- •Машини та обладнання для переробки сільськогосподарської продукції Методичні рекомендації
- •5.10010201 «Експлуатація та ремонт машин і обладнання агропромислового виробництва»
- •1. Вимоги до виконання курсового проекту
- •2. Оформлення курсового проекту
- •Структура курсової роботи
- •3.1. Методика розрахунку технологічного обладнання ліній приймання, обробки 1 підготовки зерна до переробки.
- •3.1.1. Розрахунок продуктивності і кількості зерноочисних машин
- •3.1.2. Розрахунок продуктивності і кількості зерносушарок
- •3.1.3. Розрахунок продуктивності і кількості норій
- •3.1.4. Розрахунок продуктивності і кількості транспортерів
- •3.1.5. Розрахунок накопичувальної місткості для технологічних ліній.
- •3.1.6. Розрахунок потрібної кількості вентиляційних установок для охолодження зерна.
- •3.1.7. Аспіраційне устаткування і обробка відходів на технологічних лініях.
- •3.2. Методика розрахунку необхідної кількості сировини при виробництві круп
- •3.3. Технологічні розрахунки при виробницт хліба і хлібобулочних виробів
- •3.4. Методика розрахунку потреби сировин при виробництві макаронних виробів.
- •3.4.1. Виконуємо розрахунок потреби сировини за формулою
- •3.5. Методика розрахунку потреби сировин при в виробництві олії
- •3.6. Технологічні розрахунки при консервуванні харчових продуктів.
- •3.6.6. Розрахунок потреби сировини для виготовлення заданої кількості концентрованих томат-продуктів проводять по формулі:
- •3.7. Технологічні розрахунки при виробництві молочної продукції.
- •3.7.4. Розрахунок кількості сухого залишку та сухого знежиреного молочного залишку.
- •3.7.5. Розрахунки при сепаруванні молока.
- •3.7.6. Розрахунки при нормалізації молока та вершків.
- •3.7.13 Визначення кількості сировини при виробництві згущеного молока з цукром та без нього, проводять по формулі:
- •3.7.14 Потребу нормалізованого молока для сухих молочних продуктів визначають за формулою:
- •3.7.15 Потребу знежиреного молока для виробництва казеїні визначають за формулою:
- •3.8. Методика розрахунку виходів сировини і продуктів забою
- •3.9. Методика розрахунку потреби сирови1 для виробництва ковбасних виробів
- •3.9.7 Визначаємо нормативний вихід жиру-сирця яловичого, та шпику із пропорції:
- •3.9.8 Розрахунок кількості м'яса на кістках для виконання завдання по виробництву ковбас виконуємо за формулою:
- •3.9.9 Розрахунок кількості сировини у живій масі для виконання завдання ведуть за формулою:
- •4. Тематика курсових робіт.
- •5. Визначення індивідуального варіанту курсового проекту
- •6. Зміст окремих розділів курсового проекту
- •1. Проектування генерального плану
- •2. Технологічні розрахунки та комплектування лінії.
- •3. Обгрунтування конструктивного вдосконалення.
- •4. Охорона праці та техніка безпеки
- •7. Вимоги до захисту курсового проекту.
- •8. Список рекомендованої основної літератури
- •Курсовий проект
- •Розрахунково-пояснювальна записка до курсового проекта
- •Машини та обладнання для преробки сільськогосподарської продукції
- •54020, М. Миколаїв, вул. Паризької Комуни, 9
3.1.3. Розрахунок продуктивності і кількості норій
Продуктивність і потрібну кількість норій визначають в технологічних лініях для прийому і обробки зерна з урахуванням поєднання наступних одночасно виконуваних операцій:
- прийом зерна від хлібоздавальників і первинне очисці його в ворохоочисниках або сепараторах в об'ємі найбільшої годинного надходження (з урахуванням коефіцієнтів добової годинної нерівномірності);
- сушка зерна і повторне його очистці в об'ємі середньодобового надходження;
- відпуск зерна на залізничний транспорт (по розрахунку). Кількість норії-годин для кожної операції визначають за виразом:
(1.14)
де G - кількість зерна в т, що підлягає переміщенню норіями при виконанні певної операції;
коефіцієнт
використовування норій по продуктивності
(табл.1.6);
продуктивність
норій в т/год.
