2.38. Експертиза вибухотехнічна (вибухових пристроїв, обставин і механізму вибуху)

і

Головними завданнями експертизи ВП, обставин і механіз­му вибуху є визначення:

- факту вибуху вибухового пристрою на МП;

130

• виду вибуху;

• належності об'єкта до ВІЇ (боєприпасів) та визначення класифікаційної категорії пристрою;

• потужності вибуху ВП;

• конструкції пристрою та способу його виготовлення і принцип дії;

• здатності пристрою викликати вибух і можливості вибуху пристрою в певних умовах (струс, нагрівання тощо);

• наявності в обставинах справи даних, що стосуються особи, яка виготовила саморобний вибуховий пристрій і привела його в Дію.

Об'єктами вибухотехнічної експертизи є:

• заряди вибухових речовин (тротилові шашки, заряди амонітів, заряди високобризантних ВР, кумулятивні заряди, корпуси ручних гранат тощо);

• засоби підриву (запали, капсулі-детонатори, єлектроде- тонатори, вогнепровідні шнури, детонуючі шнури тощо);

• ВП промислового виготовлення (гранати, міни, гранатомети, бомби, снаряди тощо);

• компоненти ВП (корпуси, механізми приведення в дію ВП, джерела живлення тощо);

• ВП саморобного виготовлення (радіокеровані, міни-пастки, типу "ручні гранати" тощо);

• залишки від вибуху промислових і саморобних пристроїв;

• піротехнічні вироби та їх залишки (імітаційні засоби, вибух- пакети, електровибухпакети, імітаційні патрони, петарди тощо);

• наслідки від вибуху (зруйновані конструкції будівель тощо).

Заходи безпеки: з огляду на особливу небезпеку ВР і вибу­хових пристроїв, необхідно суворо дотримуватися заходів без­пеки при поводженні з ними, а саме:

• до робіт, пов'язаних з пошуком, розрядженням, знешкод­ женням та дослідженням ВП і ВР, допускаються особи, що мають відповідну кваліфікацію;

• всі слідчі дії, які проводяться за фактами виявлення або застосування ВР і пристроїв, у тому числі підозрілих предметів, повинні проводитися із залученням спеціалістів вибухотехнічних підрозділів;

• на місці вчинення вибуху, а також у випадках виявлення вибухонебезпєчніх об'єктів або таких, що їх нагадують (пакунок, сумка, валіза, портфель тощо), слід:

13!

• вивести людей з небезпечної зони;

• доповісти про подію оперативному черговому найближчого територіального ОВС;

• забезпечити охорону МП до прибуття спеціалістів-ви-

бухотехніків.

У випадку виявлення ВП, підозрілого предмету категорично

забороняється:

• торкатися його, пересувати чи розкривати;

• проводити розрядження ВП;

• висмикувати мотузки, запобіжні чеки тощо;

• впливати механічно або іншим способом на ВП або на скла­ дові частини, що мають засоби підриву або вибухову речовину, щоб уникнути несанкціонованого вибуху;

• нагрівати вибуховий пристрій та його окремі елементи;

• вибивати, сколювати, виплавляти вибухову речовину із штатних боєприпасів і саморобних ВП;

• витягувати детонатори з артилерійських снарядів, авіа­ бомб, інженерних боєприпасів, саморобних ВП, вкритих іржею чи деформованих;

• проводити демонтаж засобів підриву на складові частини (капсулів-детонаторів, електродетонаторів, підривачів, детоную­ чих шнурів);

• допускати без дозволу спеціалістів-вибухотехніків у зону підвищеної небезпеки (огорожі) сторонніх осіб, у тому числі на­ чальників та керівників органів.

При підозрі на наявність радіокерованого ВП слід припинити радіообмін і вимагати цього від інших.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань. Класифікаційні дослідження:

• Чи відноситься наданий предмет (сукупність предметів різного роду) до боєприпасу або засобу, що його імітує?

• Чи є наданий об'єкт засобом для підриву або ініціювання?

• Чи є надані на дослідження об'єкти складовими компонен­ тами ВП?

• Чи є надані на дослідження об'єкти залишками (деталями або вузлами) ВП? Якщо так, то якого?

• Які з виявлених на МИ об'єктів могли відноситися до ВП (боєприпасам) або входити до його конструкції в якості основних, додаткових чи допоміжних елементів?

132

• Чи відносяться надані креслення, ескізи, схеми та інші записи до описання конструкції та технології виготовлення ВП, ВР, засобу збудження вибуху тощо?

• Яка маса підірваного заряду ВР? Чи можливо визначити форму та розміри підірваного заряду?

• Чи використовувалися в складі заряду нафтопродукти, інертні наповнювачі, осколкові елементи?

• Чи є надані шматки паперу залишками упакування про­ мислової ВР (боєприпасів)? Якщо так, то якої саме? Що озна­ чають збережені маркувальні позначення на упакуванні?

• Яка конструкція та принцип дії ВП, за допомогою якого вчи­ нений вибух?

• Чи маються серед наданих об'єктів залишки засобу підриву (запалення) й ініціювання вибуху? Якщо так, то якого саме?

• Чи використовувалися в конструкції ВП уражуючі елемен­ ти (цвяхи, болти, гайки тощо)?

• Яке призначення у ВП мотузки, ізоляційної (липкої) стріч­ ки, годинникового механізму, електротехнічного виробу, радіоде­ талей та інших побутових предметів, фрагменти яких виявлені на МП?

Діагностичні дослідження:

• Яке призначення та області застосування встановленої ВР (пороху, піротехнічної суміші)?

