- •Тематика та зміст практичних занять Практичне заняття № 1.1
- •Практичне заняття № 2.1
- •2. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к., 2000. – с. 58-101.
- •3. Ющук і. П. Вступ до мовознавства. – к., 2000. – с. 24-29.
- •4. Дорошенко с.І. Вступ до мовознавства. – к., 2006. – с. 242-254.
- •Практичне заняття № 3.1
- •2. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к., 2000. – с. 26-29, 31-34, 164-180.
- •5. Дорошенко с.І. Вступ до мовознавства. – к., 2006. – с. 254-266.
- •6. Маслов ю.С. Введение в языкознание. – m., 1987. – с. 238-261.
- •Практичне заняття № 4.1
- •2. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к., 2000. – с. 102-152.
- •5. Дорошенко с.І. Вступ до мовознавства. – к., 2006. – с. 61-106.
- •6. Маслов ю.С. Введение в языкознание. – m., 1987. – с. 33-44, 66-80.
- •Практичне заняття № 4.2
- •2. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к., 2000. – с. 102-152.
- •5. Дорошенко с.І. Вступ до мовознавства. – к., 2006. – с. 61-106.
- •6. Маслов ю.С. Введение в языкознание. – m., 1987. – с. 33-44, 66-80.
- •Практичне заняття № 5.1
- •II. Поміркуйте, чи всі слова мають ознаку однонаголошеності, постійності звучання і значення. Можливо, варто було б уточнити: відносну постійність звучання і значення?
- •Практичне заняття № 5.2
- •Практичне заняття № 6.1
- •Практичне заняття № 7.1
- •Методичні рекомендації до організації самостійної роботи
- •2. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к., 2000. – с.18-39.
- •4. Дорошенко с.І. Вступ до мовознавства. – к., 2006. – с.22-37.
- •5. Маслов ю.С. Введение в языкознание. – m., 1987. – с.7-32.
- •2. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к., 2000. – с. 7-16.
- •4. Дорошенко с.І. Вступ до мовознавства. – к., 2006. – с.3-15.
- •5. Маслов ю.С. Введение в языкознание. – m., 1987. – с. 4-6.
- •2. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к., 2000. – с.18-39.
- •4. Дорошенко с.І. Вступ до мовознавства. – к., 2006. – с.22-37.
- •5. Маслов ю.С. Введение в языкознание. – m., 1987. – с.7-32.
- •1. Дорошенко с.І. Вступ до мовознавства. – к., 2006. – с. 44-50.
- •4. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к., 2000. – с. 39-58.
- •5. Маслов ю.С. Введение в языкознание. – m., 1987. – с. 186-220.
- •1. Дорошенко с.І. Вступ до мовознавства. – к., 2006. – с. 243-249.
- •4. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к., 2000. – с.61-102.
- •1. Дорошенко с.І. Вступ до мовознавства. – к., 2006. – с. 264-269.
- •4. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к., 2000. – с. 175-181.
- •5. Маслов ю.С. Введение в языкознание. – m., 1987. – с. 66-80.
- •1. Дорошенко с.І. Вступ до мовознавства. – к., 2006. – с. 54-61.
- •1. Дорошенко с.І. Вступ до мовознавства. – к., 2006. – с.68-73.
- •4. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к., 2000. – с.121-129.
- •1. Дорошенко с.І. Вступ до мовознавства. – к., 2006. – с. 73-78.
- •3. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к., 2000. – с.141-146.
- •1. Дорошенко с.І. Вступ до мовознавства. – к., 2006. – с.124-130.
- •3. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к., 2000. – с.181-193.
- •1. Дорошенко с.І. Вступ до мовознавства. – к., 2006. – с. 133-140.
- •4. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к., 2000. – с. 194-198.
- •5. Маслов ю.С. Введение в языкознание. – m., 1987. – с. 102-111.
- •2. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к., 2000. – с. 225-240.
- •3. Маслов ю.С. Введение в языкознание. – m., 1987. – с. 195-210.
- •1. Дорошенко с.І. Вступ до мовознавства. – к., 2006. – с. 163-165.
- •2. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к., 2000. – с. 225-240.
- •3. Маслов ю.С. Введение в языкознание. – m., 1987. – с. 195-210.
Практичне заняття № 6.1
ТЕМА: ГРАМАТИКА. МОРФОЛОГІЯ (2 год.)
