13. Арбітраж.

(Див. тему «Розгляд зовнішньоекономічних спорів в порядку арбітражу».)

14. Юридичні адреси, поштові та платіжні реквізити сторін.

При зазначенні платіжних реквізитів сторін слід звернути увагу на те, чи має банк покупця ліцензію (дозвіл) на переказ валютних коштів за кордон.

15. Інші умови контракту.

До таких, що найчастіше серед них зустрічаються слід віднести порядок укладання, зміни та припинення контракту.

Контракти можуть бути оформлені:

а) на строк – передбачають поставку товару у строго визначений строк, і при порушенні строку покупець вправі розірвати контракт;

б) довгострокові – укладається строком на 3-5 років і більше.

Визначаючи з партнером строк дії контракту необхідно також враховувати:

1. Можливість отримання ліцензії (квоти) і період Ії дії.

2. Зобов’язання, передбачені іншими договорами.

Контракти також можуть передбачати:

• зобов’язання експортерів в частині надання технічної документації на товар;

• надання інструкцій по відвантаженню та повідомлення про поставки товарів;

• спеціальні умови випробувань;

• зобов’язання сторін по оплаті мит, податків та зборів;

• умови виконання шефмонтажних робіт;

• взаємні зобов’язання з організації технічного обслуговування;

• необхідність включення тих чи інших захисних оговорок;

• порядок і строки пред’явлення та розгляду претензій та ін.

3.Бартерні (товарообмінні) угоди.(самостійно)

При товарообмінних угодах, які називаються також угодами зустрічної торгівлі, один і той же партнер може виступати імпортером одних товарів і експортером інших, або, будучи експортером, бере на себе зобов’язання закупити якісь товари (тобто виступити імпортером) у інших підприємців-співвітчизників свого партнера.

Оскільки учасники бартерної угоди виступають одночасно в ролі продавця і покупця, жорстка термінологічна регламентація відсутня і сторони бартерного контракту визначаються умовно. Найбільш розповсюджені два варіанти. Або «Продавцем» називається фірма, яка першою починає поставку за контрактом, а «Покупцем» – її партнер за угодою. Або використовуються скорочені фірмові найменування сторін, які приймають участь в угоді (в преамбулі повинні бути вказані їх повні і точні назви). В Україні ці контракти здійснюються відповідно до Закону «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій в області зовнішньоекономічної діяльності».

4.Документація, що використовується в міжнародній торгівлі.

Українські підприємці дуже часто несуть збитки не тільки через дії чи бездіяльність недобросовісних контрагентів, але й через неточності в оформленні документів, оскільки несвоєчасно, неповно або невірно оформлені документи не можуть бути використані як докази юридичних фактів в суді.

Документи, які використовуються в міжнародній торгівлі, можна розділити на такі основні групи:

1. Транспортні документи – призначені для підтвердження укладання контракту на перевезення, прийому товару перевізником, а в деяких випадках – для посвідчення права власності на відповідний товар.

2. Комерційні та фінансові документи – призначені для підтвердження намірів контрагентів та фактично виконаних дій.

3. Страхові документи – є свідоцтвом моменту переходу ризиків при перевезенні товару.

4. Офіційні документи – документи, необхідні відповідно до законодавства тієї чи іншої країни, які підтверджують легальність і правильність здійснення діяльності.

До основних транспортних документів належать коносамент і товарно-транспортна накладна.

Коносаменти. Відповідно до ч. 2 ст. 134 Кодексу торгового мореплавства України документом, що підтверджує наявність та зміст договору морського перевезення вантажів, є коносамент.

Коносаменти визначають право власності на товар, є товаророзпорядчими документами. Але тільки повний комплект підписаних екземплярів коносамента дає його держателю право власності на товар. Товари надаються покупцю у відповідь на пред’явлення підписаного оригіналу коносамента. Після видачі вантажу за одним екземпляром коносаменту інші втрачають силу.

