5.7. Оформлення ілюстрацій
Кількість ілюстрацій, які наводяться у роботі, визначається їх змістом і повинна бути достатньою для того, щоб надати тексту роботи ясності та конкретності. Всі ілюстрації (графіки, схеми, діаграми тощо) називають рисунками. Підпис під ілюстрацією завжди починається з великої літери. Крапку в кінці підпису не ставлять. Всі ілюстративні матеріали розміщують одразу ж після посилання на них (додаток М).
Ілюстрації позначають словом Рис. і нумерують послідовно в межах розділу за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номеру ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.
Ілюстрації можуть бути наведені за умови, якщо в роботі є таблиці, на основі яких вони побудовані.
У кінці кожної ілюстрації вказується джерело, на основі якого вона складена, із зазначенням конкретної сторінки.
5.8. Подання формул
Формули, якщо вони подаються у роботі, вписують чорним чорнилом і нумерують арабськими цифрами. Для подання формул можна використовувати редактор MSEquation.
Формули нумерують в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери пишуть біля правого поля аркуша на рівні нижнього рядка формули, до якої він належить, в круглих дужках, наприклад: (2.1) - перша формула другого розділу. При посиланні у тексті на формулу необхідно вказати її повний номер в дужках, наприклад, “у формулі (2.4)”. Після формули пишуть слово “де” і розшифровують позначення словами в такій послідовності, в якій вони подані у формулі. Після слова “де” двокрапка не ставиться. Наприклад [18,С.23 ]:
(2.4),
де
Ni - чисельність робітників, зайнятих ..... ,
Після кожної наведеної формули вказується джерело, з якого вона взята, із зазначенням конкретної сторінки.
5.9. Оформлення додатків
Додатки оформляються як продовження роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку посилань у тексті роботи. Кожний додаток починається з нової сторінки. Додаток повинен маги заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої по центру відносно тексту сторінки. По центру рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово Додаток... і велика літера української абетки, наприклад Додаток А, Додаток Б. Додатки слід позначати послідовно відповідно до букв алфавіту, за винятком букв Г, Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Якщо в роботі є лише один додаток, то він позначається як додаток А. У кінці кожного з додатків необхідно вказати джерело, на основі якого він складений із зазначенням конкретної сторінки.
Текст кожного додатка може поділятись на розділи та підрозділи, які нумеруються у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад А.2 - другий розділ додатка А. Ілюстрації, таблиці і формули у додатках нумеруються у межах кожного додатка, наприклад рис. А.1 - перший рисунок додатка А; формула (В.1) - перша формула додатка В.
При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на титульному аркуші цієї частини (книги) під її назвою друкують великими буквами слово ДОДАТКИ.