• На якому підприємстві й у який час виготовлений представ­ лений на дослідження патрон (шашка) промислової ВР? Що по­ значають наявні на ньому маркувальні позначення? Де він засто­ совується?

• Яким способом виготовлений даний ВП?

• Яка конструкція та принцип дії наданого ВП (боєприпасу)?

• За яких умов наданий на дослідження ВП здатний до ви­ буху?

• Які найменування, призначення та області застосування наданих промислових боєприпасів, піротехнічного виробу?

• Чи є в конструкції наданих промислових боєприпасів, піро­ технічного виробу, сигнального, освітлювального, учбово-іміта­ ційного засобу які-небудь перероблення? Якщо так, то які саме і яке їхнє призначення?

• Які засоби ініціювання збудження вибуху (запалення) за­ стосовуються в даному ВП (боєприпасах, піротехнічному виробі, учбово-імітаційному засобі та ін.)? Яке їхнє найменування, інші характеристики?

133

• Який спосіб виготовлення даного засобу ініціювання вибуху (запалення)?

• Яке призначення та області застосування даного засобу для вибуху, ініціювання вибуху (запалення)?

• Якщо даний об'єкт є саморобним ВП, то яка його конструк­ ція, принцип дії? Які вироби використані при його виготовленні?

• На якому підприємстві та в який час виготовлений даний електродетонатор, капсуль-детонатор? Що позначають наявні на ньому маркувальні позначення; де вони застосовуються?

• Чи придатний ВП для скоєння вибуху? Якщо ні, то чи є на його деталях і частинах сліди, що вказують на відновлення утра­ чених властивостей?

• Які причини дефектного спрацьовування ВП?

• Чи здатна використана у вибуховому пристрої речовина (суміш речовин) до вибухового перетворення?

• Чи здатний даний засіб підриву (запалення) викликати ви­ бух даної ВР? Чи придатне дане джерело струму до приведення в дію ВП?

• Чи придатний електричний ланцюг для забезпечення спра­ цьовування ВП? Чи придатний ударно-спусковий механізм для забезпечення спрацьовування капсуля-запалювача (запала)?

• У якому стані знаходився ВП перед проведенням спеціаль­ ного знешкодження?

• Чи володіла особа, що виготовила ВП (ВР), спеціальними пізнаннями та навичками у відповідних галузях науки і вироб­ ництва? Якщо так, то якими саме та у якому обсязі?

• Чи маються серед наданих на дослідження об'єктів деталі годинникових механізмів?

• Чи використовувався в конструкції ВП годинниковий ме­ ханізм і яка його родова приналежність (тип, калібр, марка)?

• Чи були внесені які-небудь конструктивні зміни в годин­ никовий механізм і його деталі та які саме?

• Яку функцію виконував годинниковий механізм у конст­ рукції ВП?

• Якщо годинниковий механізм виконував у ВП функцію сповільнювача, то який час уповільнення міг бути встановлений?

• Яким підприємством і коли виготовлений годинниковий механізм, використаний у ВП?

• Яке призначення та область застосування годинникового механізму?

134

- Чи маються у годинниковому механізмі сліди експлуатації до застосування його у ВП?

Ідентифікаційні дослідження і встановлення загальної групової приналежності:

• Чи мають надані зразки ВП, засобів збудження вибуху, інших вибухотехнічних виробів загальну родову (групову) приналежність з вибуховим пристроєм, засобом збудження вибуху, іншими вибухотехнічними виробами, які виявлені на МП (під час обшуку)?

• Чи не складав раніше відрізок шнура, що детонує, вико­ ристаного у ВП, з яким-небудь із представлених зразків шнура, що детонує, єдине ціле?

• Чи не складали раніше (до застосування спеціальних за­ собів знешкодження) єдине ціле надані частини електродето- натора?

• Чи не складали раніше єдине ціле надані частини троти­ лової шашки?

• Чи не складали раніше єдине ціле представлені на дослід­ ження металеві осколки? Якщо так, то які форма та розміри цього предмета?

• Які з наданих на дослідження уламків фанери та інші де­ рев'яні деталі складали раніше єдине ціле, а саме дерев'яний ящик? Які його конструкція та розміри?

• Чи не складали раніше (до застосування спеціальних засо­ бів знешкодження) надані матеріали, речовина та деформовані деталі єдине ціле, а саме один ВП?

• Що використано у якості упакування (засобу доставки, ка­ муфляжу) ВП? Які найменування та призначення даного виробу (побутового пристрою)?

• Чи відповідає конструкція підірваного (виявленого на МП, вилученого при обшуку) пристрою наданим кресленням, ескізам, малюнкам, схемам?

• Чи відповідає малюнок, зображений на даному листі папе­ ру, вилученому під час обшуку, електричній схемі ВГІ, підірва­ ного (виявленого) на МП?

Ситуаційні дослідження:

- Чи був застосований на МП вибуховий пристрій або ж у даному випадку стався об'ємний вибух газоповітряної (крап­ линно-повітряної) суміші?

135

• Чи є зафіксовані на МП руйнування й ушкодження ре­ зультатом дії вибуху ВП встановленої конструкції?

• Які розміри зони ураження даного ВП? На якій відстані від нього була реальна небезпека для життя і здоров'я людей?

• Які розміри небезпечної зони розльоту фрагментів ВП у даній обстановці на МП?

• Де знаходився та як був розташований ВП у момент ви­ буху?

• Чи був ВП підготовлений до вибуху, чи знаходився він в бойовому положенні або відбулося випадкове спрацьовування пристрою від необережного поводження з ним потерпілих?