Таблиця 1.6
Операції |
Паспортна продуктивність норій в т/год |
||
100 |
175 |
350 |
|
Прийом зерна з автомобільного транспорту (без урахування нерівномірності надходження) Прийом зерна із залізничного транспорту |
0,85 0,80 |
0,80 0,75 |
0,75 0,75 |
Прийом зерна з водного транспорту Завантаження зерном надсепараторних і надсушильних і розвантаження під сушильних бункерів |
0,85 0,90 |
0,80 0,85 |
0,75 0,80 |
Відпуск зерна на залізничний транспорт |
0,80 |
0,75 |
0,70 |
Завантаження бункерів відпуску зерна на водний транспорт |
0,85 |
0,85 |
0,75 |
Відпуск підготовлених партій зерна у виробництво |
0,90 |
0,85 |
0,80 |
Внутрішнє переміщення зерна при необхідності просушування |
0,60 |
0,55 |
0,50 |
Внутрішнє переміщення зерна при інвентаризації, підготовці партій і ін. |
0,90 |
0,90 |
0,80 |
Примітка. Значення коефіцієнтів використовування норії по продуктивності для зерна з вологістю до 17% і засміченістю до 5%.
Число норій визначають по формулі:
(1.15)
де
сума
норії-годин, необхідна для виконання
всіх операцій, пов'язаних з переміщенням
зерна норіями;
коефіцієнт використовування норій за
часом в добу максимального завантаження;
кількість
годин роботи норій в добу максимальної
завантаження.
Якщо в результаті розрахунку число норій вийшло дробовим приймають найближче ціле у бік збільшення, що створює деякі запас норії-годин.
При визначенні продуктивності норій на початку розрахунку знаходять найбільш відповідну паспортну продуктивність, виходячи з умови виконання лімітуючої операції. Звично на технологічних лініях для прийому і обробки зерна такою операцією є прийом зерна з автомобільного транспорту.
Мінімальну продуктивність норій при прийомі зерна з автомобільного транспорту визначають по формулі:
(1.16)
де
коефіцієнт годинної нерівномірності
надходження зерна.
Для остаточного вибору числа норій перевіряють можливість виконання обов'язкових операцій, співпадаючих в часі. Крім того необхідно зробити перевірку по середньому за місяць максимальної роботи коефіцієнту використовування норій (за часом) за в разом:
(1.17)
Де
сума норії-годин, необхідна для виконання
всіх
операцій в період роботи;
Т - період в добах найбільш напруженої роботи технологічної лінії.
Відповідно до діючих норм проектування при оснащенні технологічних ліній з частковою автоматизацією управління вказані в таблиці значення коефіцієнтів використання паспортної продуктивності норій необхідно зменшити на величину 0,05, а при оснащенні технологічної лінії повною автоматизацією управління коефіцієнти слід збільшити на величину 0,05.
При переміщенні зерна вологістю вище 17% і з вмістом сміттєвих домішок більше 5% слід вводити додатковий коефіцієнт: для тихохідних норій 0,85 і для швидкохідних - 0,70. При транспортуванні зерна з об'ємною масою, відмінною від величини 0,75 т/м3, слід вносити поправочні коефіцієнти:
для кукурудзи в зерні 1,0
для іржі і гороху 0,9
для ячменю і проса 0,8
для рису-зерна і гречки 0,7
для вівса 0,65
для насіння соняшнику 0,6
Приклад. Визначити продуктивність і кількість норій для хлібоприймального елеватора з наступним об'ємом операцій:
у добу максимальної роботи з автомобільного транспорту приймають 2400 т. зерна і відпускають на залізничний транспорт 600 т.; у місяць максимальної роботи з автомобільно, транспорту приймають 30000 т зерна і відпускають на залізничний транспорт 6000 т.
У башті елеватора встановлена зерносушарка ДСП-12 продуктивність - 12 план, т/год.
Визначимо об'єм роботи за добу. Приймаємо, що все поступаюче зерно протягом доби, а саме 2400 т, підлягає очистці в потоці при однократному підйомі. За цей же час буде просушено приблизно 369 т зерна '(12 план т/год- 20,5 -1,5). Умовно прийнято, що сушарка працює в добу 20,5 ч, а коефіцієнт перекладу планових тон у фізичні при зниженні вологості з 17 до 14° рівний 1. Слід також мати на увазі, що належне сушці зерно піднімають і менше двох разів, а саме при подачі в сушарку і при направленні зерна на зберігання після сушки.
Визначимо об'єм роботи за місяць. Все зерно, що приймається і відвантажується, очищають під час прийому і відпуску, тобто з одним підйомом в кожній операції. Отже, -в перебіг місяця роботи буде очищено 36 000 т (30000+6000). За цей же час бу; просушено з двома підйомами 11070 т зерна (369-30).
Внутрішні переміщення приймаємо 20% від всього потрапляючого зерна, тобто 6000 т (30000-0,2).
