Ґрунтознавча експертиза

101. Головними завданнями ґрунтознавчої експертизи є:

1. Виявлення на предметах-носіях мікронашарувань (час­ ток) ґрунтового походження, визначення їх природи, а також ус­ тановлення спільної родової (групової) належності з наданими зразками.

2. Установлення походження ґрунту на предметах-носіях з певної ділянки місцевості (іншого місця події).

3. Установлення механізму утворення ґрунтових наша­ рувань.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи є нашарування ґрунту (об'єктів грунтово-мінерального походження) на предметі-носії (зазначається, на якому саме)?

Чи мають порівнювані об'єкти (нашарування на предметі-но-сії та ґрунт з місця події) спільну родову (групову) належність?

Чи походять дані нашарування (зазначається, які саме) з певної ділянки місцевості?

219

Який механізм утворення нашарувань ґрунту?

Яка характеристика місцевості, з якої походять нашарування ґрунту на об'єктах-носіях?

102. При підготовці і призначенні ґрунтознавчої експертизи слід дотримуватись таких правил:

102.1. При дослідженнях ґрунтових об'єктів з метою вста­ новлення їх походження з певної ділянки місцевості для по­ рівняння направляються зразки ґрунту з місця, де за припу­ щенням слідчого (судді) знаходився прєдмет-носій (місце вияв­ лення трупа, слідів взуття тощо), та інших місць у межах ділянки, яка ідентифікується. Крім того, слід надавати контрольні зразки з суміжних ділянок, аналогічних і таких, які відрізняються від тієї, яка ідентифікується, наприклад із сусіднього поля, яке за­ сіяно іншою культурою, з ділянки, яка має інший характер рос­ линності, інший профіль тощо.

Відбір зразків проводиться з урахуванням особливостей ділянки, яка ідентифікується.

Якщо ділянка має відносно однорідну поверхню, то відби­раються чотири - п'ять індивідуальних зразків з поверхневого шару місця контакту предмета-носія з ґрунтом і не менше двох контрольних зразків із суміжних ділянок (змішаних з 4—5 проб, відібраних у радіусі 2~5 м).

Зразки відбираються з поверхневого шару ґрунту на глибині не більше 5 см масою 100—150 г і впаковуються в паперові пакети.

Якщо ділянка являє собою западину (яр, канаву, яму та ін.), зразки відбираються з дна і різних генетичних горизонтів стін, відкосів, а контрольні ~ з поверхні ґрунту біля западин та із суміжних ділянок місцевості.

Усі зразки висушують на повітрі і помішують у пакети.

З питань відбору зразків, якщо є така необхідність, слід проконсультуватися з експертом (спеціалістом) або запросити Його для участі в ЦІЙ дії.

102.2. До постанови (ухвали) про призначення експертизи слід додати протокол огляду місця події з планом-схемою. Якщо огляд Предметів-носіїв ґрунту оформлено окремим протоколом, він також додається до постанови (ухвали) про призначення експер­ тизи. Важливо, щоб у наданих експерту матеріалах були позна­ чені місця відбору зразків ґрунту. Крім того, слід надати довідки про метеоумови та характер використання об'єктів з нашаруван­ нями ґрунту в період від часу події до часу відбору зразків та

220

призначення експертизи. Якщо в цей період на місці події проводились роботи, які могли змінити характеристики ґрунту (перекопування, будівельні, вантажні та інші роботи, унаслідок яких на ґрунті могли залишитись сторонні домішки), про це також слід повідомити експерта.

Кожний предмет, на якому виявлені нашарування ґрунту, упаковується окремо. До упаковок зразків має прикріплюватись бирка із зазначенням його номера і місця його вилучення. Останні дані слід узгоджувати з планом-схемою місця події.