• Чи міг відбутися самовільний вибух (спрацьовування) да­ ного ВП і які дії й умови для цього необхідні?

• Які дії необхідно виконати для підготовки даної конструкції вибухового пристрою до вибуху?

- Які дії потерпілого призвели (могли привести) до вибуху

ВП?

• Чи можна з використанням наданих виробів, матеріалів, Інструментів, устаткування, пристосувань виготовити ВП (його окремі деталі і вузли), подібний виявленому на МП чи наданому на дослідження?

• Які вихідні компоненти, апаратура, пристосування, мате­ ріали потрібні для виготовлення даної речовини (суміші)? У яких умовах (промислових чи домашніх) можливе виготовлення пред­ ставленої речовини?

• Які матеріали та інструменти потрібні для виготовлення

даного ВП у домашніх умовах?

• На якій відстані та в якому місці міг знаходитися злочинець, який здійснював керування вибухом з використанням радіолінії?

• Чи володіла особа, що встановила ВП, спеціальними знан­ нями та навичками у вибуховій (підривній) справі? Якщо так, то якими саме та у якому обсязі?

• Чи скоєно в даному випадку вибух ВП?

• Чи є предмети, знайдені на МП (в тілі потерпілого), частина­ ми ВП? Якщо так, то до якого виду пристроїв вони належать?

• Яким способом, саморобним чи промисловим, виготовлено

ВП?

• Який спосіб підриву був застосований у даному випадку?

• Якщо підірвано боєприпаси, до якого виду вони належать (гранати, міни, снаряди тощо)?

136

• Чи здатний даний пристрій викликати вибух? Якщо не здатний, то з яких причин?

• Чи містять надані експертові матеріали дані, що вказують на характерні риси особи, яка виготовила ВП (професійні на­ вички, ступінь обізнаності з технологією виготовлення і викори­ стання ВП тощо)?

• Чи однакова конструкція саморобного ВП, частини якого знайдені на МП, та макета, виготовленого гр. Н.?

• Які з наданих на дослідження предметів можуть відно­ ситися до ВП?

• Яка конструкція ВП?

• Чи мав заряд ВР сторонні предмети (цвяхи, гайки тощо)?

• Чи містив заряд ВР корпус (оболонку)? Якщо так, то з якого матеріалу він виготовлений?

• Який зовнішній вигляд (форма, розміри) ВП?

Огляд та вилучення залишків вибухонебезпечних об'єктів.

Залишки ВП дозволяють визначити їх приналежність до промислових боєприпасів або саморобних ВП.

Саморобні ВП за принципом дії та конструкцією можуть бути типу "ручна граната", типу "міна", типу "міна пастка" тощо, тому під час ОМП необхідно звертати увагу на:

• фрагменти засобу підриву. При вогневому, електричному, механічному, хімічному способах підриву на місці вибуху зали­ шаються фрагменти приводів, металеві частини підривачів;

• фрагменти механізмів, пристосувань і пристроїв, які вико­ ристовувалися для подання початкового імпульсу. На МП зали­ шаються обривки проводів, пружини, трубки, голки, гайки, пластини, капсули, болти, стрижні, циліндри, шестерні тощо;

• фрагменти елементів живлення;

• фрагменти металевого корпусу або оболонки;

• підготовлені уражуючі елементи — цвяхи, болти, гайки, рублена арматура, металеві кульки тощо;

• залишки засобу фіксування ВП на об'єкті - фрагменти проволоки, магнітів, скотча тощо;

• залишки камуфляжу - фрагменти коробки, валізи, пакету, поштового ящика, конверта тощо.

Під час знищення вибухонебезпечних об'єктів необхідно:

• вжити заходів до запобігання розлітанню осколків та часток речовини шляхом встановлення захисного загородження місця робіт;

137

• скласти схему підриву з детальним описом підривних за­ собів, їх марки та кількості;

• здійснити опис та фотографування підривних засобів, їх марки та кількості;

• здійснити опис та фотографування (при можливості) ви­ бухонебезпечних об'єктів;

• при необхідності перед знищенням зробити рентгенівську зйомку вибухонебезпечного об'єкта із застосуванням переносної рентгенівської апаратури;

• зробити детальну масштабну фото- та відеозйомку зі скла­ данням креслення загального виду вибухонебезпечного об'єкта і зазначенням характерних його розмірів;

• зафіксувати схему знищення та руйнування після ви­ буху.

Після підриву осколки та решта фрагментів, а також дошки або інші об'єкти-носії зі слідами пошкоджень та часток, що потра­пили в огородження, ретельно збираються, сортуються та па­куються окремо або групами за належністю до однієї деталі в чисті герметичні контейнери, ємності, пакети.

Після проведення робіт із знищення вибухонебезпечного об'єкта необхідно процесуально оформити результати роботи у вигляді довідки (протоколу допиту свідка), з обов'язковим зазна­ченням стану об'єкта до і після підриву, що є підставою слідчо-оперативній групі для проведення подальших слідчих дій та роботи експертів-вибухотехніків.

Для проведення попереднього аналізу порошкоподібних, гранульованих речовин відбір їх проб повинен здійснюватися аркушем паперу, складеним у вигляді совка. Твердомонолітну речовину забороняється відколювати (подрібнювати), свердлити, скоблити. В такому вигляді відбір зразка для попереднього дослідження хімічними методами проводиться за допомогою ватних тампонів, змочених ацетоном і дистильованою водою.

Усі дії (операції) з боєприпасом, ВП, ВР у процесі огляду та вилучення повинні бути процесуально оформлені.

Упакування вилучених вибухонебезпечних об'єктів.

