- •Компонування перекриття
- •Збір навантажень
- •Конструювання плити
- •4.2 Збір навантажень
- •4.3 Статичний розрахунок
- •4.4.2 В середньому прольоті і на другій проміжній опорі
- •4.4.3 На першій проміжній опорі
- •4.4.4 На середніх опорах
- •4.5.2 На першій проміжній опорі праворуч
- •4.6 Конструювання другорядної балки
- •5.2 Збір навантаження
- •5.4.2 В середньому прольоті (нижня)
- •В середньому прольоті (верхня, монтажна)
- •На опорах
- •5.5.2 У крайньому прольоті на опорі максимальна поперечна сила в точці в.
- •5.6.2 Епюра арматури для згинальних моментів на опорах
- •5.6.3 Епюра арматури для згинальних моментів в середньому прольоті
- •6.2 Збір навантажень
- •6.3 Розрахунок міцності колони в стадії експлуатації
- •6.4 Конструювання колони
- •7.2 Визначення габаритних розмірів фундаменту
- •7.4 Конструювання фундаменту
4.6 Конструювання другорядної балки
Балка армується в прольотах плоскими зварними каркасами КР1, КР2, що об’єднуються в просторові каркаси КП1, КП2 горизонтальними сполучними стержнями, які встановлюються в кожному кроці поперечних стержнів. На опорах армування здійснюється за допомогою плоских каркасів КР3, КР4 з поздовжньою робочою арматурою, яка розташована горизонтально. Каркаси сусідніх прольотів об’єднуються між собою за допомогою стикових стержнів Ø16 мм в крайньому прольоті та Ø14 мм в середніх прольотах. Вони пропускаються через арматуру головної балки і заводяться за грань на відстань не менше l = 15 ds = 15 16 = 240 мм і не менше, ніж крок поперечних стержнів l = Sw1+ 50 = 200 + 50 = 250 мм. Отже, остаточно приймаємо l = 250 мм.
lст.ст = bГБ + 2 l
lст.ст = 350 + 2 250 = 850 мм
Для забезпечення захисного шару бетону до арматурних каркасів приварюються стержні-фіксатори, що опираються в стінки та днище опалубки.
По довжині балки горизонтальні каркаси заводяться на відстань 1/3 lef.f0і. На крайній опорі каркаси заводять за грань стіни на величину а = 235 мм.
Проектування крайнього каркасу КР1:
Довжина каркасу – це відстань між граню головної балки і краєм балки на стіні за винятком захисного шару бетону 10 мм
lк = l1 – bГБ/2 + a – 200 – з.ш.
lк = 7000 – 350/2 + 235 – 200 – 10 = 6380 мм
Висота каркасу – це висота другорядної балки за винятком захисного шару бетону 5 мм
hк = hДБ – 2 з.ш.
hк = 600 – 2 5 = 590 мм
Діаметр робочої арматури – ds = 16А400С;
Діаметр поперечної арматури – dsw = 10А240С з Sw1 = 200 мм та Sw2 = 450 мм;
Діаметр монтажної арматури – dm = dsw + 2 мм = 12С240С.
Проектування середнього каркасу КР2:
Довжина каркасу – це відстань між гранями головної балки
lк = l1 – bГБ
lк = 7000 – 350 = 6650 мм
Висота каркасу – це висота другорядної балки за винятком захисного шару бетону 5 мм
hк = hДБ – 2·з.ш.
hк = 600 – 2·5 = 590 мм
Діаметр робочої арматури – ds = 14 мм, та ds = 12А400С;
Діаметр поперечної арматури – dsw = 10А240С з Sw1 = 200 мм та Sw2 = 450 мм;
Діаметр монтажної арматури приймається за розрахунком п.4.4.4 курсового проекту і становить dm = 12А240С.
