- •Сімейне право
- •(7) Стаття 6. Дитина. 1. Правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
- •(11) Стаття 26. Особи, які не можуть перебувати у шлюбі між собою
- •Стаття 32. Час реєстрації шлюбу. 1. Шлюб реєструється після спливу 1 місяця від дня подання особами заяви про реєстрацію шлюбу.
- •(15) Стаття 41. Шлюб, який може бути визнаний недійсним за рішенням суду. 1. Шлюб може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований:
- •(17) Стаття 46. Особливі правові наслідки недійсності шлюбу.1. Якщо особа не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, вона має право:
- •Стаття 104. Підстави припинення шлюбу. 1. Шлюб припиняється внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим.
- •Стаття 114. Момент припинення шлюбу у разі його розірвання. 1. У разі розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняється у день реєстрації розірвання шлюбу.
- •(23) Право користування чужим майном (сервітут). Стаття 405 цк. Право членів сім'ї власника житла на користування цим житлом
- •Стаття 57. Майно, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка
- •Стаття 61. Об'єкти права спільної сумісної власності. 1. Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
- •2. До вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки.
- •(30) Стаття 370. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності
- •Стаття 364. Виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності
- •41. Нешлюбне материнство. Статус матері та дитини.
- •48. Судове визнання батьківства.Ст.130,131,132
- •61. Розмір аліментів на дитину. Історія законодавства.
- •63. Право на аліменти після розірвання шлюбу.
- •64. “Інші особи” як суб’єкти зобов’язання по утриманню.
- •65. Пеня в сімейному праві.
- •66. Заборгованість за аліментами та її погашення.
- •67. Дід, баба та внуки: система сімейних правовідносин між ними.
- •68. Прийомна сім’я.
- •69. Дитячий будинок сімейного типу.
- •70. Усиновлення повнолітньої особи.
- •71. Процедура усиновлення. Історія і сучасність.
- •72. Позбавлення усиновлювача батьківських прав та скасування усиновлення: порівняльний аналіз.
- •73. Повне і неповне усиновлення.
- •74. Таємниця усиновлення: від інших, від дитини. За? Чи проти?
- •75. Згоди на усиновлення.
- •76. Обов’язки батьків по вихованню дитини та правові наслідки його невиконання.
- •77. Позбавлення батьківських прав. Підстави. Процедура.
- •78. Правові наслідки позбавлення батьківських прав.
- •79. Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав.
- •80. Сімейні спори і думка дитини.
41. Нешлюбне материнство. Статус матері та дитини.
(41)
42. Неповнолітні батьки. Ст. 156
(42) 1. Неповнолітні батьки мають такі ж права та обов'язки щодо дитини, як і повнолітні батьки, і можуть їх здійснювати самостійно.
2. Неповнолітні батьки, які досягли чотирнадцяти років, мають право на звернення до суду за захистом прав та інтересів своєї дитини.
3. Неповнолітні батьки у суді мають право на безоплатну правову допомогу.
43. Охорона прав та інтересів вагітної дружини у СК.Ст.84
(43) Ст 84. Право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання знею дитини - 1. Дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності.
2. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
3. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років.
4. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
5. Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду.
6. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
44. Право одного подружжя на аліменти. Ст.75
(44) Аліменти - обов’язок утримання у визначених законом випадках одним членом сім’ї інших, які потребують цього.
Стаття 75. Право одного з подружжя на утримання - 1. Дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
2. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
3. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I, II чи III групи.
4. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
5. Права на утримання не має той із подружжя, хто негідно поводився у шлюбних відносинах, а також той, хто став непрацездатним у зв'язку із вчиненням ним умисного злочину, якщо це встановлено судом.
6. Той із подружжя, хто став непрацездатним у зв'язку з протиправною поведінкою другого з подружжя, має право на утримання незалежно від права на відшкодування шкоди відповідно до ЦкУ.
45. Права того з батьків, хто проживає з дитиною. С. 84,86,88
(45) Ст 84. Право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з
нею дитини - 1. Дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності.
2. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
3. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років.
4. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
5. Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду.
6. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Ст 86. Право чоловіка на утримання у разі проживання з ним дитини 1. Чоловік, з яким проживає дитина, має право на утримання від дружини - матері дитини до досягнення дитиною трьох років.
2. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, чоловік, з яким проживає дитина, має право на утримання від дружини до досягнення дитиною шести років.
3. Право на утримання чоловік, з яким проживає дитина, має незалежно від того, чи він працює, та незалежно від його матеріального становища, за умови, що дружина може надавати матеріальну допомогу.
4. Право на утримання чоловік, з яким проживає дитина, має і після розірвання шлюбу.
Стаття 88. Право на утримання того з подружжя, з ким проживає дитина-інвалід 1. Якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною-інвалідом, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною-інвалідом та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає.
2. Розмір аліментів тому з подружжя, з ким проживає дитина-інвалід, визначається за рішенням суду відповідно до частини першої статті 80 цього Кодексу, без урахування можливості одержання аліментів від своїх батьків, повнолітніх дочки або сина.
46. Добровільне визнання батьківства.
(46) Стаття 126. Визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка,
які не перебувають у шлюбі між собою - 1. Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
2. Якщо заява про визнання себе батьком дитини подана неповнолітнім, орган державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини. У разі якщо повідомити батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього неможливо, орган державної реєстрації актів цивільного стану повинен повідомити орган опіки та піклування про запис неповнолітнього батьком дитини.
3. Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.
47. Стаття 128 СК як “кінець сексуальної революції”.
(47)