Обов’язковими реквізитами коносаменту є назва судна, місце завантаження, найменування відправника вантажу та вантажоодержувача.

Залежно від видачі коносамента на завантажений на судно вантаж або зданий на склад для відвантаження коносаменти бувають бортові і коносаменти на вантаж, прийнятий до перевезення.

Наскрізний коносамент являє собою документ, на підставі якого вантажі транспортуються з порту завантаження в пункт призначення двома або більше судоходними лініями, які взаємодіють відповідно до угоди. (Наскрізний коносамент може оформляти перевезення й іншими видами транспорту.)

Судновий (морський) коносамент є транспортним документом для товарів, які перевозяться морем. Буває двох типів: рейсовий та чартерний.

Рейсовий оформляється при перевезенні товарів на суднах, які здійснюють рейси за розкладом, для яких у місці призначення є зарезервований причал, тобто для регламентованих перевезень за постійним маршрутом і розкладом.

Чартерний коносамент використовується в тих випадках, коли окрема особа бере в найм судно у його власника, але на борту може залишитись незаповнений вантажем простір. В таких випадках експортер може укласти угоду з наймачем судна про завантаження товарів на вільну частину судна. В коносаменті на таке перевезення вказується, що товар перевозиться по чартер-партії, а контракт на перевезення повинен містити посилання на контракт про найм судна.

Коносамент на змішані перевезення складається у випадку, якщо товар перевозиться в контейнері, але різними видами транспорту. Даний товар хоча й перевозиться різними видами транспорту, доставляється відповідно до одного контракту на перевезення, і перевізник або експедитор несе відповідальність за втрату (пошкодження) товару протягом всього шляху від місця взяття під контроль до місця доставки.

З моменту, коли транспортна компанія повертає підписані екземпляри коносамента, він може виступати як письмовий доказ в суді в таких якостях:

1. Є підтвердженням про укладання контракту на перевезення між транспортною компанією та юридичною особою, що здійснює перевезення товару, відповідно до якого здійснюється транспортування морем.

2. Є розпискою за товари, прийняті на борт судна, яка містить деякі оговори про стан цих товарів. За цим принципом коносамент поділяється на:

а) чистий – не містить ніяких зауважень судоходної компанії про дефектність товарів або упаковки;

б) нечистий – містить оговори про те, що отримані товари або їх упаковка пошкоджені (вказаним чином);

в) для відвантаження (контейнерний коносамент) – містить завірення про те, що судоходна компанія зберігає товари, призначені для відвантаження. Зазвичай він використовується, якщо товар упакований на заводі і доставлений на борт судна.

3. Є цінним папером з посвідченням права власності, тобто держатель коносамента має право на володіння даним товаром. В порту призначення товари будуть передані транспортною компанією тільки представнику покупця, який пред’явить оригінал коносамента. Зазвичай оформляється два-три екземпляри оригіналу коносамента, кожен з яких підписаний і дає право власності на товар. Тому слід звернути особливу увагу на той факт, що тільки наявність повного комплекту коносаментів дає повний і неподільний контроль над правом власності на товар.

Право власності по коносаменту передається такими способами:

1. оформлення коносамента за розпорядженням та індосуванням його бланку (тобто, право власності на товар може бути отримано будь-якою особою, що представляє підписаний оригінал коносамента);

2. оформлення коносамента за розпорядженням вказаного покупця або банку за кордоном;

3. оформлення коносамента для надання вказаному покупцю, але з оговоркою, що коносамент надається покупцю через міжнародну банківську систему.

Всі ці способи є ефективними та вигідними для експортера при укладанні угод з малознайомими контрагентами, оскільки право власності передається разом з коносаментом, а передача коносамента може бути затримана до повної оплати товару або акцепти перевідного векселя.)

Але поряд із захисною функцією коносамент також створює затримки при отриманні товару у місці призначення. Тому, якщо експортер відправляє товари в свій закордонний філіал (фірму) або продає їх на умовах відкритого рахунку і довіряє іноземному партнеру, або бажає зекономити час, то замість коносамента краще використовувати товарно-транспортну накладну.

