1. Вибір теми й узгодження її з керівником, подання відповідної заяви на ім’я завідувача кафедри світового господарства і міжнародної економічної інтеграції, затвердження завідувачем кафедри теми та плану магістерської роботи. Назва четвертого розділу та його підрозділів узгоджується з консультантом;

2. Оформлення організаційних документів (завдання на магістерську роботу, календарний план її виконання, структурно-змістовний план роботи) за зразками, наведеними у додатках А, В, Д;

3. Інформаційне дослідження за обраною темою, пошук та накопичення інформації, що стосується об’єкта дослідження, у традиційних бібліографічних системах та в мережі Інтернет;

4. Систематизація та аналіз результатів інформаційного пошуку, включаючи гіпотези, теорії, сучасні парадигми міжнародного економічного розвитку, термінологію, класифікації, нормативно-правові документи, економічні моделі, концепції та стратегії, статистичні дані та розрахунки, аргументи і факти, експертні, рейтингові оцінки тощо;

5. Узагальнення результатів власного аналітичного дослідження із застосуванням загальнонаукових, економіко-математичних та економіко-статистичних методів, формулювання науково-обгрунтованих висновків та рекомендацій;

6. Підготовка рукопису магістерської роботи та її оформлення відповідно до чинних вимог;

7. Підготовка тез доповіді, реферату та презентаційних матеріалів для захисту;

8. Отримання відгуку керівника на роботу;

9. Отримання зовнішньої рецензії на роботу;

10. Попередній захист роботи на кафедрі та отримання допуску до захисту магістерської роботи в ДЕК;

11. Подання голові Державної екзаменаційної комісії щодо захисту магістерської роботи;

12. Захист роботи.

2. Вибір, узгодження з керівником та затвердження теми роботи

Студенту надається право самостійно вибрати тему роботи із запропонованої кафедрою тематики. Крім цього, студент може запропонувати свою тему роботи, яка повинна бути узгодженою з завідувачем кафедри світового господарства і міжнародної економічної інтеграції. Обрана тема має відповідати змісту отримуваної спеціальності. Після вибору теми студент подає заяву на ім'я завідувача кафедри (додаток А).

Зі складних та трудомістких проблем можуть розроблятися комплексні роботи, які виконуються кількома студентами. Наказом ректора УДУФМТ за кожним студентом закріплюється тема роботи та призначається керівник зі складу науково-педагогічних працівників випускаючої кафедри, як виняток, інших кафедр університету та працівників сфери міжнародних економічних відносин і зовнішньоекономічної діяльності. При цьому, як правило, враховується побажання студентів та керівників. Для керівництва комплексними роботами можуть призначатися декілька керівників, один із них - провідним.

Протягом одного місяця від подання заяви на затвердження теми, студент за погодженням із керівником, має право замінити тему або її уточнити. Для заміни (уточнення) теми необхідно подати заяву на ім'я завідувача випускаючої кафедри за підписами студента та його керівника.

У випадках, коли робота потребує застосування досить складних методів економетрики, математичної статистики, розробки економіко-математичних моделей, створення нестандартного програмного забезпечення на ЕОМ, крім керівника, за студентом за його заявою на ім’я завідувача випускаючої кафедри, закріплюється консультант, який надає допомогу при виконанні відповідних завдань дослідження.

3. Пошук та аналітичне опрацювання інформаційних джерел

У першу чергу необхідно проаналізувати джерела найбільш близькі за змістом до обраної теми магістерської роботи.

Опрацювання джерел доцільно починати в наступній послідовності:

нормативно-правові акти, державні стратегії, концепції, стандарти, класифікатори;

наукові видання (монографії, словники, енциклопедії, наукові звіти та аналітичні економічні огляди, автореферати дисертацій, статті з наукових фахових журналів, збірників наукових праць з проблем міжнародної економіки провідних наукових установ та ВНЗ України та іноземних держав, матеріалів наукових конференцій, симпозіумів тощо);

дані офіційних видань національних та міжнародних органів статистики;

аналітичні матеріали, статті провідних вчених з актуальних проблем міжнародної економіки, які публікують окремі засоби масової інформації.

Досліджувати джерела слід у порядку зворотному хронологічному, тобто спочатку доцільно вивчити видання, публікації поточного року, потім -минулорічної, потім - дворічної давнини.

Важливу роль в технології пошуку відіграє повнота інформації. У першу чергу необхідно дослідити відповідні інформаційні ресурси, каталоги і фонди бібліотеки УДУФМТ, видання УДУФМТ, зокрема науковий журнал "Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право”, а також збірники матеріалів наукових конференцій, монографії, автореферати дисертацій.

Авторитетним джерелом наукової інформації є Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського НАН України, Національна парламентська бібліотека. Слід особливо підкреслити, що Інтернет - сторінка цієї бібліотеки відкриває доступ не тільки до власних електронних ресурсів, які є найбільші за обсягом в Україні, але й надає користувачам широкі можливості здійснення пошуку в багатьох інших інформаційних системах світу.

Досить потужні інформаційні ресурси сконцентровані також в Українському інституті науково-технічної і економічної інформації (каталоги, фонди авторефератів та дисертацій).

Серйозну увагу слід приділити підбору і вивченню нормативно-правових актів, які публікуються в таких офіційних виданнях, як: Офіційний вісник України, Відомості Верховної Ради України, Голос України, Вісник НАДУ при Президентові України, Урядовий кур’єр та ін.

Допомогу в пошуку інформаційних джерел нададуть реферативні видання, які містять реферати, що включають скорочений виклад змісту первинних документів (або їх частини ) з основними фактичними даними і висновками (РЖ "Економіка. Економічні науки").

