоку підприємства вимагає використання надлишку на інвестування розвитку діяльнос­ті підприємства. Серед основних напрямів використання надлиш­кових коштів туристичних підприємств можна виділити такі:

1) збільшення насамперед операційних необоротних активів, тобто придбання додаткових основних фондів і нематеріальних активів, зокрема, прогресивних програм для забезпечення роботи комп'ютерів;

2) прискорення запровадження в дію реальних інвестиційних проектів;

3) здійснення перспективної диверсифікації операційної дія­льності;

4) формування ефективного портфеля фінансових інвестицій;

5) дострокове погашення довгострокових кредитів тощо.

В системі оптимізації грошових потоків підприємства важли­ве місце посідає їхня синхронізація, тобто збалансованість у часі. Синхронізація грошових потоків може здійснюватися за допомо­гою методу кореляції. Коефіцієнт кореляції в процесі оптимізації повинний прямувати до «+1».

Заключним етапом оптимізації руху грошових коштів є за­безпечення умов максимізації чистого руху грошових коштів від усіх видів діяльності підприємства.

Прискорення чистого руху коштів забезпечує самофінансу­вання і підвищення ринкової вартості підприємства. Зростання чис­того руху грошових коштів може забезпечуватися за рахунок:

> скорочення постійних витрат;

> зниження рівня змінних витрат;

> застосування ефективної податкової політики;

> використання ефективної цінової політики;

> впровадження прискореної амортизації основних фондів;

> продажу зайвих основних фондів і нематеріальних активів;

> посилення претензійної роботи з метою повного і своєчас­ного стягнення штрафних санкцій і т.п.

Обґрунтовані заходи оптимізації руху грошових коштів ви­користовуються при його плануванні.