Біологічна експертиза

103. Біологічна експертиза досліджує об'єкти рослинного та тваринного походження. Ними найчастіше бувають:

- листя, стебла, квіти, сіно, солома, кора, деревина, коріння, плоди, насіння, спори, пилок тощо;

• похідні шкірних покровів тваринного походження (волосся, пір'я, луска тощо);

• продукти переробки рослинних та тваринних організмів (корми для тварин та птахів, борошно, шматки хутра та шкіри тощо);

- продукти життєдіяльності рослинних і тваринних організ­ мів (мед, камедь, екскременти та ін.).

104. Головними завданнями біологічної експертизи є:

1. Установлення належності об'єктів тваринного та рос­ линного походження (далі - біологічне походження) до кон­ кретного біологічного таксона (родини, роду, виду та ін.), а також виявлення мікрооб'єктів зазначеного походження в будь-якій масі або на предметах обстановки місця події (предметах-но- сіях).

2. Установлення спільної родової (групової) належності декількох порівнюваних об'єктів.

3. Установлення належності об'єктів біологічного поход­ ження до одного цілого.

104.4 Визначення біологічних характеристик стану об'єкта (стадії розвитку організму, причин та часу змін його стану, меха­нізму пошкодження та ін.).

104.5. Установлення належності об'єктів рослинного поход­ження до наркотичних засобів.

22 і

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Яка природа даного об'єкта? Якщо він біологічного поход­ження, то яка його таксономічна належність?

Чи є на предмет і-но сії (зазначається, якому саме) мікро­об'єкти (частки) біологічного походження? Якщо є, то яка їх таксономічна належність?

Чи має дана маса (наприклад, зерно в мішку, вилучене в А.) та зразки, вилучені в конкретному місці (наприклад, зразки зерна з певного сховища), спільну родову (групову) належність?

Чи є дані об'єкти частинами одного цілого (наприклад, гілля та стовбур, дві частини листка рослини тощо)?

Чи могли за певний строк статися ті або інші зміни в розвитку рослинного (тваринного) об'єкта (чи могла рослина за певний час вирости до наявних розмірів, чи могла комаха за певний час до­сягти стадії розвитку, у якій вона була виявлена, тощо)?

Яка давність заселення трупа знайденими на ньому кома­хами (личинками комах)?

Чи є волосся, знайдене на предметі-носії (указується, на яко­му), волоссям людини (тварини)? Якщо це волосся тварини, то чи має воно спільну родову (групову) належність до волосся даної особини?

Який вік рослини, її частин?

Чи належить дана рослина (подрібнені частки рослини) до таких, що містять наркотичні речовини? Якщо так, то яка її так­сономічна належність?

Чи складали раніше дані зразки наркотичних засобів одну масу?

Чи мають дані зразки наркотичних засобів спільну родову (групову) належність (за способом виготовлення, місцем вирощу­вання тощо)?

105. Готуючи матеріали для дослідження, слід дотримуватись таких основних правил:

105.1. Якщо досліджувані об'єкти та об'єкти для порівняль­ного дослідження мають великі об'єми або маси, то вони направ­ляються експертові у вигляді зразків.

Зразки сипких мас (зерно, борошно тощо) відбираються у вигляді середніх проб (див. п. 89.1 розділу "Експертиза матеріалів та речовин").

222

Відбираючи зразки волосся з волосяного покриву тварин, слід виривати (вичісувати) їх з різних частин тіла (спини, шиї, ніг, боків, черева і, зокрема, у зоні пошкодженої частини тіла) по 50—100 волосин з кожного місця,

Якщо досліджується сіно або солома, то їх зразки повинні мати масу в межах 0,5-1 кг. Відібрані зразки загортають у папір, не стискаючи та не згинаючи стебел.

Екскременти тварин та гній висушують і по 100—120 г тран­спортують у закритих банках.

105.2. При дослідженні мікрооб'єктів експертові слід надси­лати предмет-носій.

Місця на предметах-носіях, де знайдені плями або сліди біо­логічного походження, слід закрити чистим папером, закріп­люючи його краї на предметі. Так само діють, коли сліди в процесі слідчого огляду не виявлені, але їх наявність у певному місці при­пускається.