Товарно-транспортна накладна являє собою документ, який містить перелік товарів, що перевозяться, та детальні відомості про партії товарів. На відміну від коносамента товарно-транспортна накладна не є документом на право власності. Її перевагою є той факт, що вона дозволяє запобігти затримкам товару в місцях призначення, оскільки передача вантажу відбувається без надання оригіналу накладної перевізнику, достатньо одного доручення на отримання товару.

Всі переваги транспортної накладної порівняно з коносаментом для імпортера є явними недоліками для експортера. В зв’язку з тим, що вона не являє собою документ на право власності, експортер не має можливості здійснювати контроль за товарами після їх відвантаження, і ризик несплати поставленого товару стає реальнішим. (Для того, щоб зменшити такий ризик, експортер )його банк) може адресувати товари банку-кореспонденту в місці призначення, який потім передасть ці товари тільки відповідно до отриманих від експортера розпоряджень.)

Залежно від виду транспорту, на якому перевозиться товар, товарно-транспортні накладні поділяються на морські (рейсові), авіаційні (вантажні, фрахтові), дорожні та залізничні.

Всі товарно-транспортні накладні, незалежно від виду транспорту, використовуються в якості:

• контракту між транспортною компанією та експортером (імпортером);

• розписки транспортної компанії за отримані товари та свідоцтва про відвантаження.

Основними комерційними документами міжнародної торгівлі є рахунки-фактури, які поділяються на чотири основних види.

Попередня фактура (проформа-рахунок) – це котирування цін, що надається потенційному закордонному покупцю. Оскільки на цьому етапі переговорів між контрагентами ще не існує угоди на продаж або покупку товарів, то така фактура призначається для:

1. пред’явлення її (у деяких випадках) в відповідні органи своєї країни для отримання імпортної ліцензії або дозволу на покупку валюти для оплати товару;

2. узгодження ціни, яку буде покладено в основу договору;

3. подачі заявки на експортний контракт;

4. оплати товару готівкою, якщо покупець виконає платіж згідно з попередньою фактурою, експортер відправить товари і квитанцію.

Комерційний рахунок-фактура являє собою вимогу продавця до покупця про оплату вказаної в ньому суми за продані товари, в яку включається описання товару та його кількість, ціна за одиницю і сумарна ціна продажу, умови доставки та умови платежу, найменування банку, який здійснює платіж. Є підставою для проведення розрахунків та підтвердженням їх здійснення.

Рахунок-фактура пред’являється:

• в банк – для отримання з покупця належного платежу;

• в митні органи – для обладнання товару митом;

• в Торгову палату – для отримання сертифікату походження товару;

• в адміністративні органи – для отримання ліцензії;

• в транспортно-експедиторські фірми – для перевезення товару.

Сертифікований рахунок-фактура – це комерційний рахунок-фактура, який містить висновок експортера про стан посланих товарів та країну їх походження. Такий висновок надається на вимогу покупця або для використання митними органами країни покупця.

Консульський рахунок-фактура – це комерційний рахунок-фактура, підготований на фірмі, який віддрукований в країні експортера консульством країни імпортера і завірений печаткою консульства. Його призначення полягає в тому, щоб допомогти уряду країни покупця контролювати імпорт товарів в цю країну.

Рахунки виписуються в тій валюті, в якій встановлена ціна за контрактом.

Існують також інші комерційні документи, до яких належать:

1. вагове свідоцтво – документ, оформлений експортером або третьою країною, в якому підтверджується вага товарів даної партії;

2. складські документи – відображають взаємовідносини між власниками вантажу та власником складу. До них належать: свідоцтво складу про прийом товару, складська квитанція та ін.;

3. сертифікат контролю якості постачальником – являє собою документ про те, що товари були перевірені і їх якість відповідає укладеному договору;

4. сертифікат перевірки якості третьою особою – документ, складений незалежним контролером, який був запрошений покупцем і перевірив якість товару перед його відправленням;

5. технічна документація, тобто документи, що характеризують властивості товарів: паспорт, креслення, інструкції та ін.

