- •Теоретичні основи адміністративного менеджменту
- •Теорія адміністративного менеджменту
- •1.1 Історичні передумови й еволюція адміністративного менеджменту
- •1.2 Класична адміністративна школа: а. Файоль, л. Урвік, г. Черч, Дж. Муні, а. Рейлі
- •1.3. Теорія адміністративної організації ідеального типу м. Вебера
- •1.4 Сучасні підходи до адміністративного менеджменту
- •Тема 2 система адміністративного менеджменту та апарат управління
- •2.1 Основні категорії адміністративного менеджменту
- •Підсистема I: Система адміністративного управління підприємством "Організаційна система управління"
- •2.2 Система адміністративного управління (Administrative Management System – ams)
- •Підсистема II: Система адміністративного управління персоналом "Раціональна модель трудових відносин"
- •2.3 Адміністрація як орган адміністративного управління і суб'єкт адміністративного менеджменту
- •2.4 Менеджер-адміністратор як ключовий елемент системи адміністративного управління і суб'єкт адміністративного менеджменту
- •2.5 Сутність і значення процесу адміністративного менеджменту
- •Змістовий модуль 2 технологія адміністративного менеджменту
- •Планування в адміністративному менеджменті
- •3.1 Адміністративне планування: сутність, принципи, рівні
- •3.2 Види і методи адміністративного планування
- •3.3 Прогнозування і програмування в адміністративному плануванні
- •3.4 Процес адміністративного планування
- •Тема 4 органіЗовування діяльності адміністрації
- •4.1 Організація структури адміністрації підприємства
- •4.2 Повноваження, обов'язки і відповідальність працівників адміністрації підприємства
- •4.3 Методологічні основи проектування організаційних структур адміністративного управління
- •1. Поділ праці і спеціалізація.
- •2. Департаменталізація і кооперація.
- •3. Зв'язок між частинами і координація.
- •4. Масштаб керованості і контролю.
- •5. Ієрархія організації та її ланковість.
- •6. Розподіл прав і відповідальності.
- •7. Централізація і децентралізація.
- •8. Диференціація й інтеграція.
- •4.4 Організація праці підлеглих
- •Тема 5 мотиВування працівників апараТу управління
- •5.1 Форми мотивування адміністративних працівників
- •5.2 Нетрадиційні підходи до мотивування працівників апарату управління
- •До нетрадиційних методів мотивування адміністративних працівників відносяться:
- •6.1 Контроль діяльності апарату управління: види, особливості, принципи
- •6.2 Види адміністративного контролю
- •6.3 Інструменти адміністративного контролю
- •7.1 Особливості адміністративних методів управління
- •7.2 Види адміністративних методів управління
- •7.2.1 Організаційні методи управління
- •7.2.2 Розпорядницькі методи управління
- •7.2.3 Дисциплінарні методи управління
- •7.3 Природа адміністративної влади
- •Тема 8 адміністрування процесу прийняття та реалізації управлінських рішень
- •8.1 Прийняття управлінських рішень у системі адміністративного менеджменту
- •8.2 Форми розробки і реалізації управлінських рішень адміністрацією
- •8.3 Організація виконання управлінських рішень
- •3) Створення оптимальної структури комунікацій між виконавцями і керівниками.
- •8.4 Контроль за виконанням управлінських рішень
- •Тема 9 сучасні технології адміністративного менеджменту
- •9.1 Первинність адміністративної системи менеджменту
- •9.2 Адміністративний менеджмент і ощадливе виробництвом товарів (надання послуг)
- •9.3 Адміністративна система менеджменту й інформаційні технології
- •9.4 Адміністративна система менеджменту і система якості
- •Список джерел, що рекомендується для вивчення дисципліни "Адміністративний менеджмент" Базова
- •Допоміжна
5. Ієрархія організації та її ланковість.
Ієрархія у загальному вигляді означає розташування частин цілого в порядку від вищого до нижчого, а для підприємства – це просто структура влади, або її ланковість.
Рівнем управління у підприємстві вважається та його частина, у рамках якої й у відношенні якої можуть прийматися самостійні рішення без їх обов'язкового узгодження з вище- або нижчерозташованими частинами.
З урахуванням функціональних служб, що реалізують лінійні зв'язки, кількість рівнів у сучасних виробничих підприємствах може досягати дванадцяти, а у невиробничих – дев'ятьох.
Якщо вважати визначення масштабу керованості як групування робіт за горизонталлю, то визначення кількості рівнів можна віднести до групування робіт за вертикаллю.
Сполучення різних масштабів керованості з тією або іншою кількістю рівнів управління призводить у проектуванні організації до досить різних її структур (рис. 4.2).
Кількість рівнів управління |
Максимальна |
“Висока конфігурація”
|
“Китайська
к |
Мінімальна |
“Мала конфігурація”
|
“Пласка
к |
|
|
|
Нижче оптимального |
Вище оптимального |
|
|
Масштаб керованості |
|
Рис. 4.2 – Вплив комбінацій масштабу керованості і кількості рівнів управління на проектування організації і її конфігурацію
Кількість рівнів управління тісно пов’язана з можливістю ефективного здійснення лінійних і функціональних зв'язків у підприємстві. Ці зв'язки в контексті рівнів управління розглядаються з погляду координації прийнятих рішень. Тому визначення кількості рівнів управління тісно пов’язано з такими змінними фактору координації, як реалізовані права та інформація, якою обмінюються.
6. Розподіл прав і відповідальності.
Можливі два варіанти розподілу прав і відповідальності: система «ялинка» і система «мотрійка» (рис.4.3).
У системі «ялинка» права і відповідальність вищестоящого керівництва поглинають тільки частину прав і відповідальності (повноважень) нижчестоящого керівника. У даному випадку має місце бюрократична організація М. Вебера з високою чіткістю у фіксації прав і відповідальності керівника кожного рівня.
Система «мотрійка» є системою подвійного або множинного підпорядкування, у ній права і відповідальність вищестоящого керівника цілком поглинають права і відповідальність (повноваження) усіх нижчестоящих керівників. У цій системі дуже складно знайти «крайнього» у силу розпорошеності прав і відповідальності всіх нижчестоящих рівнів.
1 – бригадир;
2 – начальник ділянки;
3 – начальник цеху;
4 – директор.
- зона прав и відповідальності;
- зона прав і відповідальності даного рівня ієрархії.
Рис. 4.3 – Варіанти розподілу прав і відповідальності

онфігурація”
онфігурація”