- •Компонування перекриття
- •Збір навантажень
- •Конструювання плити
- •4.2 Збір навантажень
- •4.3 Статичний розрахунок
- •4.4.2 В середньому прольоті і на другій проміжній опорі
- •4.4.3 На першій проміжній опорі
- •4.4.4 На середніх опорах
- •4.5.2 На першій проміжній опорі праворуч
- •4.6 Конструювання другорядної балки
- •5.2 Збір навантаження
- •5.4.2 В середньому прольоті (нижня)
- •В середньому прольоті (верхня, монтажна)
- •На опорах
- •5.5.2 У крайньому прольоті на опорі максимальна поперечна сила в точці в.
- •5.6.2 Епюра арматури для згинальних моментів на опорах
- •5.6.3 Епюра арматури для згинальних моментів в середньому прольоті
- •6.2 Збір навантажень
- •6.3 Розрахунок міцності колони в стадії експлуатації
- •6.4 Конструювання колони
- •7.2 Визначення габаритних розмірів фундаменту
- •7.4 Конструювання фундаменту
4.2 Збір навантажень
Навантаження на другорядні балки складається з постійних (власна вага, вага підлог, перегородок) та змінних вага людей та обладнання)
Навантаження збирається завантаженням площі, що дорівнює кроку другорядних балок.
Таблиця 4.2.1 Навантаження на 1 м.п другорядних балок
Вид навантаження |
Формула підрахунку |
Характеристичне значення навантаження Н/м |
|
Розрахункове граничне навантаження Н/м |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Постійне: |
|
|
|
|
Конструкція підлоги з табл. 3.2.1 |
qe× 3200×1,9×0,95 qm× γn 3671×1,9×0,95 |
5776,0 |
|
6626,2 |
Вага другорядної балки |
(hДБ-hпл)×bw×ρ×10×γn (0,6-0,07)×0,25×2500×10×0,95 |
2850,0 |
1,1 |
3135,0 |
І того постійна |
|
qe =9462,0 |
|
qm =10974,4 |
Змінна |
pe× γn 11500×1,9×0,95 pm× γn 13800×1,9×0,95 |
20757,5 |
|
24909,0 |
І того змінна |
|
pe =20757,5 |
|
pm =24909,0 |
Всього повна |
|
qe =29383,5 |
|
qm =34670,2 |
4.3 Статичний розрахунок
Розрахункове зусилля в другорядних балках визначаюьб з урахуванням їх розподілу внаслідок пластичних деформацій в бетоні. Розрахункове граничне навантаження на 1 м. погонний балки складає: qm = 34,67 кН/м. Зусилля від розрахункових навантажень
M1
=
M1
=
=
133,16 кН/м
На грані проміжної опори В
MEdв
=
MEdв
=
=
112,8 кН/м
У середніх прольотах на гранях середніх опор
M2=МЕd.c
=
МЕd.c
=
= 95,82
кН/м
Ординати огинаючої
епюри визначаються
в перерізах через
0,2×
Відношення змінного навантаження до постійного P/q
= 2,6
=
β×
×
β – коефіцієнт, який визначається за табл. 12.3 [4]
Нульові
точки додатної епюри моментів
розташовані на відстані 0,15×
від
граней
опор
в прольотах.