Спеціалістом-вибухотехніком перед упакуванням вибухоне­безпечних об'єктів відповідно до вимог наказу МВС України від 12.06.96 № 419 складається довідка про рівень небезпечності вилучених об'єктів і надаються рекомендації слідчому щодо поводження з ними та їх транспортування.

138

У подальшому ця довідка залучається до постанови про про­ведення вибухотехнічної експертизи або дослідження і надається разом з вибухонебезпечними об'єктами.

Упаковка має бути зручною для перенесення, міцною та гер­метичною, що виключає випадання (висипання) вибухонебез­печного об'єкта (речовини) у процесі транспортування.

Упакування повинно виключати можливість переміщення всередині вибухонебезпечного об'єкта під час струшування, а також переміщення його елементів.

Вибухонебезпечний об'єкт, що упаковується, ззовні має бути обкладений м'яким матеріалом (поролоном, папером, пеноплас­том тощо), для виключення силового впливу на об'єкт під час його падіння.

Засоби підриву, заряди ВР, а також засоби ініціювання та джерела електроживлення розміщувати в одній упаковці забо­роняється. При цьому оголені кінці дротів електродетонатора по­винні бути з'єднані (закорочені) скруткою.

Для пакування ВР може використовуватися чиста скляна, паперова та картонна тара. Застосування металевих та поліети­ленових ємностей, які безпосередньо контактують з вибуховою речовиною, категорично забороняється.

Слід пам'ятати, що обов'язковим є надання вибухоне­безпечних об'єктів спеціалістам-вибухотехнікам для транспор­тування та проведення вибухотехнічних досліджень. Такі дії оформлюються слідчими відповідно до Кримінально-проце­суального кодексу України.

За таких умов спеціалісти-вибухотехніки забезпечують безпечне транспортування вибухонебезпечних об'єктів до вибу-хотехнічного лабораторного комплексу у вибухозахисних прила­дах або на спеціальних автомобілях, відповідно до вимог наказу МВС України від 12.06.96 № 419 та ДНАОП 0.00-1.19-97. Правила безпеки при перевезенні вибухових матеріалів автомобільним транспортом.

Об'єкти з МП, на яких є свіжа кров, не можна упаковувати в герметичну тару, так як продукти її гниття можуть перешкодити дослідженню слідів ВР.

Разом з об'єктами, зібраними на МП, включаючи об'єкти, ви­лучені з трупа потерпілого, експертові обов'язково направляють­ся протоколи ОМП, огляду трупів, окремих речових доказів з усіма додатками до цих протоколів (планами, схемами, фотознім­ками та ін.), а також протоколи допиту свідків.

139

2.39. Експертиза обставин виникнення та розвитку пожеж і дотримання вимог пожежної безпеки

Предметом експертизи обставин виникнення та розвитку пожеж і дотримання вимог пожежної безпеки (далі - пожежо-тсхнічна) є фактичні дані щодо явищ, умов, обставин, причинно-наслідкових зв'язків, які обумовили виникнення пожеж, особливостей їх розвитку та гасіння, а також наслідків; дані щодо невідповідності об'єктів вимогам стандартів, норм і правил по­жежної безпеки та їх причинний зв'язок з наслідками пожеж.

Основними завданнями пожежотехнічної експертизи є вста­новлення осередку пожежі, джерела запалювання та причини виникнення пожежі.

Перед цією експертизою можуть ставитися й інші завдання, пов'язані з розслідуванням (судовим розглядом) справ про поже­жі, якщо для розв'язання цих завдань необхідні спеціальні знан­ня в галузі пожежної справи.

У складних випадках, особливо пов'язаних із випадками підпалів, коли необхідно відновлювати суттєві обставини та фак­ти, висновки пожежно-технічної експертизи ґрунтуються також на результатах інших видів експертиз: трасологічної (крім до­сліджень слідів пошкодження одягу, пов'язаних з одночасним спричиненням тілесних ушкоджень, які проводяться в бюро судово-медичної експертизи); матеріалів і речовин (нафтопро­дуктів і пально-мастильних матеріалів; металів і сплавів); бух­галтерської, товарознавчої. Досить широко практикується про­ведення комплексних експертиз.

Встановлення наявності слідів нафтопродуктів необхідно здійснювати в обов'язковому порядку за наявності ознак підпалу.

У зв'язку з поширеністю випадків, коли виникнення пожеж може пов'язуватися з аварійними режимами в електромережах та електроустановках, виникає потреба в проведенні металогра­фічних досліджень або ж рентгеноструктурному аналізі струк­тури електричних провідників. За їх результатами можливо визначити первинність або вторинність короткого замикання електропроводки тобто, до виникнення пожежі призвело зами­кання чи воно сталося внаслідок пожежі,

У будь-якому разі для проведення пожежотехнічної екс­пертизи вимагається надання матеріалів кримінальної справи (протоколу ОМИ з усіма додатками, протоколів відтворення

14(1

обстановки й обставин події, акту про пожежу, технічного вис­новку про причину виникнення пожежі та інші документи), ві-део- та фотозйомки, речових доказів.

У пожежотехнічній експертизі існують два блоки питань, які вирішуються в ході отримання відповідей на відповідні групи запитань.

Питання першого блоку спрямовані на встановлення чи визначення особливостей виникнення, розвитку й гасіння пожеж. Найбільш характерними групами питань для всіх пожеж є такі, що дають можливість отримати відповідь стосовно:

• місць найбільшого теплового впливу в зоні горіння;

• місця (осередку) та часу виникнення пожежі;

• джерел запалювання та їх характеристик;

• пожежно-небезпечних властивостей речовин і матеріалів;

• можливості виникнення горіння наявних в осередку пожежі речовин та матеріалів з огляду на потужність можливих джерел запалювання;

• шляхів розповсюдження горіння;

• умов та особливостей, які сприяли чи перешкоджали виникненню й розвитку пожежі;

• умов та обставин загибелі людей і тварин;

• особливостей гасіння пожежі;

• механізму виникнення горіння;

• технічної чи іншої причини виникнення пожежі.

