- •Види та ознаки організованих злочинних угруповань за законодавством України
- •Організована злочинна група: порівняльний аналіз національного та міжнародно-правового визначення
- •Європейський підхід до розуміння організованої злочинності (11 критеріїв 1905 року).
- •Співвідношення понять «організована злочинна група'» та «злочинна організація'1 за законодавством України.
- •Організовані злочинні угруповання з міжнародними зв’язками в Україні.
- •Визначення та ознаки транснаціонального організованого злочину.
- •Законодавство України у сфері протидії організованій злочинності: загальна характеристика.
- •Зу Про організ-прав основи боротьби з орг злоч-тю 1993
- •Зу Про прокуратуру
- •Пост Пленуму всу Про практику розгляду судами крим справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями. 2005
- •Відмежування транснаціонального злочину від суміжних понять
- •Ознаки та властивості транснаціональної організованої злочинності
- •Загальна характеристика Конвенції проти транснаціональної організованої злочинності (Палермо. 2000).
- •Основні поняття Конвенції оон проти транснаціональної організованої злочинності (2000 p.).
- •Додаткові протоколи до Конвенції оон проти транснаціональної організованої злочинності: загальна характеристика.
- •Застереження України до Конвенції оон проти транснаціональної організованої злочинності: правовий аналіз.
- •Види та форми транснаціональної організованої злочинності загальна характеристика
- •Тенденції розвитку транснаціональної організованої злочинності у світі.
- •Транснаціональна організована злочинність як соціальна і правова проблема
- •Соціально-психологічна основа формування і функціонування транснаціональних злочинних організацій.
- •Особливості структури транснаціональних злочинних організацій.
- •Особливості національних організованих злочинних структур, що беруть участь у транснаціональній злочинній діяльності.
- •Насилля та корупція у механізмі транснаціональної злочинності.
- •Кримінальний професіоналізм та рецидив у механізмі транснаціональної злочинності.
- •Глобалізація як фактор транснаціональної злочинності.
- •Поняття та класифікація факторів транснаціональної організованої злочинності
- •Взаємозв'язок факторів організованої злочинності на національному та міжнародному рівнях
- •Соціально-економічні фактори транснаціональної організованої злочинності.
- •Культурологічні фактори транснаціональної організованої злочинності.
- •Роль оон у вивченні транснаціональної злочинності та організації міжнародного співробітництва.
- •Міжнародні поліцейські інституції та їх роль у боротьбі зі злочинністю.
- •Міжнародні стандарти криміналізації транснаціональних злочинів.
- •Принципи, основні напрямки та форми міжнародного співробітництва в боротьбі з транснаціональною злочинністю.
- •Рівні протидії транснаціональній злочинності: загальна характеристика.
- •Протидія організованій злочинності на рівні снд.
- •Основні напрямки протидії організованій злочинності у країнах Європи.
- •Суб’єкти протидії корупції в Україні та світі.
- •Правові засади та проблеми діяльності Національного бюро Інтерполу в Україні.
- •Подвійна (численна) криміналізація: правовий аналіз поняття за Конвенцією оон проти транснаціональної організованої злочинності.
- •Втеча капіталів та проблема протидії відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом.
- •Кримінальна відповідальність юридичних осіб у системі протидії транснаціональній злочинності.
- •Структура тіньової економіки та види організованої злочинної діяльності
- •Кримінологічна характеристика транснаціональних економічних злочинів.
- •Основні напрямки протидії транснаціональній економічній злочинності.
- •Кримінологічна характеристика видів транснаціональних економічних злочинів.
- •Державна служба фінансового моніторингу України: особливості правового статусу.
- •Організаційно-правові заходи протидії відмиванню кошт ів, отриманих злочинним шляхом.
- •Фінансовий моніторинг у системі протидії відмиванню коштів, отриманих злочинним
- •Відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, та легалізація (амністія) капіталів: порівняльний аналіз.
- •Значення боротьби із відмиванням доходів, одержаних злочннннм шляхом, для протидії організованій злочинності.
- •Поняття та кримінологічна характеристика предикатних злочинів.
- •Діяльність фатф у сфері протидії відмиванню брудних коштів.
- •40 Рекомендацій fatf: правовий аналіз.
- •Заходи та суб’єкти боротьби з наркобізнссом в Україні
- •Поняття транснаціонального кримінального бізнесу та його види.
- •Тенденції транснаціонального наркобізнесу.
- •Національні нормативні акти у сфері протидії наркобізнесу.
- •Міжнародно-правові акти у сфері протидії наркобізнесу.
- •Основні моделі протидії наркобізнесу.
- •Кримінологічна характеристика транснаціонального наркобізнесу
- •Основні ознаки торгівлі людьми.
