- •1. Види та ознаки організованих злочинних угруповань за законодавством України
- •25.Організована злочинна група: порівняльний аналіз національного та міжнародно-правового визначення.
- •34.Європейський підхід до розуміння організованої злочинності (11 критеріїв 1995 року).
- •11 Критериев
- •37.Співвідношення понять «організована злочинна група'» та «злочинна організація» за законодавством України.
- •45.Основні напрямки протидії організов.Злоч-ті у країнах європи.
- •61.Взаємозв*язок факторів організованої злочинності на національному та міжнародному рівнях.
- •76.Організовані злочинні угруповання з міжнародними зв’язками в Україні
- •79.Особливості національних організованих злочинних структур, що беруть участь у транснаціональній злочинній діяльності.
- •93.Законодавство України у сфері протидії організованій злочинності: загальна характеристика.
- •Зу Про організ-прав основи боротьби з орг злоч-тю 1993
- •Пост Пленуму всу Про практику розгляду судами крим справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями. 2005
- •94.Роль оон у вивченні транснаціональної злочинності та організації міжнародного співробітництва.
- •97.Правові засади та проблеми діяльності Національного бюро Інтерполу в Україні.
61.Взаємозв*язок факторів організованої злочинності на національному та міжнародному рівнях.
Серед основних факторів, які обумовили виникнення та розвиток організованих форм злочинності можна назвати глобалізацію.
З виходом за межі окремої держави організована злочинність набула транснаціонального характеру. Особливості структурної організації злочинних транснаціональних організацій дозволяють їм мати мережні формування по всьому світу, що дає можливість цим організаціям тримати під контролем ринки збуту в різних країнах. Комп'ютерні технології й супутня їм складність методів і масштабу глобальних фінансових операцій сприяють збільшенню обсягів, швидкості й закритості міжнародних фінансових розрахунків. Це зменшує ймовірність виявлення й припинення організованої злочинності і дозволяє без проблем легалізувати доходи, отримані від різних видів незаконної діяльності.
ПРИЧИНИ: — поширення демократії, що може сприяти поглибленню конфліктів, спалахам насильства, розвитку вандалізму та тероризму, оскільки лібералізація суспільних відносин відповідно призводить до лібералізації у трактуванні злочинності, значного пом'якшення ступеня відповідальності за порушення законності та правопорядку, що не може не впливати на сучасні світові процеси;
— перевага ринкових відносин в економіці, формування так званого "ринкового" лібералізму, що призводить до руйнації усталених форм економічного співіснування;
— зростання рівня корумпованості апарату влади та управління;
— взаємна інтеграція світової економіки, що супроводжується виникненням та подальшим укрупненням транснаціональних промислово-виробничих груп та корпорацій. Інтернаціоналізація світової економіки неминуче призводить не лише до розвитку легальної підприємницької діяльності, а й до злочинної ділової активності, яка не обмежується національними межами;
— трансформація систем виробництва та ринку робочої сили, яка докорінно змінила усталений ще в середині XX ст. спосіб організації виробництва, сприяє значному посиленню процесів міграції капіталу та робочої сили, для яких уже не існує жодних національних кордонів;
— швидкість технологічного оновлення, що сформувала основи для так званої "інформаційної революції";
— революційні процеси у функціонуванні сучасних засобів масової інформації, що супроводжуються відображенням у них диктату ідеології споживацтва.
За умов глобалізації транснаціональна організована злочинність характеризується як посиленням іманентно притаманних їй рис, так і виникненням нових. Наразі вона проявляється також в організаційній структурі:
· тривалою взаємодією великої кількості осіб у межах соціальної мережі, що має ієрархічну організаційну структуру і кілька рівнів та підрозділів (виконавців, технологів, радників, аналітиків, фінансистів, розвідників, бойовиків, кур’єрів тощо);
· формуванням і наслідуванням взірців кримінальної поведінки у середовищі злочинних організацій, виробленням корпоративних правил і кодексів, спрямованих на підтримку дисципліни, слухняності, беззастережного виконання наказів керівництва, системи кримінальної соціалізації, суворої конспірації (використання діалектів, спілкування на жаргоні, застосування кодованих каналів зв’язку, прізвиськ, взаємне стеження);
· наданням психологічної і матеріальної допомоги членам спільноти (опіка родин, адвокатські послуги, тиску на свідків та правоохоронців тощо);
· об’єднанням на етнічному, расовому ґрунті, однаковому соціальному походженні або спільній субкультурі;
· системою вербування кадрів, залучення до злочинної діяльності;
у нелегальній діяльності і вчиненні злочинів: · розподілом ролей в середині організації, закріпленням певних функцій за підрозділами, що обумовлює спеціалізацію, підвищення кримінального професіоналізму, перетворення злочинної діяльності для особи на єдиний засіб отримання доходу і, зрештою, просування щаблями кримінальної кар’єри;
· здійсненням, насамперед, нелегальної економічної діяльності, реалізацією заборонених товарів (наркотиків тощо) і послуг (наприклад, налагодження інфраструктури секс-бізнесу), розширенням пропозиції шляхом підвищення якості товару і зниження його ціни. Така діяльність ґрунтується на раціоналістичних, ринкових засадах, тобто злочинці прагнуть всіма засобами мінімізувати ризик своєї активності, досягти максимальної рентабельності оборудок, домогтися гарантій, встановити контроль за сферами виробництва і збуту, територіями;
· застосуванням психологічного і фізичного тиску, залякування, терору (іноді й до членів організації);
· систематичним корумпуванням посадових осіб;
· наявністю легальних ланок і логістики (підприємств, торговельних фірм, громадських організацій) для маскування злочинної діяльності і диверсифікації активів, відпрацьованих механізмів відмивання коштів, налагодження кількох транзитних каналів і ринків збуту, використання засобів комунікації;
· конспірацією, ретельним плануванням злочинів, залученням до цього висококласних спеціалістів, використанням науково-технічних засобів;
· розширенням ринку нелегальних товарів і послуг, утворенням філіалів (у тому числі на регіональному і міжнародному рівні) та укладанням „картельних угод”, кооперацією з терористичними групами задля утримання розмірів прибутку і максимізації ринків в окремих трансакціях, опанування нових сфер кримінальної активності, змінами технології злочину;
у впливі на суспільство: · спробою співпраці з політичними та економічними угрупованнями, зв’язками з діячами культури та науки, налагодженням неформальних контактів з деякими урядами та надурядовими структурами. Такий симбіоз дає змогу і тим і іншим конвертувати в одній сфері вплив на владу і гроші. Формування громадської думки відбувається через придбання засобів масової інформації; це ж сприяє політизації організованої злочинності;
· експортом злочинності з потоками мігрантів;
· присвоєнням злочинними спільнотами функцій держави (арбітраж, суд, охорона, збір податків, отримання доходів від ренти).
За таких умов організована злочинність – мережа кримінальних взаємодій суб’єктів злочинної діяльності, маючи великі ресурси, включається до перерозподілу ринків, опановує нові види кримінальної активності, набуває більшої професіоналізації. При цьому, злочинні спільноти, ніби опікуючись виробництвом і поширенням нелегальних товарів, наданням заборонених послуг, вдаючись до насильства і корупції, спрямовують свою діяльність на нові сфери економіки, створюючи легальні підприємства і банки, удосконалюючи власні організаційні структури.