Якщо предмет-носій надати експертові немає змоги, йому слід надати можливість оглянути цей предмет чи провести його дослідження за місцезнаходженням.

Автотехнічна експертиза

106. Головними завданнями автотехнічної експертизи є:

1. Установлення несправностей транспортного засобу (далі — ТЗ), які загрожували безпеці руху, причин їх утворення та часу виникнення (до дорожньо-транспортної пригоди (далі ~ ДТП) чи внаслідок неї або після неї), можливості виявлення не­ справності звичайно застосованими методами контролю за тех­ нічним станом ТЗ; визначення механізму впливу несправності на виникнення та розвиток пригоди,

2. Установлення механізму ДТП та її елементів: швид­ кості руху (при наявності слідів гальмування та за пошкоджен­ нями), гальмового та зупинного шляхів, траєкторії руху, віддалі, пройденої ТЗ за певні проміжки часу, та інших просторово-ди- памічних характеристик пригоди.

Швидкість руху транспортних засобів, виходячи з їх пошкод­жень, може визначатися за допомогою програмних комплексів з дослідження механізму ДТП, що рекомендовані для впроваджен­ня в експертну практику. (Пункт 106.2 доповнено абзацом другим згідно з наказом Міністерства юстиції України від 15.07.2008 р. №1198/5)

223

106.3. Установлення відповідності дій водія ТЗ в даній дорожній ситуації технічним вимогам Правил дорожнього руху, наявності у водія технічної можливості запобігти пригоді з мо­менту виникнення небезпеки, відповідності з технічної точки зору дій водія вимогам Правил дорожнього руху, а також вста­новлення причинно-наслідкового зв'язку між діями водія та ДТП.

Коли експерт вважає, що небезпека для руху виникла не в той момент, який зазначено в постанові (ухвалі) про призначення експертизи, він має вказати мотиви незгоди з позицією слідчого (суду) і дати відповідні варіанти розв'язання поставленого пи­тання.

Перед автотехдічного експертизою можуть бути поставлені й інші завдання, вирішення яких пов'язане з дослідженням тех­нічного стану ТЗ, дорожньої обстановки і дій учасників дорожньої події.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

До пункту 106.1.

Які несправності, виходячи з вимог Правил дорожнього руху до технічного стану ТЗ, мала (мав) система (механізм, вузол, агрегат) даного ТЗ?

Чи є в досліджуваному ТЗ несправності, які могли бути тех­нічного причиною виникнення ДТП?

Коли, відносно моменту ДТП, її настання чи в процесі її розвитку, виникли дані несправності?

Яка причина відмови даного механізму, системи (рульового управління, гальмової системи та ін.) ТЗ?

Чи мав водій можливість виявити несправність до моменту ДТП?

Чи мав водій технічну можливість запобігти пригоді при наявності даної несправності?

ТТ 1ПЙО

До пункту 106.2.

Якою була швидкість ТЗ у різні моменти розвитку ДТП (якщо сліди різної довжини або перериваються, на це слід указати)?

Яка була швидкість ТЗ з урахуванням пошкоджень, які він отримав при зіткненні?

Яка максимально припустима швидкість ТЗ за умови даної видимості дороги (зазначається, якою була видимість дороги)?

224

Яка максимально припустима швидкість ТЗ на закругленні дороги даного радіуса?

Яка найменша безпечна дистанція між ТЗ в умовах даної дорожньої обстановки?

Яка відстань необхідна для безпечного обгону попутного ТЗ в умовах даної дорожньої обстановки?

Який гальмовий та (або) зупинний шлях ТЗ за певної швид­кості його руху в умовах даної дорожньої обстановки?

До пункту 106.3. Як повинен був діяти водій в даній дорожній обстановці, згідно з технічними вимогами Правил дорожнього руху?

Чи мав водій технічну можливість запобігти наїзду з моменту виникнення небезпеки для руху або з моменту виявлення перешкоди для руху?

Чи відповідали дії водія технічним вимогам Правил дорож­нього руху?

