Тема 12

АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ ТА СУПРОВОДУ КОМП’ЮТЕРИЗОВАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

План

1. Реалії та особливості автоматизації облікових, управлінських та бізнес-процесів.

2. Критерії вибору комп’ютеризованих інформаційних систем.

3. Особливості ринку інформаційних систем.

4. Проблеми впровадження.

Рекомендовані джерела: [2, с. 398-408, 457-468, 477-504], [4, с. 13-48, 77-89], [5], [14], [21].

12.1. Реалії та особливості автоматизації облікових, управлінських та бізнес-процесів

Низька активність вітчизняних підприємств (організацій, установ тощо) на комп’ютерному ринку ІС пояснюється багатьма чинниками, серед яких відсутність належної підготовки співробітників стосовно інформаційних технологій в менеджменті, «мовчання» керівників щодо покращення якості роботи шляхом автоматизації відповідних процесів, побоювання про незатре-буваність деяких співробітників.

Перед тим, як прийняти рішення про перехід на якісно новий рівень роботи на основі автоматизованої ІС, потрібно ознайомитись і проаналізувати особливості такого переходу.

По-перше, необхідно стандартизувати всі процеси і технології роботи, які підлягатимуть автоматизації (попередньо їх визначивши). По-друге, впровад-ження комп’ютеризованої ІС може спричинити скорочення кадрів на підставі непотрібності чи некомпетентності (разом з цим може виникнути потреба у висококваліфікованих фахівцях для адміністрування системи). По третє,

потрібно організувати роботу на період встановлення, налаштування та наповнення ІС.

У зв’язку з тим, що на кожному підприємстві традиційно склалася своя унікальна управлінська та комунікаційна система, то спроектувати єдиний стандартизований програмний продукт надзвичайно складно і постає проблема вибору.

12.2. Критерії вибору комп’ютеризованих інформаційних систем

Вибір комп’ютерної ІС є комплексною і відповідальною справою – впровадження невідповідної системи може дорого коштувати підприємству. Фахівці радять звертати увагу на такі аспекти:

1. Функціональність. З одного боку потрібна ІС, яка забезпечуватиме якомога більше потреб в автоматизації, з іншого – не має змісту переплачувати за надлишковість функціональних можливостей. До необхідних критеріїв будь-якої ІС відносять повноту відображення національного законодавства (здебільшого податкового та бухгалтерського), досвід застосування в галузі, можливість територіально розподіленої роботи та інтеграції з іншими ІС.

2. Вартість. Сюди входить ціна ПЗ, витрати на апаратні засоби та їх монтаж, витрати на встановлення і налаштування ПЗ, витрати на навчання персоналу, витрати на внесення (перенесення) даних, витрати на супровід системи і сервісні послуги.

3. Ефективність. ІС повинна давати максимально можливі економічний та організаційний ефекти та мати якомога менший термін окупності.

4. Надійність і довговічність системи.

5. Можливість супроводу і розвитку власними фахівцями.

12.3. Особливості ринку інформаційних систем

Історично склалося так, що найбільший досвід з розробки та впровадження комп’ютеризованих ІС мають західні спеціалісти. Проте їхні програмні продукти на вітчизняних підприємствах – рідкість. Цьому є кілька пояснень:

– висока ціна;

– зорієнтованість здебільшого на великі корпорації;

– несприйнятливі вітчизняними користувачами бізнес-моделі;

– функціональна надлишковість;

– слабка пристосованість до українського законодавства.

Тому великим попитом користуються ІС програмні продукти українських та російських розробників, які достатньо прості в користуванні і не вимагають високих знань з області інформаційних технологій.

12.4. Проблеми впровадження

Впровадження автоматизованої ІС є складним і болісним процессом. Проте деякі проблеми вже достатньо вивчені, формалізовані та мають ефективні методології вирішення:

– відсутність постановки задачі менеджменту на підприємстві;

– необхідність в частковій реорганізації структури та діяльності підприємства;

– необхідність у зміні технології робот из інформацією та принципів ведення бізнесу;

– опір співробітників підприємства;

– тимчасове збільшення навантаження на співробітників на етапі впровадження системи;

– формування кваліфікованої групи супроводу.

Можна виокремити чотири основних типи переходу на використання нової системи, вибір яких залишається за керівництвом:

– паралельна стратегія: одночасне існування старої та нової ІС до тих пір,

поки кожен співробітник не переконається, що нова ІС функціонує коректно;

– пряма стратегія: у визначений день стара система повністю заміняється новою;

– пілотна стратегія: нова ІС спочатку впроваджується в окремому підрозділі;

– пофазова стратегія: нова ІС впроваджується поетапно за окремими

функціями.