До другого блоку відносять питання, які вирішуються на під­ставі результатів (висновків), отриманих у ході вирішення зав­дань першого блоку, і дають можливість надати відповіді щодо:

• наявності фактів порушення правил пожежної безпеки;

• невідповідності протипожежного стану об'єкта чи діяльнос­ ті юридичних або фізичних осіб вимогам стандартів, норм і пра­ вил пожежної безпеки;

• наявності чи відсутності причинного зв'язку між фактами порушень вимог пожежної безпеки, з одного боку, та виникнен­ ням і розповсюдженням пожежі й наслідками від неї, з іншого боку;

• відповідальності посадових осіб за порушення конкретних вимог пожежної безпеки, які призвели до виникнення та розвит­ ку пожежі (сприяли розвитку, перешкоджали гасінню).

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

- Де знаходився осередок пожежі?

141

• Чим пояснюється найбільше вигоряння горючих матеріалів і пошкодження конструктивних елементів будівлі (споруди) в даному місці?

• Горіння яких речовин могло спричинити наявні пошкод­ ження (руйнування)?

• В якому місці приміщення було найбільш інтенсивне го­ ріння?

• Чим пояснюється найбільш інтенсивне горіння в даному місці об'єкта?

• Якими шляхами поширювався вогонь від осередку пожежі?

• Який час тривала пожежа до її виявлення?

• Який приблизно час міг пройти з моменту загоряння (тлін­ ня, прихованого горіння) до появи відкритого вогню ?

• Скільки осередків пожежі існувало в даному випадку. Якщо декілька, то чи немає між ними зв'язку?

• Чи можливе запалювання даної речовини (матеріалу) від даного джерела запалювання?

• Чи могла виникнути пожежа внаслідок несправності елек­ тропроводки ?

• Чи може полум'я сірника спричинити виникнення горіння оббивки дивана?

• Чи здатні до самозаймання ... речовини (матеріали) або об'єкти за певних умов конкретного випадку?

• Які саме матеріали горіли, якщо полум'я (дим) було ха­ рактерного .... кольору ?

• Які показники пожежної небезпеки речовин (матеріалів), що знаходилися в осередку горіння?

• Що сприяло миттєвому поширенню горіння?

• У якому місці (місцях) виникло горіння і як поширювалось полум'я? Чи були в приміщенні місця більш інтенсивного горіння? Якщо так, то де саме і чим це пояснюється?

• Чи не міг виникнути осередок горіння в підвальному примі­ щенні внаслідок пожежі, яка мала місце на ... поверсі?

• Дії якої температури було піддано тіло загиблого в момент його знаходження під час вибуху та пожежі?

• Чи міг труп повністю згоріти внаслідок пожежі за певних умов конкретного випадку?

- Яка причина виникнення пожежі на даному об'єкті, виходячи з наведених обставин справи?

142

• Чи відповідав стан об'єкта вимогам правил пожежної без­ пеки? Якщо не відповідав, то чи вплинуло недотримання цих правил на виникнення і розвиток пожежі?

• Чи причетні до виникнення пожежі аварійні режими в електричній мережі (коротке замикання, великі перехідні опори, перевантаження тощо)?

• Чи міг бути здійснений підпал вищевказаного будинку шля­ хом підпалювання речей в .... місцях, як це вказано в плані схеми акту про пожежу?

• Чи були допущені порушення технічних умов під час мон­ тажу електропроводки, освітлювальних і силових мереж, опа­ лювальних приладів, систем вентиляції? Якщо були, то які? Чи мають виявлені порушення безпосереднє відношення до причини виникнення пожежі та її поширення?

• Чи всі заходи пожежної безпеки були дотримані під час виконання ... робіт, та якщо ні, то які саме?

• Які заходи не вжиті посадовою особою для попередження пожежі?

• Які порушення правил експлуатації електромережі й елек­ троустановок могли бути причиною виникнення пожежі?

• Які порушення протипожежних вимог державних і відом­ чих нормативів могли бути причиною виникнення короткого за­ микання електропроводів?

• Які порушення вимог нормативних документів призвели до виникнення пожежі (сприяли розвитку, перешкоджали гасін­ ню)?

• Якщо причиною виникнення пожежі в будинку було прове­ дення зварювальних/вогневих/робіт в ... приміщенні, то які саме порушення правріл протипожежної безпеки були порушені при виконанні вказаних робіт та ким вони допущені?

• Яким був протипожежний стан об'єкта, чи малися пору­ шення протипожежних вимог, зокрема при влаштуванні засобів пожежогасіння та пожежної сигналізації?

• Чи відповідає забезпечення приміщення первинними за­ собами пожежогасіння вимогам протипожежних норм?

• Чи відповідає улаштування електропроводки протипо­ жежним вимогам?

• Які заходи протипожежної безпеки не були дотримані під час виконання даної роботи?

• Що було первинним: пожежа чи вибух?

143

• Який приблизно час, виходячи з характеру пожежі, наяв­ ності горючих речовин та сил, які брали участь у пожежогасінні, був необхідний для гасіння пожежі?

• З якої причини не спрацював автоматичний протипожеж­ ний пристрій?

• Чи належним чином використовувалася протипожежна техніка під час гасіння даної пожежі?