Чи були з технічної точки зору дії водія ТЗ у причинному зв'язку з виникненням ДТП?

До пунктів 106.2 і 106.3.

З якою швидкістю рухався ТЗ? Якщо ця швидкість переви­щувала встановлені обмеження (зазначається, які саме), то чи мав водій технічну можливість уникнути контакту з перешкодою (зазначається, якою саме), якщо ця швидкість не перевищувала припустиму?

Чи мав водій технічну можливість шляхом екстреного галь­мування зупинити ТЗ з моменту виникнення небезпеки для руху (указується момент виникнення небезпеки), не доїжджаючи до перешкоди (пішохода)?

107. У постанові (ухвалі) про призначення автотехнічної експертизи повинні бути зазначені дані про параметри і стан до­рожньої обстановки, дорожнього покриття та обставини щодо дій учасників події, з яких має виходити експерт при проведенні до­сліджень (вихідні дані).

При призначенні експертизи обставин ДТП (пп. 106.2-106.3) необхідно, зокрема, вказувати: тип покриття дороги (асфальт, ґрунтова тощо), його стан (сухе, мокре, ожеледиця та ін.), ширину проїзної частини, наявність і величину ухилів, наявність дорож­ніх знаків і розміток у районі ДТП, технічний стан ТЗ та його за-

225

вантаженість; видимість і оглядовість дороги з місця водія, а в умовах обмеженої видимості - ще й видимість перешкоди; розташування ТЗ по ширині дороги, швидкість його руху⁸; мо­мент виникнення небезпеки для руху; відстань, яку подолав пішохід з моменту виникнення небезпеки для руху до моменту наїзду, швидкість руху пішохода або час його руху з моменту виникнення небезпеки до моменту наїзду; чи застосовував водій термінове гальмування і якщо застосовував, то яка довжина сліду гальмування до задніх коліс автомобіля (якщо сліди розташовані на ділянках дороги з різним покриттям, наприклад на проїзній частині й узбіччі, потрібно зазначити довжину сліду окремо на кожній з ділянок); місце наїзду відносно слідів гальмування (яку відстань пройшов ТЗ у стані гальмування до наїзду чи після наїзду на пішохода; якою частиною ТЗ контактував з пішоходом або якими частинами зіткнулись транспортні засоби; якщо ТЗ після залишення сліду гальмування до його остаточної зупинки рухався накатом, то яку відстань він пройшов у цьому стані). (Абзац другий пункту 107 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України від 29.12.2006 р. JV° 126/5)

Якщо ДТП скоїв водій мотоцикла, крім того, зазначається: ручним та ножним гальмом чи одним з них (яким саме) гальмував водій; якщо на мотоциклі з коляскою був один пасажир, то де він перебував (у колясці чи на задньому сидінні); якщо мотоцикл без коляски рухався в перекинутому стані, залишаючи сліди на до­розі, — то відстань, на яку він перемістився в такому стані.

108. Якщо призначається експертиза технічного стану ТЗ (п. 106.1), у постанові (ухвалі) достатньо викласти фабулу справи і обставини, які стосуються особливостей об'єкта дослідження, знання яких може мати значення для експерта, наприклад, чи експлуатувався ТЗ після події; у якому стані перебували деталі (вузли), сполучені з деталями (вузлами), що досліджуються, тощо. (Пункт 108 із змінами, внесеними згідно з наказом Міні­ стерства юстиції України від 29.12.2006 p. JV° 126/5)

109. Якщо до моменту призначення експертизи слідчому (су­ ду) не вдалося усунути протиріччя у вихідних даних, що були в справі, він має право зазначити в постанові (ухвалі) варіанти їх значень і отримати висновки щодо кожного з них.

Швидкість руху вказується, якщо немає сліду гальмування.

226

110. Слідчий не має права вимагати від експерта, щоб той са­ мостійно вибирав зі справи вихідні дані для проведення експер­ тизи. Разом з тим слідчий може поставити перед експертом питання про технічну спроможність (неспроможність) тих чи ініних даних, які є у справі.

