Практичне заняття № 5.1

ТЕМА: ЛЕКСИКОЛОГІЯ (2 год.)

МЕТА ВИВЧЕННЯ: з’ясувати місце лексикології у системі наук про мову; визначити, з яких наукових дисциплін складається лексикологія в її широкому тлумаченні; дати основні відомості про слово; виявити основні ознаки слова; дати визначення лексичного значення слова; проаналізувати типи лексичних значень слова.

ЛІТЕРАТУРА:

1.Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. – К., 2006. – С. 182-201.

2. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. – К., 2000. – С. 181-193.

3. Кодухов В.И. Введение в языкознание. – М., 1987. – С. 184-200.

4. Ющук І. П. Вступ до мовознавства. – К., 2000. – С. 63 – 71.

5. Дорошенко С.І. Вступ до мовознавства. – К., 2006. – С. 124-136.

6. Маслов Ю.С. Введение в языкознание. – M., 1987. – С. 85-116.

ЗАСОБИ: підручники, таблиці, конспекти лекцій, роздатковий матеріал

Ключові слова: лексикологія, розділи лексикології, слово, лексема, значення слова, поняття, концепт, мотивовані слова, немотивовані слова, полісемія, моносемія, типи лексичних значень слова: пряме, переносне, вільне, зв’язане.

ХІД ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Завдання 1. І. На думку М. М. Шанського, основними ознаками слова є: а) фонетична оформленість; б) семантична валентність; в) непроникливість; г) однонаголошеність; д) лексико-граматична віднесеність; е) постійність звучання і значення; є) відтворюваність; ж) цільність і однооформленість; з) номінативність; и) фразеологічність тощо. Поясніть ці ознаки на прикладі виділеного слова:

Запорошений снігами,

В синіх іскорках синиць.

Сад мій білими руками

Потягнувся до зірниць.

(М. Нагнибіда.)

II. Поміркуйте, чи всі слова мають ознаку однонаголошеності, постійності звучання і значення. Можливо, варто було б уточнити: відносну постійність звучання і значення?

Завдання 2. Зіставте різні підходи до визначення лексичного значення слова. Який із них, на вашу думку, відповідає рівню сучасної лінгвістики?

«Цю співвіднесеність слова з яким-небудь явищем об'єктивної дійсності, історично закріпленому в свідомості мовців, визначають як лексичне значення слова». (О. Волох.)

«Лексичне значення – це зміст слова, та відповідність, яка встановлюється між звуковим комплексом (назвою) і тією об'єктивно існуючою одиницею (предметом, явищем), яка відбивається в мові через поняття». (М. Доленко, І. Дацюк, А. Кващук.)

«Значення лексичне – реальний, предметно-речо­вий зміст слова, який визначається співвіднесеністю слова з відповідним поняттям». (Д. Ганич, І. Олійник.)

«В теоретичному мовознавстві існують різні розуміння лексичного значення слова. За одним із них лексичне значення – це найменування предметів, якостей, дій як явищ об'єктивної дійсності. Однак цей погляд фактично ототожнює лексичне значення зі словом. Іноді вважають лексичним значенням узагальнений образ, відображення предмета чи явища дійсності. Таке тлумачення веде до ототожнення лексичного значення з поняттям. Нарешті, є погляд, що лексичне значення – це відношення слова, що його виражає, до позначуваного ним предмета або яви­ща дійсності і до його психічного відображення». (С. Семчинський.)

Завдання 3. Користуючись «Словником української мови» в 11-ти томах, доберіть приклади, щоб: 1) слово мало кілька значень, кожне з яких позначало б своє поняття; 2) одне і те ж поняття передавалося кількома словами; 3) одне поняття передавалося фразеологічним словосполученням.

Завдання 4. Займенники, власні імена, як правило, не називають понять. Поясніть особливості виділених слів у реченні, обґрунтуйте свою думку.

1. Над гордим, «я» наруги не прощу. 2. Ми віримо: виростуть незабаром нові Гагаріни і Корольови.

