Після кожного розділу роботи повинні бути висновки, які відображають основні змістові положення кожного із підрозділів. Рекомендований обсяг 2-3 сторінки до кожного розділу.

Висновки. У них з огляду на поставлену мету і завдання дослідження наводяться оцінки наукових та практичних результатів, одержаних в роботі. Далі формулюються рекомендації щодо наукового та практичного використання цих результатів. В першому пункті висновків коротко оцінюють стан проблеми, якій присвячена робота. Далі наголошують на науковій новизні та основних методах вирішення поставленої в роботі наукової проблеми (завдання), її практичний аналіз, порівняння з відомими розв'язаннями. У висновках необхідно акцентувати на якісних та кількісних показниках отриманих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, запропонувати рекомендації щодо їх використання. Посилання на інших авторів, цитування їхніх праць, а також наведення загальновідомих положень у висновках не припустиме.

Висновки по магістерській роботі повинні логічно випливати із її змісту, відображати зміст всіх розділів та бути науково-обгрунтованими. Рекомендований обсяг 5-7 сторінок.

Список використаних джерел повинен містити бібліографічні описи всіх інформаційних джерел, на які були зроблені посилання в тексті роботи.

Додатки - це великі таблиці, які важко розмістити в основному тексті роботи, проміжні розрахунки, копії облікової звітності підприємства, ілюстрації й цифрові дані первинного та допоміжного характеру.

На всі додатки обов'язково повинні бути зроблені посилання в основному тексті роботи.

5.3. Побудова бібліографічного апарату роботи

Бібліографічний апарат у магістерській роботі - ключ до використаних студентом інформаційних джерел. Крім того, він певною мірою відбиває наукову етику і культуру навчально-наукової праці. Саме з нього можна зробити висновок про ступінь ознайомлення студента з актуальною сучасною та важливою ретроспективною інформацією з досліджуваної проблеми.

Бібліографічний апарат магістерської роботи включає:

А. Список джерел посилань, який являє собою упорядкований перелік бібліографічних описів використаних інформаційних джерел, на які студент посилається у тексті роботи;

Б. Цитування;

В. Бібліографічні посилання, які робить студент у вступі, основній частині і додатках до роботи на відповідні номери списку та сторінки першоджерел.

Список джерел посилань складається на основі результатів проведеного дослідження і відображає обсяг проаналізованих джерел та ступінь вивченості студентом досліджуваної теми, є «візитною карткою» автора магістерської роботи, його професійним обличчям, свідчить про рівень володіння навичками роботи з науковою літературою та іншими інформаційними джерелами.

Такий список – одна із суттєвих частин роботи, що віддзеркалює самостійну творчу працю студента і демонструє глибину проведеного дослідження.

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують із каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т. ін.

Укладаючи список джерел посилань, дотримуються вимог наступних державних стандартів:

ДСТУ 7.1:2006. Національний стандарт України. Бібліографічний запис. - К.: Держспоживстандарт України, 2007. –47 с.

ДСТУ 3582-97. Державний стандарт України. Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила. - К.: Держстандарт України, 1998. –27 с.

Типові приклади оформлення бібліографічного списку джерел посилань, який наводять у магістерській роботі, наведено у додатку И.

Кожний бібліографічний опис треба починати з нового рядка. Джерела слід розташовувати у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні магістерських робіт). Бібліографічні описи в списку джерел посилань повинні мати порядкову нумерацію. Список джерел посилань розміщується на окремих аркушах після висновків. Список джерел посилань повинен включати усі інформаційні джерела, які були використані при написанні остаточної редакції магістерської роботи.

Загальні правила цитування та бібліографічних посилань на інформаційні джерела. Обов'язковий елемент магістерської роботи – звертання до цитат. Звертатись до них доцільно тільки у тих випадках, коли цитата дійсно містить потрібну аргументацію. Слід пам'ятати, що цитування – це не засіб для захисту чужою авторитетною думкою власного тексту або аргументованого переконання рецензента та Державної екзаменаційної комісії. Цитата повинна бути лише засобом розвитку власних міркувань за допомогою раніше висунутих окремими авторами правильних чи неправильних (на думку студента) ідей.

Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором. Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту, без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, в кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами, що дає значну економію тексту, слід бути максимально точним у викладі думок автора і коректним щодо оцінювання його результатів, і робити відповідні посилання на джерело;

д) цитування не повинно бути ні надмірним, ні недостатнім, бо і те і те знижує рівень магістерської роботи: надмірне цитування створює враження компілятивності праці, а недостатнє – знижує навчально-наукову цінність викладеного матеріалу.

Щоб вказати джерела цитат, запозичень конкретних положень, формул, статистичних даних та деяких інших відомостей, а також щоб навести відомості про проаналізовані у тексті опубліковані праці, застосовують бібліографічні посилання.

Бібліографічні посилання на відповідні номери списку джерел посилань у тексті роботи слід давати у квадратних дужках, а також вказувати номер сторінки першоджерела, на якій розміщено ту інформацію, на яку посилається студент.

Коли бібліографічні описи у списку джерел пронумеровані, то щоб зробити посилання, у тексті після згадування про конкретний документ (або після наведення цитати з нього) у квадратних дужках вказують порядковий номер документа арабськими цифрами, за яким його наведено у списку джерел: [27]. У разі необхідності вказують конкретні сторінки згадуваного джерела (особливо коли наводять цитату). Для цього у квадратних дужках після номера джерела за складеним списком ставлять кому, потім прописну літеру „С” з крапкою, далі – номер сторінки джерела, на якій знаходяться запозичені дані або цитата: [27, С.72]. Для багатотомних видань може бути вказаний і номер тому [35, Т.3, С.235].

Коли використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел, що мають велику кількість сторінок, тоді в посиланні слід точно вказати номер сторінок ілюстрацій, таблиць, формул джерела, на яке дано посилання в магістерській роботі.

У тексті магістерської роботи повинні бути посилання на всі номери списку джерел посилань (один раз або й більше разів за необхідністю).

Приклад цитування:

“... найвигідніше вкладати наявні капітали у різноманітні активи, щоб уникнути фінансової скрути і не допустити виходу фінансових проблем з-під контролю” [12, С.27].

Якщо в абзаці тексту наводиться думка автора (авторів), визначення або статистична інформація – там повинні бути посилання на джерело у квадратних дужках із зазначенням конкретної сторінки [28,С.184].

Відповідний опис у списку джерел посилань: 12. Макогон Ю.В. Глобальна економічна криза 2008-2010 років: світовий досвід та шляхи подолання в Україні / Монографія / [В.П. Антонюк, С.С. Аптекар, Н.А. Балтачеєва та ін.]; під заг. ред.. В.І. Ляшенка. – Донецьк : Юго-Восток, 2010. – 414 с.

Посилання на ілюстрації, таблиці та формули магістерської роботи вказують порядковим номером ілюстрації, таблиці чи формули – останній беруть у дужки, наприклад: (рис. 1.2), у формулі (2.1). При цьому слово «таблиця» пишуть скорочено, наприклад: «...в табл. 1.2».

На всі ілюстрації, таблиці та формули магістерської роботи повинні бути посилання в тексті.