3. Кількість та якість товару.

В різних країнах використовуються різні системи вимірювань, у зв’язку з чим на практиці виникають проблеми, що випливають з відмінностей у визначенні об’єму чи кількості товару. Частіше за все непорозуміння виникають при визначенні кількості товару в одиницях вимірювання, що співпадають за найменуванням, але відрізняються за масою. Одні й ті ж самі за найменуванням одиниці вимірювання (наприклад, бочка, мішок, бутиль) в різних країнах містять різні кількості. Наприклад, мішок кави в Бразилії, Мексиці, Колумбії складає 60 кг, а в Пуерто-Рико та Ямайці – 90 кг. Тому при позначенні кількості в одиницях, що мають неоднакове значення в різних країнах, слід використовувати метричну систему вимірювань, або давати еквівалент в метричних одиницях.

В контракті купівлі-продажу слід обов’язково оговорювати, чи включається тара та упаковка в кількість (вагу) товару, що постачається.

В залежності від цього розрізняють:

• вага брутто – вага товару разом з внутрішньою і зовнішньою упаковкою, включаючи пакувальні матеріали;

• вага нетто – вага товару без упаковки;

• вага брутто за нетто – вага товару з тарою, коли вартість тари прирівнюється до вартості товару (в тих випадках, коли вага тари складає не більш 1-2% ваги товару і коли ціна тари мало відрізняється від ціни такої ж вагової одиниці товару – мішки, поліетиленові пакети та ін.), в цьому випадку контрагенти, що укладають контракт, вагою тари якби нехтують і брутто приймається за нетто.

Якість товару визначається сукупністю властивостей, що визначають придатність товару для використання його за призначенням.

У зовнішньоторговельній термінології існують спеціальні поняття:

• кондиція – це умова про якість та упаковку товару;

• звичайна експортна якість – спосіб її визначення залежить від характеру товару та від практики, що склалася в міжнародній торгівлі.

Якість може бути визначена наступними способами:

1. За стандартами. Цей спосіб передбачає поставку товару за якістю, що точно відповідає певному стандарту. Стандарт – це документ, в якому дається якісна характеристика товару. Стандарти розробляються різноманітними урядовими організаціями, союзами підприємців, науково-технічними асоціаціями та інститутами, страховими компаніями та ін. За стандартами визначається якість таких товарів, як зернові, каучук, чорні метали та ін. Дуже часто у зовнішньоекономічних контрактах посилаються на національні стандарти (ГОСТ, DIN, ASTM, API та ін.). Цей факт не означає, що в тексті контракту можна посилатися на будь-який з них або на обидва стандарти одночасно. Сторони повинні вказувати той стандарт, за яким виробляються товари на заводі-виробнику та який є прийнятним для покупця. Більш того, необхідно враховувати і те, що у випадку невідповідності якості товару вказаній стандартом відбір та підготовка арбітражних проб матеріалу, а також контрольне визначення якості товару будуть проводитись відповідно до методів, які застосовуються при випробуванні товарів відповідно до вказаного стандарту.

2. За технічними умовами (коли на даний товар відсутні стандарти і необхідне встановлення спеціальних вимог до його якості). Цей спосіб застосовується відносно складного промислового обладнання, унікальної апаратури, суден, літаків.

3. Вміст окремих речовин в товарі. Цей спосіб визначення якості передбачає встановлення в контракті у відсотках мінімально допустимого вмісту корисних речовин і максимально допустимого вмісту небажаних елементів або домішок.

4. Виходом готової продукції. При цьому способі в контракті встановлюється показник, який визначає кількість кінцевого продукту, що повинен бути отриманий із сировини ( пряжі із шерсті, олії з насіння).

5. По специфікації. Складається експертами, імпортерами або іншими організаціями і містить необхідні технічні показники, які характеризують товар (що описують товар).

6. За зразками. Відбувається на підставі пред’явлення продавцем зразків товару, узгоджених і підтверджених сторонами, які потім використовуються як еталони. Зазвичай відбирається три зразка. Один зразок зберігається у покупця, другий – у продавця, а третій передається незацікавленій нейтральній організації, частіше за все Торговій палаті. В контракті передбачається порядок порівняння поставленого товару зі зразком.

7. За попереднім оглядом. Регламентація якості товару за попереднім оглядом означає надання покупцю можливості огляду всієї партії товару у встановлений строк. Експортер гарантує якість товару таким, яким його оглянув та схвалив імпортер. Відповідальність експортера може виникати тільки у випадку виникнення прихованих дефектів товару. В контрактах цей спосіб перевірки якості позначається словами «оглянуто-схвалено». За попереднім оглядом частіше за все передаються товари на аукціонах та зі складів.

8. За справедливою середньою якістю – ФАК. Цей спосіб застосовується в основному в контрактах на зернові. В контракті робиться вказівка, що якість товару повинна відповідати справедливій середній якості зерна в певний період і у встановленому місці відвантаження (в країні продавця або в країні походження товару).

9. Спосіб «тель-кель». Означає поставку товару «яким він є». Цей спосіб застосовується при продажі врожаю зернових, овочем, цитрусових «на корню» (ще не знятого), а також при морському перевезенні вантажів, коли продавець не несе відповідальності за погіршення якості в дорозі.

Досить часто якість в контракті визначається застосуванням декількох способів. Якщо в контракті не вказаний спосіб визначення якості, зазвичай вважається, що якість товару, який постачається повинна відповідати середній якості, що є в країні продавця або в країні походження товару звичайною для даного виду товару. У випадку застосування Конвенції про договори міжнародної купівлі-продажу товарів слід використовувати положення, відповідно до якого, за винятком випадків, коли сторони домовились про інше, товар не відповідає договору, якщо він:

а) непридатний для тих цілей, для яких товар того ж описання зазвичай використовується;

б) непридатний для будь-якої конкретної мети, про яку продавець прямо або опосередковано був поставлений до відома під час укладання договору, за винятком тих випадків, коли із зобов’язань випливає, що покупець не покладався або що для нього було незрозумілим покладатися на компетентність та твердження продавця.

Більшість контрактів містять комерційні гарантії якості, які являють собою зобов’язання продавця поставити покупцю товар, який протягом встановленого (гарантійного) строку має певні властивості. Виявивши протягом гарантійного періоду невідповідність товару гарантованим характеристикам, покупець має право пред’явити продавцю претензію. (Документом, що підтверджує якість товару є сертифікат якості.)