Завдання 5. Як ви розумієте вислів про те, що поняття і слово співвідносні, але не тотожні? Що у них спільне і відмінне? Яке поняття ширше і багатше – «слово» чи «поняття»? Чи може змінюватися сутність поняття і водночас залишатися без змін слово, що його позначає? Наприклад, атом, концерн, акції.

Завдання 6. Чи лексичне значення слова виражає поняття, чи позначає і вказує на нього? Які з наведених слів передають поняття, а які – ні?

Сталь, юність, але, від, земля, міць, під, геть! ой!

Завдання 7. Поясніть, тлумачення яких слів подано.

І. 1. У якому є внутрішня закономірність; розумний, послідовний. 2. Який відзначається стрункістю внутрішньої будови.

II. 1. Метод наукового дослідження предметів, явищ та іншим шляхом розкладу, розчленування їх у думці на складові частини. 2. Визначення складу і властивостей якоїсь речовини, явища, дослідження їх.

Завдання 8. I. У монографії В. М. Русанівського «Структура лексичної і граматичної семантики» (К., 1988, с. 65) сказано, що: 1) нове значення виникає разом із відкриттям чи з розвитком нової функції предмета (шкура тварини і шкура як одяг); 2) нове значення розвивається на основі зовнішньої схожості предметів за кількістю їх функцій, за подібністю їх розташування і под. (ніс – ніс корабля, крило – крило літака); 3) нове значення постає внаслідок образного зіставлення слів із різних семантичних сфер (туман – туман у думках, світило – світило науки).

II. Доберіть власні приклади і підготуйте зв'язне висловлювання про походження і розвиток лексичного значення слова.

Завдання 9. Уявіть собі, що ви граєте в шахи. У скрутному становищі не знаєте, чим ходити: королем чи королевою. Товариш-уболівальник шепче: «Іти королеві!» Ви пішли королевою і одразу ж програли. А товариш підказував правильно.

У чому ж річ? Як ви поясните цю незвичайну ситуацію?

Завдання 10. Визначте типи переносних значень: метафору, метонімію, синекдоху, персоніфікацію.

1. Запорошений снігами В синіх іскорках синиць, Сад мій білими руками Потягнувся до зірниць. (М. Нагнибіда.) 2. Київ завжди радо зустрічає друзів. (З газети.) 3. Чорнобильська блискавка безжально вдарила в генетичне серце України. (З газети.) 4. Ввібрало воно, рідне слово, в себе віковічний плин Дніпра, шурхіт колосся, шепіт діброви, спів соловейка. (Ю. Мушкетик.) 5. Красива осінь вишиває клени Червоним, жовтим, срібним, золотим. (Л. Костенко.)

Завдання 11. Яка особливість лексичного значення слова використана для створення гумористичного ефекту?

– Іване Петровичу! А можна мені вас покритикувати?

– Звичайно, можна!

– І мені за це нічого не буде?

• Звичайно нічого: ні квартири, ні премії, ні путівки в санаторій. (З журналу.)

ДВА ЗНАЧЕННЯ

– Придумай слово, – учня попросили. – Щоб мало аж два значення воно. – На мить запала тиша. – Це – Гаврило! – Промовив хлопчик, дивлячись у вікно.

–Чому «Гаврило»? – вчителька питає.

– Це те, що треба, – каже хлопченя. – Воно ж якраз два значення і має: Бо «гав» – то пес, а «рило» – то свиня. (С. Гриценко.)

Завдання 12. Виписати у словник визначення до ключових слів, вивчити їх.

ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ПОПЕРЕДНІХ ЗНАНЬ, ОБГОВОРЕННЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ ТА ОСМИСЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ:

1. Лексикологія та її розділи.

2. Слово як основна одиниця мови. Поняття лексеми.

3. Слово як назва предмета.

4. Значення слова та поняття. Поняття та концепт.

5. Мотивовані і немотивовані слова. Природа виникнення назви.

6. Система значень слова. Полісемія. Моносемія. Типи лексичних значень слова: пряме, переносне, вільне, зв’язане.