Визначаємо
мінімальну продуктивність норій,
виходячи з умови забезпечення прийому
зерна з автомобільного транспорту
враховуючи, що число норій, що одночасно
беруть участь в операції,
,
коефіцієнт використовування продуктивності
норій
і коефіцієнт годинної нерівномірності
надходження зерна
.
Тоді:
Вибираємо для розрахунку дві норії продуктивністю 100 і 175 т/год і дані розрахунку по двох варіантах зводимо в таблицю 1.7.
Таблиця 1.7
Операції в добу максимальної роботи |
Кількість норії-часів для норій продуктивністю в т/год |
|
100 |
175 |
|
Прийом зерна з автомобільного транспорту (т)
Відпуск зерна на залізничний транспорт (т)
Очистці зерна(т)
Сушка зерна (т)
Всього норії -часів |
72,1 |
43,6 |
Примітка. Значення коефіцієнтів використовування паспортної продуктивності норії узяті з таблиці 1.7.
Тепер визначаємо число норій по формулі (1.15)
Коефіцієнт використовування норій в часі в добу максимального завантаження в цьому випадку прийнятий рівним 0,95.
У даному прикладі обов'язковими операціями, співпадаючими в часі, є прийом з автомобільного і відпуск на залізничний транспорт. Необхідно перевірити, чи справляться встановлені норії цими операціями (табл. 1.8).
Таблиця 1.8
Операція в добу максимального завантаження |
Потрібне число норій продуктивністю в т/год |
|
100 |
175 |
|
Прийом зерна з автотранспорту |
|
|
Відпуск зерна на залізницю |
2 |
2 |
Всього норій |
4 |
3 |
В даному випадку коефіцієнт годинної нерівномірності надходження зерна прийнятий рівним 1,3, тобто таким же, як при визначенні продуктивності, норій.
Крім того, зерно в обох варіантах відпускають двома норіями. При цьому на відпустку 600 т зерна в одну подачу потрібно для норій продуктивністю 100 т/год:
і для норій продуктивністю 175 т/год:
Як видно з розрахунку, за умови збігу обов'язкових операцій, одержану раніше кількість норій слід збільшити на одну, тобто прийняти чотири норії продуктивністю 100 т/год і три норії продуктивністю 175 т./год. Слід, проте, відзначити, що така кількість норій потрібна в тому разі, якщо на відвантаження одночасно працюватимуть дві норії. Якщо ж на виконання цієї операції передбачити тільки одну норію з часом вантаження 7,5 год.(з продуктивністю 100 т/год) і 4,6 год (з продуктивністю 175 т/год), то одержану раніше кількість норій можна залишити без змін.
Для остаточного вибору числа норій необхідно визначити коефіцієнт використовування норій за часом в місяць максимальної роботи. Для цього визначимо перш за все сумарне число норіє- годин в місяць максимальних робіт (табл.1.9).
Коефіцієнти використовування норій за часом в місяць максимальної роботи відповідно будуть: для норій продуктивністю 100 т/год:
і для норій продуктивністю 175 т/год.:
При збільшенні числа норій на одну по варіанту виконані співпадаючих в часі операцій ці коефіцієнти використовувані норій за часом в місяць максимальної роботи відповідно будуть:
для норій продуктивністю 100 т/г
Таблиця 1.9
Операції в місяць максимальної роботи |
Кількість норії-годин для норій продуктивністю в т/год |
|
100 |
175 |
|
Прийом зерна з автомобільного транспорту (GM=30000т)
Відпуск зерна на залізничний транспорт (GTP=6000т)
Очистці зерна (GO=36000т)
Сушка зерна (GСУШ=11070т)
Внутрішні переміщення зерна
Всього норіє-годин
|
1197,5 |
726,9 |
Примітка. Значення коефіцієнтів використовування паспортної продуктивності норії узяті з таблиці 1.6 і для норій продуктивністю 175 т/г будуть:
Як видно, обидва варіанти із збільшенням числа норій на одну характеризуються порівняно низьким коефіцієнтом використовування норій за часом в місяць максимальної роботи. Тому від цих варіантів слід відмовитися.
З порівняння варіанту з трьома норіями продуктивністю по 100 т/год і варіанту з двома норіями продуктивністю по 175т/год видно, що в першому випадку коефіцієнт використовування норій за часом вищий, ніж в другому. Крім того, при установці трьох норій оперативні можливості робочої башти більше, хоча в першому випадку габаритні розміри робочої башти і її об'єм будуть більше. Порівняння переконує в доцільності вибору першого варіанту, тобто варіанту з установкою трьох норій продуктивністю по 100 т/год.