- •Детермінація торгівлі людьми та нелегальної міграції
- •Захист та реабілітація жертв торгівлі людьми.
- •Кримінологічна характеристика транснаціональної торгівлі подьми
- •Міжнародно-правові акти у сфері боротьби із торгівлею людьми.
- •Кпнмінологічна хаоактсоистика жеотв гоигівлі людьми та форми їх експлуатації
- •Міжнародне співробітництво у сфері протидії нелегальній міграції.
- •Віктимологічна профілактика торгівлі людьми.
- •Суб’єкти та заходи протидії торгівлі людьми в Україні.
- •Поняття та форми торгівлі людьми: соціально-правовий аналіз
- •Основні напрямки міжнародного співробітництва у протидії торгівлі людьми.
- •Тенденції розвитку нелегальної міграції у світі. Місце України у міграційних процесах.
- •Організація нелегальної міграції як вид транснаціональної злочинності.
- •Розмежування понять «торгівля людьми» та «нелегальна міграція».
- •Поняття та види контрабанди.
- •Кримінологічна характеристика предметів контрабанди.
- •Стан та фактори транснаціональної контрабанди.
- •Міжнародне співробітництво у протидії контрабанді.
- •Порушення прав інтелектуальної власності у структурі транснаціональної злочинності
- •Транснаціональна кіберзлочннність як кримінологічна проблема.
- •Кримінологічна характеристика та класифікація кіберзлочинів.
- •Взаємозв’язок кіберзлочинності з іншими видами транснаціональної злочинної діяльності.
- •Основні напрямки протидії транснаціональній кіберзлочинності.
- •Оцінка рівня корумпованості країн на міжнародному рівні та методикою Трансперенсі Інтернешнл ( t ransparency International).
- •Протидія транснаціональній корупції у світлі ноною антикорупційного законодавства України.
- •Проблема доброчесності державних службовців Кодекси стичної поведінки посадових осіб як засіб боротьби із транснаціональною корупцією.
- •Підкуп у міжнародних комерційних операціях: детермінація та протидія.
- •Діяльність міжнародних організацій у сфері протидії корупції.
- •Види корупційних діянь згідно із законодавством України та міжнародними угодами.
- •Поняття та ознаки транснаціональної корупції.
- •Взаємозв’язок тероризму з іншими вилами транснаціональної злочинносп
- •Тенденції та фактори міжнародного тероризму.
- •Міжнародне співробітництво у боротьбі з тероризмом.
- •Поняття та ознаки міжнародного тероризму
- •Суб’єкти та заходи протидії тероризму на міжнародномч рінні
- •Антитерористичне законодавство України: загальна характеристика.
- •Система суб'єктів боротьби із тероризмом за законодавством України.
- •Види терористичних діянь за законодавством України.
- •Боротьба з тероризмом та проблема забезпечення прав людини.
- •Основні напрямки протидії транснаціональній торгівлі зброєю. Заходи безпеки та попереджувальні заходи
- •Стаття 12 Інформація
- •Основні напрямки протидії фінансування тероризму.
Поняття та ознаки транснаціональної корупції.
Взаємозв’язок тероризму з іншими вилами транснаціональної злочинносп
Тенденції та фактори міжнародного тероризму.
До основних рис сучасного тероризму можна віднести наступні три: 1) зростання ефективності терористичних атак; 2) зростання загрози використання ЗМЗ; 3) тенденція до децентралізації та урізноманітнення терористичної діяльності.
Однією з найбільш характерних рис сучасної терористичної діяльності є збільшення кількості її жертв. За оцінками американського дослідника Б. Хоффмана, в період з 1991 по 1995 рік кількість терористичних актів, в результаті яких загинула принаймні одна людина, зросла з 14% до 29% [3; P.40]. Однією з основних причин такого зростання є збільшення кількості і активізація релігійно мотивованих терористичних груп. Наприклад, в 1995 році релігійні терористичні групи ініціювали 25% терористичних актів, в результаті яких загинуло 58% всіх жертв терористичних актів [4; P.12-17]. Очевидно, терористичні групи з релігійною мотивацією є більш схильними до використання тактики, що націлена на якомога більшу кількість жертв. Традиційні терористичні групи, як правило, є більш вибірковими, оскільки мають відносино вузький набір цілей, а також в результаті додаткових обмежень, що накладаються на їхню діяльність. Такими обмеженнями можуть бути негативний пропагандистський вплив в результаті великої кількості жертв і зменшення підтримки з боку базових соціальних груп; ризик зміни соціального оточення дії терористичної групи; підривання цілісності організаційної структури і т.п. [5; P. 33]. Загальним результатом цих обмежень є те, що традиційні терористичні групи користуються принципом “мінімально достатньої сили”, згідно з яким, відзначає американський дослідник Б. Дженкінс, “вони вважають за непотрібне вбивати багатьох, якщо вбивства декількох достатньо для досягнення їхніх цілей…” [6; P.6]. Пізніше Б. Хоффман висунув думку про те, що здатність контролювати процес ескалації насильства є фактором, який сприяє успішній діяльності терористичних груп [4]. Якщо “нові” терористи не діють з урахуванням тих самих обмежень, можна вести мову про структурні відмінності між двома видами терористичної діяльності, основні причини якої знаходяться в природі та мотивації релігійних терористичних організацій.