Проектування горизонтального каркасу на першій проміжній опорі КР3:
Довжина каркасу – це відстань між гранями головної балки
lк = 2/3· lef.f01 + bГБ
lк = 2/3· 6750 + 350 = 4850 мм
ширина каркасу – це ширина другорядної балки з подовженням з обох боків на згин по 300 мм за винятком захисного шару бетону 15 мм
hк = bДБ + 2·300 – 2·15
hк = 250 + 2·300 – 2·15 = 820 мм
Діаметр робочої арматури – ds = 16А400С;
Діаметр поперечної арматури прийнятий з умов технології зварювання
dsw = 6А240Смм з конструктивним кроком Sw1 = 400 мм.
Проектування горизонтального каркасу на другій проміжній опорі КР4:
Довжина каркасу – це відстань між гранями головної балки
lк = 2/3· lef.f02 + bГБ
lк = 2/3· 6650 + 350 = 4783,3 мм
ширина каркасу – це ширина другорядної балки з подовженням з обох боків на згин по 300 мм за винятком захисного шару бетону 15 мм
hк = bДБ + 2·300 – 2·15
hк = 250 + 2·300 – 2·15 = 820 мм
Діаметр робочої арматури – ds = 16А400С і 12А400С;
Діаметр поперечної арматури прийнятий з умов технології зварювання
dsw = 5Вр-І з конструктивним кроком Sw1 = 400 мм.
Розрахунок та проектування головної балки
5.1 Розрахункова схема, розрахунковий проліт, розрахунковий переріз
Г
оловна
балка працює як трьох пролітна нерозрізна
конструкція на шарнірних опорах
Рисунок 5.1.13 Конструктивна схема головної балки
Визначаємо перший розрахунковий проліт
lef.f1 = l1 – 200 + 190
lef.f1 = 5550 – 200 + 190 = 5540 мм
Визначаємо середній розрахунковий проліт
lef.f1 = l2
l
ef.f1
= 5700
мм
Рисунок 5.1.14 Розрахункова схема головної балки
Навантаження на головну балку передається у вигляді зосереджених сил. Вага ребра головної балки приймається як зосереджена сила, що прикладається в місцях спирання другорядної балки. Розрахунковий переріз в прольотах приймається тавровий з розміри h = 700 мм, bw = 350 мм, hf = 70 мм.
В
изначаємо
ширину полички, що вводиться в розрахунок
за допомогою рисунку 5.1 [2].
Рисунок 5.1.15 Характеристики робочої ширини полиці
Для крайнього прольоту:
bef.f = bw + 2·bef.f.1
bef.f1 – розрахунковий звіс ребра
bef.f.1 = (0,2·b1 + 0,1·l0) ≤ 0,2·l0 ≤ b1
l0 – умовний проліт балки за рис. 5.1 [2].
l0 = 0,85·lef.f1
l0 = 0,85·5540 = 4709 мм
b1 = 3325 мм
bef.f1 = (0,2·3325 + 0,1·4709) = 1135 мм ˂ b1 = 3325 мм > 0,2·4709 = 941,8 мм
Отже, з цієї умови до розрахунку приймаю bef.f1 = 940 мм
bef.f = 350 + 2·940 = 2230 мм.
Для середнього прольоту:
bef.f = bw + 2·bef.f2
bef.f2 – розрахунковий звіс ребра
bef.f.2 = (0,2·b1 + 0,1·l0) ≤ 0,2·l0 ≤ b1
l0 = 0,7·lef.f2
l0 = 0,7·5700 = 3990 мм
b1 = 3325 мм
bef.f2 = (0,2·3325 + 0,1·3990) = 1064 мм ˂ b1 = 3325 мм > 0,2·3990 = 798 мм
Отже, з цієї умови до розрахунку приймаю bef.f2 = 790 мм
bef.f = 350 + 2·790 = 1930 мм.
Для середнього |
Для крайнього |
Рисунок 5.1.16 Розрахунковий переріз в крайньому та середньому прольоті
Р
озрахунковий
переріз на опорах приймаємо прямокутним
так як полиця розташована в розтягнутій
зоні.
Рисунок 5.1.17 Розрахунковий переріз на опорі