Перелік запитань може бути значно більшим. Це залежить від особливостей об'єкта та обставин виникнення, розвитку та гасіння пожеж. Відповіді на запитання, поставлені на вирішення пожежотехнічної експертизи, потребують застосування ши­рокого спектру знань, інструментальних фізико-хімічних мето­дів досліджень, оціночних розрахунків.

Як правило, справи про пожежі відносяться до складних і по­требують високої кваліфікації фахівців, знання численних зако­нодавчих та нормативно-правових актів з питань забезпечення пожежної безпеки в державі й різноманітних галузях виробництва.

Вимоги до матеріалів, які необхідно представити експертові для проведення дослідження.

За результатами детального огляду можна визначити, які речовини, матеріали, сліди та предмети становлять інтерес для виявлення осередку пожежі та причин її виникнення. Всі вони набувають значення речових доказів за умов виявлення та вилу­чення з дотриманням відповідних вимог. Речові докази необхідно фотографувати і з прив'язкою до місця виявлення детально опи­сати за зовнішніми ознаками в протоколах вилучення та ОМП.

Речові докази за особливостями вилучення, упаковування і транспортування можна умовно розділити на предмети та сліди.

Предмети необхідно брати до рук обережно, щоб на них не знищити або не пошкодити сліди. Сліди можуть бути у вигляді відбитків, нашарувань, кіптяви, просочених ділянок матеріалів, залишків рідин, оплавлень струмопровідних жил, обвуглень чи характерних пошкоджень матеріалів, шару окалини металу, залишків покриттів, запахів тощо.

Дослідження речових доказів у більшості випадків прово­диться в лабораторних умовах у порядку розгляду певних версій щодо місця та причини виникнення горіння.

Для збереження речових доказів необхідно додержуватися наступних правил їх вилучення, зокрема:

• елементів електромереж та електроустановок:

- зафіксувати місце їх виявлення на схемі, а також за допо­ могою зйомки;

144

~ комутаційні апарати (рубильники, пускачі, штепсельні розняття), апарати захисту електромережі, якщо на них є сліди нагрівання, руйнування, оплавлення та спрацювання, демон­туються та вилучаються у виявленому стані разом з приєднани­ми проводами;

• якщо за результатами огляду місця пожежі й аналізу всіх обставин встановлено зв'язок між аварійним режимом і виник­ ненням пожежі, необхідно обов'язково уточнити марку, номі­ нальні паспортні дані та функціональне призначення вищеза­ значених апаратів і приладів, відстань від них до найближчих горючих матеріалів і предметів, чи були вони підключені до електромережі;

• для провідників слід визначити та зафіксувати їх матеріал, марку, переріз та довжину, кількість жил і дротин у жилі, стан ізоляції, наявність оплавлень і змін перерізу провідників по дов­ жині;

• всі ділянки електропроводки, що знаходилися в зоні по­ жежі та мають сліди оплавлення, нагрівання, зруйнування ізо­ ляції, вилучаються обережно, щоб на відрізку довжиною 500 мм від місця оплавлення обов'язково була непошкоджена ізоляція; якщо проводка прокладена в трубах, то разом з пошкодженою трубою; кожний провідник супроводжується пояснювальним ярликом з указаниям місця вилучення, належності до ділянки електромережі;

• непошкоджені ділянки електромережі позначаються на схемі місця пожежі;

• у разі виявлення великої кількості провідників з оплавлен­ ням, на дослідження надсилаються найбільш віддалені від дже­ рела напруги фрагменти, при цьому сліди не повинні торкатися до тари;

• залишків світлих нафтопродуктів (легкозаймистих та горючих рідин (ЛЗР і ГР)):

• залишки ЛЗР і ГР можуть бути виявлені органолептичним способом або за допомогою газоаналізатора ФА-102.01 у прихова­ них місцях, які піддавалися мінімальному тепловому впливу, та­ ких як щілини між дошками підлоги, що з'єднуються у "шпунт", під плінтусами, у ґрунтовій засипці підпілля і ґрунті біля зовнішніх стін, під меблями й обладнанням, у тканинах одягу, оббивки меблів;

• у холодний період року для визначення наявності ЛЗР і ГР необхідно заносити предмети, на яких вони можуть бути, до теп­ лих приміщень;

145

• характерними ознаками вигоряння ЛЗР і ГР є утворення на поверхнях конструкцій і предметів плям, ділянок обгоряння з різко окресленою конфігурацією та глибиною ураження матеріалів під час їх горіння в щілинах і заглибленнях;

• залишки ЛЗР і ГР, виявлені в скляній тарі (пляшках, бан­ ках), герметизують, з великої тари їх переливають до чистої тари меншої місткості і теж герметизують;

• з громіздких предметів і конструкцій слід випилювати чи вибивати лише частини з виявленими плямами рідин, залишаю­ чи навколо них чисті поля завширшки не менше 5 см; якщо не­ можливо вилучити таку частину матеріалу, то його сколюють, зчищають ножем на аркуш чистого паперу, після чого пере­ сипають у герметичну тару;

• якщо є вцілілі краплі чи локальні пролиття ЛЗР і ГР, що не встигли випаруватися або просочитися до структури матеріалу горизонтальних поверхонь, то їх збирають за допомогою чистої вати або фільтрувального паперу, які герметизують у чистому посуді;

• просочені рідинами ґрунт, сміття збирають у посуд за допо­ могою металевих лопат, совків, шпателів з глибини 2~3 см нижче прожареного шару;

тканини, що мають досліджуватися, складаються ділянками зі слідами ЛЗР і ГР усередину та запаковуються;