Традиційні терористичні організації здебільшого діють в рамках примусової дипломатії – вони використовують насильство для досягнення певних цілей. Відтак, використання ними сили може бути визначене як “інструментальне” [7; P.68-69]. Для релігійних терористів використання насильства є не лише інструментом, але й часто остаточною метою, розглядаючись як “священний обов'язок” [4].
Відмову від моделі примусової дипломатії було відмічено деякими аналітиками, які висувають тезу про прийняття деякими групами “воєнної парадигми”, в якій стратегічна ціль полягає у заподіянні якнайбільших втрат, а звичайні обмеження, втілені, зокрема, в принципі пропорційності – відсутні [7; P 69-70]. Звідси витікає інша мотивація діяльності сучасних терористичних організацій. Сприйняття конфліктів як гри з нульовою сумою, в якій відсутня можливість взіємовигідного компромісу підсилює враження тотальної війни. Цей фактор також підсилюється поширеною серед релігійних груп тенденцією до сприйняття власної боротьби з позицій захисної стратегії. В такому конфлікті насильницькі акти, які здавалися б нелегітимними в інших випадках, можуть прийматися як такі, що здійснюються “у відповідь”, а отже – легітимні [8; P.125]. Таким чином, сприйняття таких конфліктів як фаз тотальної захисної війни виправдовує застосування насильства високого рівня.
Нарешті, фактором, що визначає схильність релігійних терористів використовувати більш насильницьку тактику, є фундаментальні відмінності у світогляді, які призводять до відчуття відчуженості від зовнішнього світу. На думку Б. Хоффмана, “релігійні терористи розглядають себе не як елементи системи, які варто зберегти, але як “прибульців”, основною метою яких є зміни існуючого порядку…” [4; P.95]. В той же час в ситуаціях, коли релігійні терористи пов'язують власну діяльність із досягненням більш конструктивних цілей, наприклад, політичних, обмеження на застосування насильства можуть діяти. Сила такої дії залежатиме від природи терористичної групи, її цінностей та цілей.
Іншою визначальною рисою сучасного міжнародного тероризму є постійна і зростаюча небезпека застосування ЗМЗ. В період переважаючої активності традиційних терористичних груп обмеження на рівень насильства, розглянуті вище, обумовили незначний інтерес терористів до можливостей використання неконвенційної зброї. Як правило, ризик втратити підтримку або спровокувати різку протидію були достатніми факторами стримування [9; P.3]. Однак, активізація релігійного тероризму спровокувала зміни традиційної логіки стримування. Прагнення до максимізації кількості жертв терористичних атак підштовхують до набуття контролю над ЗМЗ. Збільшення ймовірності використання терористами неконвенційної зброї надалі ускладнює оцінку тероризму як явища в цілому та збільшує коло загроз, джерелами яких є тероризм.
Терористичні групи повинні будуть оцінювати співвідношення прибутків/ризиків перед можливим використанням ЗМЗ. Ймовірно, групи з більш традиційним цілями будуть менш схильними до використання таких засобів. Традиційні фактори стримування діятимуть на них більшою мірою. Якщо це так, то найбільша небезпека з огляду на можливе використання ЗМЗ полягає в невеликих радикальних терористичних організаціях.
Третьої тенденцію розвитку сучасного тероризму є виникнення менш централізованих, аморфних організаційних структур. Сучасний тероризм є комплексним та мінливим, із зменшеною увагою до формальних організаційних ознак. Експерти корпорації RAND відзначають тенденцію до збільшення “мережеподібностї” терористичних організацій [7; P.45]. Такі мережеві структури часто складаються із слабо пов'язаних, напівнезалежних організацій і не мають єдиної ієрархії або структури управління. Ця тенденція дозволяє збільшувати ступінь інтернаціоналізації та географічний ареал терористичної діяльності. Таким чином, збільшення ступеню складності мотивації та тактики терористів доповнюється збільшенням ступеню складності організаційних форм їхньої діяльності.
