70. Організація нелегальної міграції як вид транснаціональної злочинності.

На сучасному етапі нелегальна міграція в організованих формах і торгівля людьми стали самостійними формами кримінального бізнесу в межах існування ще одного прояву глобалізації — транснаціональної організованої злочинності. Глобалізація злочинної діяльності в мігра- ційній сфері призвела до виникнення незаконних механізмів перемі- щення людей у будь-яке місце світу за умови наявності попиту на це. Таким чином, явища нелегальної міграції та торгівлі людьми є не лише проблемою неврегульованої міграції населення, але й проблемою ор- ганізованої злочинності. Занепокоєння світового співтовариства рівнем поширення за- значених явищ знайшло свій вияв у спробі об’єднати зусилля держав у протидії незаконним переміщенням осіб та торгівлі ними. З цією ме- тою низка держав світу після прийняття Конвенції ООН проти транс- національної організованої злочинності 2000 р. підписала додаткові протоколи до неї, спрямовані на протидію організованим формам не- легальної міграції та торгівлі людьми. Згодом було прийнято Конвен- цію Ради Європи про протидію торгівлі людьми 2005 р.

Однак, незважаючи на загальний підвищений інтерес науковців до явища нелегальної міграції, торгівлі людьми та організованої зло- чинності, питання комплексної протидії організованим незаконним пе- реміщенням людей та торгівлі ними як проявам транснаціональної ор- ганізованої злочинності поки що залишається малодослідженим. На думку європейських експертів, взаємозв’язки між організованою злочинністю, нелегальною міграцією та торгівлею людьми мають двобіч- ний характер: вертикальний і горизонтальний [3, с. 3 ; 4, с. 254—255]. По-перше, переміщення нелегальних мігрантів та торгівля лю- дьми можуть складатися з цілої низки тісно пов’язаних між собою окремих правопорушень. До їх числа, зокрема, належать: корупція, підробка проїзних документів і порушення законів про в’їзд-виїзд гро- мадян. На сьогодні ці різновиди протиправної діяльності набули знач- ного поширення в країнах Європейського Союзу. По-друге, між різними видами злочинної діяльності в межах од- нієї організації можуть існувати й горизонтальні зв’язки. Адже і торгі- вля людьми, і переміщення їх через кордони організуються злочинни- ми угрупованнями, які причетні й до інших видів злочинної діяльності: незаконного переправлення мігрантів, експлуатації проституції, погра- бувань, незаконної торгівлі зброєю або наркотиками, легалізації кош- тів, здобутих злочинним шляхом тощо. Разом з тим, організовані злочинні угруповання та їх підрозділи спеціалізуються на вчиненні різнорідних злочинів, пов’язаних з пере-правленням мігрантів і торгівлею людьми у вертикальній та горизонталь- ній площинах, скоюючи їх незалежно один від одного. Їм притаманна ву- зька спеціалізація, вони, як правило, складаються з декількох осіб й майже нічого не знають про структуру організації. Диверсифікація завдань зво- дить до мінімуму ризик потрапляння в поле зору правоохоронців. Стру- ктури таких угруповань бувають дуже різними— від невеликих регіо- нальних груп до транснаціональних злочинних організацій. У складі структурованої групи переправників мігрантів чи торгі- вців людьми переважно мають місце наступні елементи: організатори та керівники, вербувальники, перевізники; корумповані чиновники; провідники; пособники; охоронці та стягувачі боргів [3, с. 3 ; 4, с. 255]. Досить часто організована нелегальна міграція подібно до торгі- влі людьми супроводжується застосуванням переправниками різних форм експлуатації (переважно у зв’язку з відсутністю у неї коштів для переміщення до країни призначення та / або через неможливість лега- лізувати своє перебування в країні перебування), внаслідок чого особа стає об’єктом цивільно-правових відносин майнового характеру. Однак для більш якісного дослідження їх необхідно розглядати як самостійні протиправні явища, що набули поширення в світі. Міграція (з лат. “migro” — переходжу, переселяюсь) — перемі- щення, переселення [5, с. 432]. Міграція населення — це процес пере- міщення людей, пов’язаний зі зміною місця проживання, на території певної країни або поза її межі. Цілком закономірною є тотожність по- нять “нелегальна міграція” та “незаконна міграція”, адже тлумачні сло- вники української мови визначають прикметник “нелегальний” як “за- боронений законом, незаконний” [6]. Відповідно нелегальну міграцію доцільно було б визначити як ма- сове негативне соціальне явище, яке полягає у переміщенні фізичних осіб з країни, громадянами якої вони є, або з країни їх постійного проживання до іншої держави з порушенням міграційного законодавства останньої. Специфіка географічного розташування України, тривала віді- рваність від загальносвітових процесів, нестабільне формування мігра- ційного законодавства, повільне становлення відповідних державних і недержавних інститутів та, як наслідок, неспроможність ефективно протидіяти нелегальній міграції й торгівлі людьми, забезпечили нашій країні привабливість для незаконного переправлення через її кордон та подальшого транзитного транспортування нелегальних мігрантів та по- тенційних жертв торгівлі людьми на Захід. Організована злочинність в Україні, як і в світі загалом, зміню- ється якісно та кількісно в контексті всесвітніх глобальних соціальних, політичних та економічних процесів. Свідченням цього є поступове втягнення вітчизняних злочинних структур в протиправну діяльність транснаціональної організованої злочинності на нелегальних ринках світу, універсалізація злочинності. Фахівці не виключають можливості подальшого злиття криміна- льних співтовариств, які займаються незаконним переправлянням міг- рантів через кордони України та сусідніх держав, з міжнародними син- дикатами, які використовують території країн СНД для збуту й транзи- ту важких наркотиків, транзиту озброєнь та радіоактивних матеріалів, розширення контактів вітчизняної організованої злочинності з транс- національної організованою злочинністю у сфері напрацювання кана- лів нелегальної міграції до країн ЄС [7 ; 11]. Діяльність транснаціональних злочинних структур у зазначених напрямах безпосередньо чи опосередковано зачіпає інтереси націона- льної безпеки України. Вигідне географічне положення, просторий внутрішній ринок, високий рівень корумпованості державного апарату, хронічне недофінансування правоохоронних органів, недосконалість правової бази (в т. ч. і у сфері контролю і регулювання міграційних № 22’2009 53

процесів) та інші чинники сприяють перетворенню України в об’єкт

зацікавленості транснаціональних злочинних організацій.