В міжнародній торгівлі також використовуються фінансові документи, призначені для здійснення платежу покупцем – це простий та переказний вексель, чеки та ін.

В багатьох країнах є перелік типових ризиків, від яких обов’язково страхується вантаж. Тому страхові документи займають такі ж важливе місце, як і транспортні документи.

Існує три основних види страхових документів: страховий лист, страховий сертифікат і страховий поліс.

Страховий лист оформляється страховим брокером в якості повідомлення про те, що страховою компанією було здійснено дії по оформленню страхового полісу або сертифікату.

В страховому сертифікаті вказується вартість товарів і наводяться докладні відомості про відвантаження, а також про ризики, які покриваються (в короткій формі). Цей документ підписується експертом і страховою компанією. В багатьох країнах (наприклад, в Великобританії) підприємець не може здійснити юридичні дії проти страховика, якщо єдиним свідоцтвом про страховий договір є страховий сертифікат. Юридичним доказом контракту може слугувати тільки страховий поліс.

Страховий поліс являє собою документ, який містить докладні відомості про ризики, які покриваються і, відповідно до ст. 17 ЗУ «Про страхування» від 07.03.96 р., поряд зі страховим свідоцтвом і страховим сертифікатом посвідчує факт укладання договору про страхування.

В полісі, який являє собою відкрите покриття на всі експортні операції, не повинні вказуватися докладні відомості про кожне конкретне відвантаження. Найбільш поширеним є поліс «від всіх ризиків». Але саму назву полісу не слід сприймати буквально, оскільки він не забезпечує страхування від всіх можливих ризиків, але покриває основні з них: небезпеки морського перевезення (випадкова втрата або пошкодження в результаті затоплення, зіткнення, дій морської стихії, погоди та ін.); викид вантажу за борт (втрати, викликані рішенням капітана судна викинути частину вантажу за борт для зменшення ваги судна у випадку небезпеки); пожежа, включаючи пошкодження від диму; крадіжка (навмисна крадіжка, а не дрібні крадіжки з боку команди судна); пошкодження при завантаженні, перезавантаженні або розвантаженні. Також цей поліс забезпечує покриття від «внесків по загальній аварії», тобто у випадку часткової або повної втрати (пошкодження) основного вантажу судна, викликаної діями для врятування самого судна, ця втрата відшкодовується зацікавленими сторонами пропорційно їх інтересам, незалежно від того, чи були пошкоджені їх товари.

Поліс «від всіх ризиків» не покриває втрат або пошкоджень в результаті страйків, повстань або масових заворушень, а також війни або захоплення судна. Страхування від цих ризиків здійснюється окремо шляхом сплати додаткового внеску.

Офіційні документи вимагаються відповідними органами країни експорту, імпорту або транзиту. Серед таких документів можна виділити основні:

а) сертифікат походження – свідоцтво того, в якій країні було виготовлено товари. Відповідні органи імпортуючої країни можуть вимагати сертифікат походження товару, особливо якщо експортер (імпортер) вимагає для себе пільгового рівня імпортних мит. Також може бути витребуваний «сертифікат здоров’я, якості або контролю»;

б) сертифікат «чорного списку» – свідоцтво того, що товари не виготовлені і не перевозились через країну, внесену в «чорний список» (тобто, країну, з якою імпортуюча країна припинила нормальні торгівельні відносини);

в) спеціальні документи в рамках ЄС;

г) митні документи.

На території України від юридичних осіб державні органи можуть вимагати різноманітні ліцензії на здійснення експорту (імпорту) товарів, сертифікати якості або походження товарів, договори, рахунки-фактури, санітарні свідоцтва та інші документи, передбачені законодавством.

1 Страховик – той, хто страхує. Страхувальник – той, кого страхують.

14