При здійсненні інформаційного пошуку необхідно звернути також увагу на видання Книжкової палати України: бібліографічні покажчики "Літопис книг", "Літопис газетних статей", "Літопис журнальних статей", " Літопис авторефератів", "Літопис рецензій", "Нові видання України", "Періодичні та продовжувані видання", каталоги бібліотек та ін.

Найбільш важливі електронні джерела інформації, які можуть бути рекомендовані для пошуку економіко-статистичних даних, нормативних документів, офіційних та аналітичних матеріалів при підготовці роботи наведені у додатку Б.

Здійснюючи інформаційний пошук, необхідно також звернути увагу на посилання та бібліографічні описи джерел, розміщені у виносках або у кінці документу у вигляді списку джерел посилань, який часто неправильно скорочено називають „література”, що не відповідає чинним стандартам.

При конспектуванні, виписках або копіюванні вибраних фрагментів першоджерел з метою подальшого обґрунтування на їх основі власного аналізу необхідно до кожного такого результату роботи з першоджерелом відразу ж додавати бібліографічний опис цього джерела та зазначати відповідні сторінки, на яких міститься запозичена інформація. Це обов’язкова вимога авторського права, дотримання якої дозволяє уникнути плагіату і зробити потім відповідні точні посилання на першоджерело в тексті стандартно оформленої магістерської роботи.

У процесі підготовки магістерської роботи слід використовувати монографії, наукові статті, інші публікації за останні п’ять років, які віддзеркалюють сучасні погляди на поточні економічні процеси, розкривають як "плюси", так і "мінуси" ринкових механізмів та державного регулювання економічного розвитку.

До початку інформаційного пошуку, слід скласти й узгодити з керівником попередній список потенційно важливих для обраної теми видань для наступного їх планомірного опрацювання.

З методологічної літератури при проведенні дослідження можуть бути рекомендовані наступні посібники:

Єріна А.М., Захожай В. Б., Єрін Д. Л. Методологія наукових досліджень: Навч. посібник. –К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 212 с.

ЄрінаА.М. Методологія наукових досліджень. Навч. посібник. К.: МОН, - 2004.-216с.

Ковальчук В.В., Моїсєєв Л.М. Основи наукових досліджень: Навч. посібник. - 2-ге вид., перероб. і доп. -К.: ВД «Професіонал», 2004. – 208 с.

Оспіщев В.І., Кривоший В.В. Технологія наукових досліджень в економіці. Навч. посібник. –К.: Освіта України, 2009. – 256 с.

Стеченко Д.М., Чмир О.С. Методологія наукових досліджень. - Підручник. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2007. - 317 с.

Філіпенко А.С. Основи наукових досліджень. Конспект лекцій: Посібник. – К.: Академвидав, 2004. – 208 с.

З енциклопедичних видань, які можуть бути рекомендовані для фахового визначення відповідних до теми роботи економічних термінів і категорій, безумовно, найбільш ґрунтовним та широким за призначенням сучасним джерелом є "Економічна енциклопедія": У трьох томах / Редкол.: С.В.Мочерний (відп. ред.) та ін. - К.: Видавничий центр „Академія”. Том 1 – 2000, Том 2 - 2001, Том 3 - 2002.”

Перше знайомство з відібраними джерелами дасть можливість студенту розібратися в найважливіших питаннях теми й приступити до складання плану роботи та організації наступних етапів дослідження.

У процесі підготовки роботи студент повинен опрацювати не менш 70-75 вітчизняних та іноземних інформаційних джерел – монографій, наукових видань, статей, які видані за останні п’ять років.

Головна мета аналізу інформації, накопиченої за результатами пошуку – встановити природу об’єкту дослідження, його внутрішні та зовнішні системні зв’язки, закономірності та перспективи розвитку, шляхи вдосконалення.

Вивчаючи джерела, слід виявити дискусійні питання по темі роботи та проблеми, з якою вона пов’язана. Знайшовши такі питання, слід навести гіпотези, припущення, теоретичні положення кількох авторів, які відстоюють різні позиції, критично оцінити їх точку зору й висловити власне судження з цього питання. Порівняльне наведення існуючих поглядів інших дослідників і формування власної думки, підвищує цінність роботи, сприяє більш глибокому розкриттю теми.

Основним методом інформаційного дослідження є конспектування матеріалів першоджерел, що мають безпосереднє відношення до теми роботи. Згодом законспектований і логічно систематизований відповідно до мети дослідження опрацьований матеріал з коментарем, власними думками автора роботи може бути включений у відповідний підрозділ майбутньої роботи.

Після вивчення та аналізу інформаційних джерел доцільно скласти розгорнутий план і структурно-логічну схему майбутньої роботи.

Розгорнутий план майбутньої роботи - це подальша деталізація затвердженого плану магістерської роботи. У розгорнутому плані виділяються підпитання, які розвивають проблеми, що винесені в назву підрозділів (параграфів).

Практика підготовки студентами магістерських робіт свідчить, що в розгорнутому плані достатньо виділити приблизно три-п'ять досліджуваних підпитань. Коли таким чином буде відпрацьований і обдуманий кожен підрозділ – це полегшить складання повного тексту роботи з цілеспрямованим використанням досліджених джерел. Розгорнутий план забезпечує послідовність викладення матеріалу, де кожний розділ і підрозділ випливає з попередніх, займаючи належне йому місце.

Структурно-логічна схема роботи являє собою схематичне відображення взаємозв'язків її окремих частин.