МЕТА ВИВЧЕННЯ: з’ясувати місце граматики у системі наук про мову; визначити об’єкт і розділи граматики; дати основні відомості про граматичне значення, граматичні категорії, граматичні форми слова.; забезпечити знання про морфемну структуру слова та види морфем; засвоїти критерії виділення частин мови.
ЛІТЕРАТУРА:
1.Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. – К., 2006. – С. 257-297.
2. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. – К., 2000. – С. 262-280.
3. Кодухов В.И. Введение в языкознание. – М., 1987. – С. 232-235.
4. Ющук І. П. Вступ до мовознавства. – К., 2000. – С. 93 – 108.
5. Дорошенко С.І. Вступ до мовознавства. – К., 2006. – С. 183-203.
6. Маслов Ю.С. Введение в языкознание. – M., 1987. – С. 220-240.
ЗАСОБИ: підручники, таблиці, конспекти лекцій, роздатковий матеріал
Ключові слова: афікс, граматика (формальна і семантична; синхронічна і діахронічна; функціональна), граматичне значення (дериваційне, реляційне, модальне), граматична категорія (відмінка, роду, числа, стану, виду, способу, часу, особи), граматична форма (аналітична і синтетична), дериватологія, інтерфікс, інфікс, корінь, морфема, морфеміка, морфологія, префікс, постфікс, синтаксис, суфікс, флексія, артикль, вербоїд, вигук, дієслово, займенник, іменник, модальні слова, предикатив, прикметник, прислівник, семантичний критерій, синтаксичний критерій, словотвірний критерій, сполучник, формально-граматичний критерій, частини мови, частка, числівник.
ХІД ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
Завдання 1. Визначте у виділених словах лексичні і граматичні значення і з'ясуйте, в чому саме виражається діалектична єдність їх як одиничного, окремого і загального, абстрактного, яке розвинулось на ґрунті відношень і зв'язків між одиничними елементами.
На Далекому Сході, в тайзі, на одній корабельні Хлопці пачку розшили, читають, уважні, ретельні. Добра слава про неї, як пісня, пішла у народі, Тую книгу читають робочі на автозаводі.
(Я. Шпорта).
Завдання 2 Розгляньте подані слова і словосполучення з української, російської і тієї іноземної мови, яку вивчаєте. З'ясуйте, якими мовними засобами виражені граматичні значення у прикладах з кожної мови.
Укр.: красивий — красива — красиве, голуб — голубка — голубонька, море — моря — морів — морями, рубати — вирубати, красивий — кращий — найкращий, вивчити — вивчати, ходити — ходжу, нести — носити, летіти — літати, запливти — запливати.
Рос: несла — нёс, села — сёла, бросаю — подбрасываю.
Араб.: асадин (лев) — усудун (леви), фарасун (кінь) — афарасун (коня).
Нім.: ihn — in, Staat — Stadt, ich lese — du liest, bitten — bat — gebeten, fahren — fuhr.
Англ.: foot — feet, take — took — taken.
Завдання 3 Випишіть з поданого тексту 10 слів з різними лексичними і граматичними значеннями і 10 слів, які не мають самостійного лексичного значення (або виявляють його у сполученні з іншими словами).
Отак ми трохи поговорили про Татарку, цей район Києва, який і досі зберіг у собі всі риси патріархальності; поселення, де ще й досі хлопці й дівчата «ходять на вулицю», як ходили у селах; зелений закуток, де мешкають люди, що вміють зробити все на світі — від дитячої цяцьки до океанського лайнера.
(П. Загребельний).
Завдання 4 Якими способами (аналітичними чи синтетичними) і мовними засобами виражені граматичні значення: а) у виділених словосполученнях і словах; б) у наведених словосполученнях.
Укр.: 1. Будем, брате, з багряниць онучі драти (Ш.). 2. Хай буде мир на всій землі! (Hex.). 3. Лиш сонце піднялося над гранню небозводу, залляло золотом і гори, і сади. А вже вони (водовози) везуть гірську холодну воду. На вулицях кричать: «Води! Кому води!». Я пив би воду ту, коли б не бачив рядом, як просить матір на вариво води (Шп.).
Рос.: 1. Но все знают, что самая-самая хорошая клюква, сладкая, как у нас говорят, бывает, когда она перележит зиму под снегом (Приш.). 2. На склоне небольшого пригорка, у самой дороги одиноко стояла молоденькая березка…(Буб.).
Завдання 5 Як називається найменша значуща частина слова? 2. Виділіть у поданих словах морфеми. Скажіть, з скількох морфем; складається кожне слово.
Замисел, замислений, замислитися; дебелий, дебелість,: дебелішати; корова, корівка, корівник; варити, відвар, підварений, відварювати.