• рідини просочують деревину поперек волокон на глибину 0,2-0,4 мм, вздовж волокон (з торця дошки) -на 80-90 мм; їх по­ трібно відбирати скоблінням, вирізанням або висвердлюванням у місці знаходження тріщин та сучків для отримання просочених рідинами стружки або трісок з необвуглених поверхонь;

• у заглибленнях та пазах залишки ЛЗР та ГР з деревини слід вилучати змиванням їх ватним тампоном з використанням розчинників та подальшим протиранням сухим тампоном;

у всіх випадках для порівняння необхідно брати проби за­значених матеріалів, вільних від залишків ЛЗР і ГР;

• тара для зберігання речових доказів з ЛЗР і ГР має бути чистою, хімічно інертною та герметичною, її закупорюють гвин­ товими кришками або притертими пробками; поліетиленові па­ кети використовуються тільки в разі відсутності скляного посуду, при цьому їх необхідно ретельно зав'язувати, а у разі можливос­ ті - заварювати;

• пляшки, банки, пробірки з рідинами необхідно опечатувати таким чином: горловину закупореної пляшки (разом з пробкою) обгортають папером, поліетиленом або тканиною та обв'язують

146

шнурком, кінці якого закріплюють шматком картону, після чого наносять печатку, відповідні пояснювальні написи (дані про місце та дату вилучення) та власний підпис;

- під час збирання рідин слід вжити заходів, які виключають контакт зі шкірою рук (одягти гумові рукавички, брати тампони пінцетом);

• проб кіптяви - їх зіскоблюють у 5-6 точках шпателем або ножем і упаковують в пробірки з притертими корками у кількості 0,2-0,5 г;

• проб металевої окалини - її слід відбирати, насамперед, у місці розташування передбачуваного осередка пожежі, а якщо встановити його неможливо, то в різних місцях зони горіння, де металеві конструкції мають деформації внаслідок впливу висо­ ких температур:

• відбір окалини потребує попереднього очищення поверхні металевої конструкції чи елемента від залишків фарби, іржі та інших залишків, які зчищаються та відбиваються легкими уда­ рами молотка;

• щільний шар окалини збивається сильними ударами молотка по зубилу, встановленому під кутом близько 45" до поверхні, та збирається за допомогою кільцевого магніту;

• в окремих випадках окалина легко знімається під час деформування металевих елементів;

• слід відбирати шматочки окалини щільної структури, щоб їх можна було виміряти мікрометром;

• для однієї проби слід відбирати не менше 0,о г окалини;

• проб силікатних матеріалів - їх відбирають на глибині не більше 5~6 мм, попередньо очистивши від кіптяви та сторонніх частинок;

• проб залишків лакофарбових покриттів — їх слід відбирати не менше, ніж у 10-15 точках з поверхонь конструкцій, пофар­ бованих однією фарбою, бажано на одній висоті від підлоги або ж враховувати висоту відбору під час аналізу результатів дослід­ жень:

• попередньо слід видалити кіптяву з предметів і конструк­ цій;

• для аналізу залишків лакофарбових покриттів необхідно відбирати не менше 0,2 г;

• проби вугілля, окалини, силікатних матеріалів, залишків лакофарбових покриттів зручно збирати в пронумеровані коро­ бочки та пляшечки, які можна щільно закривати.

147

Додаток З

Поштові адреси та телефонні номери ГУМВС, УМВС України в Автономній

Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі,

на залізничному транспорті

Регіон	Поштова адреса	Телефони, коди
		Начальник	Секретаріат	Черговий
місто Київ	01025, м. Київ, вул. Володимирська, 15	(044) 279-33-90	(044) 271-67-91	(044) 256-05-87
місто Севастополь	99011, м. Севастополь, вул. Пушкіна, 2	(0692) 55-30-41	(0692) 36-92-48	(0692) 59-44-70
ЛР Крим	95048, м. Сімферополь, вул. Балаклавська, 68	(0652) 52-00-10	(0652) 52-04-41	(0652) 52-00-91
Вінницька область	21010, м. Вінниця, вул. Василя Порика, 8	(0432) 51-52-20	(0432) 51-15-93	(0432) 51-52-32
Волинська область	43021, м.Луцьк, вул. Винішчснка. 43	(0332) 79-63-71	(0332) 79-65-70	(0332) 79-63-11
Дніпропетров­ська область	49000, м. Дніпропетровськ, вул. Королснка, 4-а	(056) 756-56-73	(056) 756-53-36	056(2) 756-52-5S
Донецька область	83000, м. Донецьк, вул. Горького, 61	(062) 349-45-88	(062) 349-45-91	(062) 388-08-94
Житомирська область	10008, м. Житомир, вул. Старий Бульвар, 18	(0412) 40-72-23	(0412) 40-77-22	(0412) 40-72-82
Закарпатська область	88006, м. Ужгород, вул. Грибоедова. 2	0312(2) 64-45-13	0312(2) 64-45-13	0312(2) 64-32-38
Запорізька область	69068, м, Запоріжжя, вул. Аваліані, 19-а	(0612) 65-77-55	(0612) 65-01-09	(0612) 65-01-09

