2.18.Експертиза скла та кераміки

Завдання та можливості експертизи.

Встановлення виду та хімічного складу скла (кераміки).

Встановлення спільної родової (групової) належності скля­них (керамічних) матеріалів.

Виявлення на поверхні скла (кераміки) нашарувань сторон­ніх речовин та визначення їх природи.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

• Чи є даний об'єкт склом (керамікою)?

• До якого виду належить скло (кераміка)?

• Чи однакові за хімічним складом осколки скла, виявлені на МІГ, та осколки скла, вилучені з транспортного механізму (одягу підозрюваного тощо)?

• Чи мають осколки скла (кераміки) єдине джерело поход­ ження?

• Чи є на поверхні скла (кераміки) нашарування сторонніх речовин, і якщо так, то яка їхня природа?

Вимоги: об'єкти дослідження слід упаковувати кожен окремо в полімерні або паперові пакети.

2.19. Експертиза металів і сплавів

Завдання та можливості експертизи:

• встановлення елементного та фазового складу металів і сплавів та виробів з них;

• виявлення слідів сторонньої металізації на предметах-но- сіях;

• встановлення факту підробки виробів з дорогоцінних ме­ талів та сплавів;

• визначення кількісного вмісту золота в сплавах системи мідь-золото (ювелірні вироби, зубні протези тощо);

• встановлення спільної родової (групової) належності мета­ лів, сплавів та виробів з них.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

- Чи присутні на предметах-носіях сліди конкретних металів?

86

• Чи присутні сліди металізації конкретним металом в об­ ласті пошкоджень на даних предметах?

• З якого металу (сплаву) виготовлена частинка, вилучена з рани потерпілого?

• Чи є на даному предметі ошурки заліза (іншого металу)?

• З якого металу (сплаву) виготовлені дані предмети (зубні протези, обручка, браслет тощо)?

• Із сталі якої марки виготовлений вилучений предмет?

• Чи мають надані на дослідження металеві об'єкти спільну родову (групову) належність?

Вимоги: об'єкти дослідження слід упаковувати кожен окремо в полімерні або паперові пакети.

2.20. Експертиза вибухових речовин (вр), пр одуктів вибуху та пострілу

Завдання та можливості експертизи:

- віднесення речовини, що досліджується, до групи ВР;

— визначення елементного складу, характерного для індиві­ дуальних і сумішевих ВР та піротехнічних складів;

- визначення типу (виду) ВР;

— визначення спільної родової (групової) належності дослід­ жуваних ВР.

Криміналістичному дослідженню підлягає дуже широке коло об'єктів, вилучених з МП, а саме:

• речовини, що підозрюються на належність до ВР;

• предмети, що можуть бути віднесені до залишків вибухо­ вого пристрою (уламки, залишки годинникового механізму та джерел живлення, уривки дроту, частини пакувального мате­ ріалу тощо);

• ґрунт, інші речовини та матеріали з поверхонь навколо вирви, що утворилася внаслідок вибуху;

• предмети-носії, що містять нашарування можливих про­ дуктів вибухового перетворення ВР (частинки і мікрочастинки речовин, кіптява);

• одяг потерпілих або його залишки.

У випадках, коли предмети, на поверхні яких залишилися сліди контакту з продуктами вибуху, мають великі габарити, об'єкти для дослідження вилучаються таким чином: відповідні місця обробляють марлевими тампонами, обробка повинна

87

проводитися паралельно двічі - тампоном, змоченим ацетоном та іншім тампоном, змоченим дистильованою водою. Отримані таким чином змиви (тампони) пакують окремо і направляють на дослідження разом з чистими матеріалами тампонів.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

-чи є надана речовина вибуховою?

-якщо так, то до якого виду (типу) ВР відноситься надана речовина?

-чи є на предметах, вилучених з МП, сліди ВР та продуктів вибуху ?

-чи мають зразки ВР спільну родову (групову) належність?

При розслідуванні злочинів, що пов'язані з використанням вогнепальної зброї, виникає необхідність проведення криміна­лістичного дослідження продуктів пострілу, яке проводиться з метою:

• встановлення факту пострілу зі зброї після останньої чистки;

• встановлення виду порохового заряду;

• виявлення продуктів пострілу на снаряді, гільзі, пижі;

• виявлення продуктів пострілу на руках та одязі особи, що стріляла;

• виявлення продуктів пострілу на інших предметах носіях (наприклад, перешкодах).

Під слідами пострілу розуміють різні зміни зброї, боєпри­пасів, ураженого об'єкту та інших предметів навколишнього ото­чення, що сталися в результаті пострілу.

До них відносяться:

• сліди механічного впливу (деформації, пошкодження у вигляді пробоїн, тріщин, розривів).

• сліди термічного впливу (зміни кольору та стану матеріалу об'єкта, що уражений пострілом).

Продукти пострілу - відкладення (нашарування) речовин різної природи, що утворюються від згоряння порохового заряду, вибуху ВР капсуля, тертя снаряда під час проходження в каналі ствола зброї та через перепону.

Продукти пострілу можуть відкладатися в каналі ствола зброї, на набоях, уражених об'єктах та інших предметах оточуючого середовища.

Таким чином, у справах, що пов'язані із застосуванням вогне­пальної зброї (у випадках вбивства, самогубства, тілесних ушкод­жень тощо), предметом експертних досліджень можуть висту­пати:

• порох;

• вогнепальна зброя;

-набої, дріб, картеч, пижі тощо;

- різноманітні предмети носії.

Всі об'єкти повинні вилучатися окремо, пакування повинно забезпечувати збереження слідів.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

• Чи є в каналі ствола наданої на дослідження зброї сліди продуктів пострілу?

• Чи містять надані на дослідження об'єкти (перешкоди, ура­ жені об'єкти тощо) сліди продуктів пострілу?

• Яким видом порохового заряду були споряджені набої, за допомогою яких здійснювалися постріли?