В крайньому прольоті
0,15 ×
0,15×6,75 = 1,013 м
В середньому прольоті
0,15 ×
0,15×6,65 = 0,998 м
Нульові
точки від’ємної епюри
розташовані в крайніх прольотах на
відстані
0,2 ×
0,2×6,75 = 1,35 м
При симетричному навантаженні і симетричній схемі балки розрахункові зусилля достатньо визначити тільки для половини балки. Використовуючи розрахункові формули для рівно прольотних балок, тому що розходження прольотів менше 10%
Таблиця 4.3.3 Ординати згинальних моментів в перерізах другорядної балки
№ прольоту |
№ перерізу |
Відстань від лівої опори через 0,2×l м |
Коефіцієнти |
× |
Розрахункові згинальні моменти кНм |
||||
+β |
-β |
|
|
||||||
1 |
1 |
0,2× l |
0,065 |
- |
34,67× (6,75)2= 1579,7 |
102,7 |
- |
||
2 |
0,4× l |
0,090 |
- |
142,2 |
- |
||||
2’ |
0,4 ×l |
0,091 |
- |
143,8 |
- |
||||
3 |
06× l |
0,075 |
- |
118,5 |
- |
||||
4 |
0,8× l |
0,020 |
- |
31,60 |
- |
||||
5 |
1,0 ×l |
- |
0,0715 |
- |
112,95 |
||||
2 |
6 |
0,2× l |
0,0180 |
0,0340 |
34,67× (6,65)2= 1533,2 |
27,60 |
52,130 |
||
7 |
0,4× l |
0,0580 |
0,0140 |
88,90 |
21,500 |
||||
7’ |
0,5×l |
0,0625 |
- |
95,83 |
- |
||||
8 |
06× l |
0,0580 |
0,0110 |
88,90 |
16,900 |
||||
9 |
0,8× l |
0,0180 |
0,0280 |
27,60 |
42,930 |
||||
10 |
1,0 ×l |
- |
0,0625 |
- |
95,830 |
||||
Ординати епюри поперечних сил на гранях опор. На крайній опорі
VA = 0,4×qm×( - 0,5×a)
а =250 – глибина спирання балки на стіну
VA = 0,4×34,67×(6,75-0,5×0,25) = 91,88 кН
На першій проміжній опорі в т. В ліворуч
=
0,6×qm×(
- 0,5×a)
0,6×34,67×(6,75-0,5×0,25)
= 137,81 кН
На першій проміжній опорі в т. В ліворуч і на всіх середніх опорах ліворуч і праворуч
=
=
=
0,5×qm×
= 0,5×34,67×6,65 = 115,28 кН
Ординати епюр внутрішніх зусиль побудовані на рисунку 4.3.19
4.4 Розрахунок міцності нормальних перерізів
4.4.1 В крайньому прольоті
Розрахунковий момент MEd = M2’ = 143,8 кНм
Визначення робочої висоти перерізу
Задаємося діаметром робочої арматури ds = 20 мм, каркас приймаємо з розташуванням робочої арматури в 2 ряди з однієї сторони. Визначення відстані від центра розтягнутої арматури до розтягнутої грані бетону
a
= cnom
+
+
cnom – номінальний захисний шар
Визначаємо номінальний захисний шар бетону
cnom = cmin,b + Δcdev
cmin,b - мінімальний захисний шар робочої арматури що визначається за вимогами зчеплення по табл. 4.2 [2].
cmin,b = ds = 20 мм
Δcdev – допуск на відхилення, Δcdev = 10 мм
Номінальний захисний шар
cnom = 20 + 10 = 30 мм
a – відстань від розтягнутої грані бетону до центру розтягнутої арматури
а = 30 +
20 +
= 62,5 мм
Визначення робочої висоти перерізу
d = h – a
h – товщина другорядної балки
d = 600 – 62,5 = 537,5 мм
Визначаємо положення нейтральної вісі
Момент, який може сприйняти переріз з повністю стисненою полицею
Mf = bef.f hf fcd (d – 0,5 hf)
Mf = 2300 70 10,35 (537,5 – 0,5 70) = 837340875,0 Нмм = 837,34 кНм
Порівнюємо моменти
MEd = 143,8 кНм ˂ Mf = 837,34 кНм
отже, нейтральна вісь проходить в полиці, переріз розглядаємо як прямокутний з розмірами bef.f h = (2300 х 600) мм
Визначаємо значення коефіцієнт αm
αm
=
αm
=
=
0,02
Значення коефіцієнтів ξ та ζ знаходимо по табл. 1 додаток 1Д [4].
ξ = 0,025
ζ = 0,99
Граничне значення табличного коефіцієнту:
граничне значення відносної висоти стислої зони бетону
ξR = 0,650 за табл. 3.1[4]
граничне значення коефіцієнту αr
αR = 0,8 ξR (1 – 0,4 ξR)
αR = 0,8 0,650 (1- 0,4 0,650) = 0,385
Перевіряємо граничні умови : ξ ˂ ξR
αm ˂ αR
ξ = 0,025 ˂ ξR = 0,650
αm = 0,02 ˂ αR = 0,385
Умова виконується, переріз нормально армований
Перевіряємо умову
ζ 0,95
ζ = 0,99 ˃ 0,950
Умова не виконується отже остаточно приймаємо до розрахунку ζ = 0,950
Визначаємо необхідну площу робочої арматури
As
=
As
=
= 771,55
мм2
За
сортаментом приймаємо 4Ø16 А400С з As
=
804 мм2
(
= 4%)

γn