Регіон	Поштова адреса	Телефони, коди
		Начальник	Секретаріат	Черговий
Івано-Франківська область	76000, м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, 185	0342(2) 7-44-41	0342(2) 7-44-43	0342(2) 77^4-43
Київська область	04071, м.Київ, вул. Воздвиженська, 2	(044) 417-07-97	(044) 417-17-29	(044) 417-16-54
Кіровоградська область	25006, м. Кіровоград, вул. Жовтневої революції^ 58	(0522) 22-39-94	(0522) 22-46-18	(0522) 22-58-19
Луганська область	91000, м.Луганськ, вул. Луначарського, 38	(0642) 55-92-22	(0642) 55-94-25	(0642) 55-93-57
Львівська область	79007, м. Львів, вул. Генерала Григорснка, 3	(0322) 62-06-01	(0322) 62-17-87	(0322) 62-21-73
Миколаївська область	54003, м. Миколаїв, вул. Акіма, 2-а	(0512) 49-89-87	(0512) 49-88-80	(0512) 49-88-95
Одеська область	65005, м. Одеса, вул. Прохорівська, 35	(048) 779-47-50	(0482) 34-76-25	(0482) 779^7-60
І Іспанська область	36037, м. Полтава, пров. Рибальський, 8а	(0532) 50-26-92	(0532) 51-77-15	(0532) 51-74-41
Рівненська область	33003, м. Рівне, вул. Гагаріпа, 39	(0362) 26-49-52	(0362) 67-97-62	(0362) 67-90-61
Сумська область	40030. м. Суми, вул. Кірова. 23	(0542) 33-43-47	(0542) 33-43-47	(0542) 28-33-58

і 50

151

		Телефони, коди
Регіон	Поштова адреса
		Начальник	Секретаріат	Черговий
Тернопільська	46020. м. Тернопіль,	(0352)	(0352)	(0352)
область	вул. Степана	27-12-81	27-13-10	27-14-11
	Бідного, 48
Харківська	61039, м.Харків,	(057)	(057)	(057)
область	пр-т. Постинтева,49	777-05-77	734-96-99	712-10-80
Херсонська	73014, м.Херсон,	(0552)	(0552)	(0552)
область	вул. Кірова, 14	28-64-28	28-64-41	28-67-36
Хмельницька	29019,	0382(2)	0382(2)	0382(2)
область	м. Хмельницький,	78-46-60	78-46-62	78-46-62
	вул. Молодіжна. 12
Черкаська	18009, м.Черкаси.	(0472)	(0472)	(0472)
область	вул. Пастерівська, 104	39-36-07	39-36-10	63-36-79
Чернівецька	58013, м. Чернівці,	(0372)	(0372)	(0372)
область	вул. Червоиоар-	54-48-58	54-79-00	54-78-80
	мійська, 77-д
Чернігівська	14030, м. Чернігів,	0462(2)	0462(2)	0462(2)
область	вул. Шевченка. 116а	5-39-90	61-92-01	19-54-24
Донецьке	83018, м. Донецьк,	(062)	_	(062)
УМВСЗТ	вул. Горна, 4	319-23-91		305-70-00
Львівське	79025. м. Львів,	(032)	(032)
УМВСЗТ	вул. Таллінська, І	226-98-41	226-16-94
Одеське	65023. м. Одеса,	(048)	(048)	(048)
УМВСЗТ	вул. Серєдньо-	727-15-56	727-47-93	727-47-93
	фонтанська, 14

Регіон	Поштова адреса	Телефони, коди
		Начальник	Секретаріат	Черговий
Південне УМВСЗТ	61093, м.Харків, вул. Червоно-армійська?	(057) 724-42-18	(057) 724-37-43	(057) 724-12-07
ПІВДСШІО- Західие УМВСЗТ	01030, м.Київ, вул. Чапаева, 6	(044) 465-15-52		(044) 465-15-02
Придніпровське УМВСЗТ	49038 м. Дніпропетровськ, вул. Привокзальна, 15	(0562) 33-22-21		(0562) 33-21-99

552

153

Додаток 4

Про затвердження Інструкції про призначення

та проведення судових експертиз та експертних досліджень

та Науково-методичних рекомендацій з питань

підготовки та призначення судових експертиз

та експертних досліджень

■

(назва із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юсти­ції України від 15.07.2008 р. № 1198/5)

■

Наказ Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України З листопада 1998 р. за № 705/3145

Міністерства юстиції України, відомчих експертних служб, правоохоронних органів, суб'єктів підприємницької діяльності.

3. Управлінню експертного забезпечення правосуддя (Голов- ченко Л. М.) та управлінню господарського забезпечення (Анто- нгоку О. Л.) забезпечити видання в потрібній кількості затверд­ жених цим наказом Інструкції та Рекомендацій.

4. Вважати такою, що втратила чинність, Інструкцію про ор­ ганізацію та здійснення судових експертиз в науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції УРСР, за­ тверджену наказом Міністра юстиції УРСР від 30.05.88 р.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступ­ ника Міністра юстиції України Пасенгока О. М.

Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства юстиції України від ЗО грудня 2004 року JV° 144/5, від 10 червня 2005 року № 59/5, від 29 грудня 2006 року № 126/5, від 15 липня 2008 року № 1198/5

Відповідно до статей 7, 8 Закону України "Про судову екс­пертизу" та з метою забезпечення єдиного підходу при прове­денні судових експертиз і підвищення якості проведення судових експертиз НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію про призначення та проведення су­ дових експертиз та експертних досліджень (далі - Інструкція) та Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призна­ чення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Ре­ комендації), що додаються. (Пункт 1 із змінами, внесеними згід­ но з наказом Міністерства юстиції України від 15.07.2008 р. №1198/5)

2. Управлінню експертного забезпечення правосуддя довести ці Інструкцію та Рекомендації до відома науково-дослідних інститутів судових експертиз

154

С. Р. Станік

■

Міністр

155

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 р. № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від ЗО грудня 2004 р. № 144/5)

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції країни

З листопада 1998 р. за JVs 705/3145