Завдання 6 Яка морфема називається флексією? 2. Визначте флексії у виділених словах поданого тексту.
Зразок: осінн \ій\, сір \а\, голубк \а\, чорн \е\.
Долинами Спокою він (Василь Опанасович) проходив до ставка і визначав на його бережках затишні місця: тут він сидітиме поряд і любимим другом — дружиною і читатиме їй деякі сентенції власної вигадки, на зразок отих — про мудрість, розум і знання
(О. Полторацький).
Завдання 7 Пригадайте, за якими взірцями (відмінами, парадигмами) відмінюються іменники рука, кінь, повість. Запишіть ці іменники в родовому, орудному і місцевому відмінках однини та множини. Виділіть відмінкові флексії.
2. Що таке парадигма? Наведіть приклади дієслівної і прикметникової парадигми з тієї іноземної мови, яку вивчаєте Скажіть, чим відрізняються ці парадигми від відповідних парадигм української мови?
Завдання 8. Чим відрізняються морфеми від службових слів? 2. Розгляньте у поданих текстах з української (або російської) мови морфеми у виділених словах, а також службові слова і з'ясуйте, які спільні і відмінні ознаки мають морфеми і службові слова?
Укр.: 1. Повівав холодний вітрець. З краю неба насувались білі, наче молочні, хмари (Коц.). 2. Од левад з криком неслися хлопці... Раптом звернули ліворуч (Гол.). 3. Вранці виплило ясне сонечко на погідне небо оглянути, що зробила ніч з землею. Земля наче вбралась на різдво у білу сорочку (Коц.).
Рос: Самое дорогое у человека—это его жизнь. Она дается ему один раз, и прожить ее надо так, чтобы не было мучительно больно за бесцельно прожитые годы, чтобы не жег позор за подленькое и мелочное прошлое и чтобы, умирая, смог сказать: вся жизнь и все силы были отданы самому прекрасному в мире — борьбе за освобождение человечества.
(М. Островський).
Завдання 9. Скажіть, на які структурно-семантичні типи поділяє слова російської мови акад. В. В. Виноградов? 2. Розподіліть подані слова на такі структурно-семантичні типи: а) частини мови, б) частки, в) модальні слова, г) вигуки.
Кордон, копанка, нерівний, нерівність, обговорити, обгородження, обгорнений працюючий, обов'язковий, він, кожний, десять, сто двадцять три, добре, ж, бо, хай, при, до, в, і, а, проте, як, не, ой, але, тепло, важко, треба, по-нашому, мабуть, здається, напевне, очевидно.
Скільки частин мови (і які саме) виділяється в тій іноземній мові, яку вивчаєте?
Завдання 10. Прочитайте речення. З'ясуйте вид переходу (субстантивацію, прономіналізацію і т. д.) однієї частини мови в іншу, який спостерігається у кожному з виділених слів.
1. Ми—люди перемог, ливарники і ткалі, танкісти, льотчики, учені, чабани. 2. Цілий вечір вона (мати) вестиме засідання робіткому. 3. Отак вона вишивала, в віконечко виглядала: «Чи не ревуть круторогі? Чи не йде чумак з дороги?». 4. Каже перший, каже другий: «Стань же, куле, нам сестрою». 5. Ой, зійди, зійди, ясний місяцю, як млиновеє коло. 6. Коло річки, коло броду два голуби пили воду. 7. Поранені мимохідь міряли відстань до фронту не кілометрами, а часом. 8. Не прийшло до Ганни щастя тим великим, битим шляхом. 9. Ти цю пісеньку облиш. Ми її знаємо, наслухались від вашого брата. 10. Дізнаються небожата, яка на вас шкура, тай засудять, і премудрих немудрі осудять (Ш.). 11. Не кожен, що стогне, слабий. 12. Вдень хворий нудьгувався і томився самотністю. 13.Грамотний — видющий і на все тямущий.
Завдання 11. Виписати у словник визначення до ключових слів, вивчити їх.
ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ПОПЕРЕДНІХ ЗНАНЬ, ОБГОВОРЕННЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ ТА ОСМИСЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ:
1. Граматика, її предмет та розділи.
2. Граматичне значення слова. Типи граматичних значень слова та засоби їх вираження.
3. Поняття граматичної форми, парадигми та граматичної категорії.
4. Форми словозміни та словотворення.
5. Морфемна структура слова. Види морфем. Основні морфологічні процеси.
6. Критерії виділення частин мови.
