Додаток 1. Узагальнені відомості про вчені ступені, присуджувані в Росії до 1917 р.

Показник

Рік прийняття статуту університетів – рік прийняття Положення про Введення в учені ступені

1804 -1819

1835 - 1837, 1844

1863 - 1864

1884

Учені ступені

дійсний студент; кандидат; магістр; доктор

:кандидат; магістр; доктор

кандидат; магістр; доктор;

магістр і доктор - Московський, Петербурзький, Казанський, Київський, Новоросійський, Пермський, Саратовський, Томський, Харківський університети; кандидат, магістр і доктор – Варшавський і Юрьєвський (Дерптський)

Спеціалізація

по чотирьох факультетах (розділах): богослов'я, медицина, право; філософія

У кожному розділі введені розряди, причому для ступеня доктора наук їх було менше, ніж для магістра

До 40 розрядів на ступінь магістра

Послідовність атестації

Обов'язкове проходження всіх щаблів - «проскакування» через щаблі неприпустимо

Особи, що одержали ступінь доктора в інших країнах, допускаються лише до випробувань на ступінь магістра й тільки через рік після одержання магістерського ступеня можуть здавати докторські іспити.

Умови присудження ступеня

дійсний студент – на підставі заяви або здачі іспитів;

«дійсний студент» визначалося як звання (присвоювалося всім, хто успішно закінчив повний курс університету), а не вчений ступінь

Кандидат – здати іспитів, представити письмовий твір

Або «автоматично», за відмінними результатами університетських випробувань, або за результатами здачі спеціальних іспитів

Студенти, що закінчили університет з відмінними результатами, повинні виконати дисертацію в строк, що не перевищує 6 місяців після закінчення випробувань

Магістр – витримати словесне й письмове випробування, привселюдно захистити дисертацію (на латинській або російській мові)

Здобувач допускався до випробувань тільки при попередньому позитивному висновку ради факультету; для наступного захисту дисертації необхідно представити її тези. По дисертації деканатом призначалися два опоненти

Здати екзамен з одного з 40 розрядів науки; привселюдно захистити дисертацію; передбачалася можливість заміни дисертації іншою друкованою науковою працею

Доктор – витримати словесне й письмове випробування, показавши ґрунтовні й глибокі знання про науки, привселюдно захистити дисертацію (тільки латинською мовою)

См. наведене вище для магістра

Привселюдно захистити дисертацію; здача іспиту скасована; передбачалася можливість заміни дисертації іншою друкованою науковою працею

Інтервал часу, що відокремлює від попереднього ступеня

Кандидат – 1 рік після закінчення університету; у виняткових випадках відразу після закінчення

Кандидат – 1 рік після закінчення університету; у виняткових випадках відразу після закінчення

Магістр – 2 роки після кандидатської

Магістр – 1 рік після кандидатської

Доктор – через 3 роки після магістерської

доктор – через 1 рік після магістерської

Інше

Після захисту ступінь доктора затверджується міністром освіти

Особи, що одержали ступінь доктори в інших країнах, допускаються лише до випробувань на ступінь магістра й тільки через рік після одержання магістерського ступеня можуть здавати докторські іспити.

В ученому званні дійсного студента й в учених ступенях кандидата, магістра й доктора затверджувала рада університету; Професори затверджувалися міністром освіти, доценти й лектори – піклувальником; професор міг бути прямо призначений міністром

Правила жорсткіші

Як правило, нижчі вчені ступені присуджувалися тільки випускникам університетів

Нижчий учений ступінь міг присуджуватися випускникам ліцеїв і інших вищих навчальних закладів