111. Разом з постановою (ухвалою) про призначення експер­ тизи експертові за потребою надаються всі матеріали кримі­ нальної, цивільної, господарчої, адміністративної справи.

Якщо слідчий (суд) не може направити експертові всі матеріали справи, він повинен надати: протокол огляду місця події разом зі схемою та іншими додатками; протокол огляду ТЗ; протокол відтворення обстановки і обставин події.

Транспортно-трасологічна експертиза

112. Головним завданням транспортно-трасологічної експер­ тизи є:

• ідентифікація за слідами, залишеними ТЗ, певного його екземпляра або установлення його типу, моделі;

• визначення взаємного розташування ТЗ в момент їх кон­ тактування;

• визначення місця зіткнення ТЗ і місця наїзду на перешкоду (пішохода), установлення механізму утворення слідів;

• розташування ТЗ відносно проїзної частини на момент контактування.

Вирішення цих завдань здійснюється шляхом дослідження слідів, виявлених на місці ДТП, пошкоджень транспортних засо­бів. Тому призначати транспортно-трасологічну експертизу до­цільно лише тоді, коли є можливість надати експертові об'єкти, які перебували в контакті, або матеріали справи, у яких зафік­совано сліди.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи залишені певні сліди (указується, які саме і на чому) ходо­вими частинами (колесами, шинами, гусеницями тощо) даного ТЗ?

Який механізм контактування ТЗ?

Чи залишені сліди певними частинами даного ТЗ, що висту­пають?

227

До якого типу (марки, моделі) належить ТЗ, яким залишено дані сліди?

Яким було взаємне розташування транспортних засобів під час їх зіткнення?

Яким було взаємне розташування ТЗ і перешкоди (пішохода) під час наїзду на останню (останнього)? Який механізм контакту­вання пішохода та ТЗ? Хто з осіб, які перебували в ТЗ під час ДТП (вказуються прізвища, ім'я та по батькові осіб), перебував за кермом?⁹

Який з транспортних засобів під час їх зіткнення стояв, а який рухався?

На якому місці дороги сталося зіткнення транспортних засо­бів (наїзд на пішохода)?

Який механізм утворення слідів (удар, ковзання тощо)?

У якому напрямку відносно слідосприймальної поверхні рухався ТЗ?

113. Для вирішення зазначених питань експертові надаються самі слідоутворювальні об'єкти (шини, деталі, що виступають, тощо) або експериментальні зліпки цих об'єктів (експеримен­ тальні відбитки шин на папері); предмети, на яких залишились сліди зазначених об'єктів, або зліпки (масштабні фотознімки) цих слідів, а також протоколи огляду місця події з усіма додатками до них.

Якщо досліджуються сліди ТЗ на одязі (взутті) потерпілого, надається також акт судово-медичного дослідження пошкод­жень на його тілі.

Експертиза стану доріг і дорожніх умов у місцях ДТП

114. Основними завданнями даної експертизи є визначення відповідності техніко-експлуатаційних, геометричних та техніч­ них показників автомобільних доріг нормативно-технічним вимогам. Визначення відповідності робіт з організації дорожнього руху вимогам безпеки руху.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи відповідали фактичні техніко-експлуатаційні показники (рівність, коефіцієнти зчеплення та шорсткості тощо) автомо­більної дороги вимогам безпеки дорожнього руху?

_____ _

^я Для вирішення питань про взаємне розташування ТЗ і потерпілого та про особу, яка керувала ТЗ, призначається комплексна судово-медична, транс-портно-трасологічна експертиза.

228

Чи відповідали роботи з проведення ремонту, експлуатації та утримання доріг вимогам безпеки дорожнього руху?

Чи були невідповідності дорожніх умов вимогам нормативних документів у причинному зв'язку з подією ДТП?

Чи забезпечує організація дорожнього руху на дослідній ді­лянці дороги безпеку дорожнього руху?

Чи відповідали геометричні параметри автомобільної дороги вимогам нормативної документації?