V. Узагальнення і систематизація знань
Записати в зошит основні значення кишковопорожнинних тварин.
Vі. Домашнє завдання.
1. Опрацювати матеріал підручника
2. Приготувати доповіді про:
- міфологічні уявлення про гідру;
- життя коралового рифу;
- небезпечні кишковопорожнинні України.
Урок № 8
Тема: Кільчасті черви. Визначальні ознаки будови, біологічні особливості, середовища існування, різноманітність, роль у природі та значення в житті людини.Лабораторне дослідження : Зовнішня будова та рух кільчастих червів (на прикладі дощового черв’яка або трубочника).
Мета: ознайомитися з головними особливостями кільчастих червів, розглянути їх зовнішню і внутрішню будову та основні процеси їх життєдіяльності; розвивати вміння визначати представників типу кільчасті черви
Державні вимоги щодо рівня
загальноосвітньої підготовки учнів:
називає:
- середовища існування тварин; - визначальні ознаки будови, які відрізняють тварин зазначених груп серед інших;
- рідкісні види України та свого краю;
наводить приклади:
-тварин, які належать до зазначених груп; - видів тварин, поширених в Україні та своїй місцевості;
- видів тварин, що є паразитами людини та переносниками збудників хвороб; - видів тварин, що завдають шкоди сільському господарству;
розпізнає: - тварин на зображеннях, у колекціях;
характеризує:
- визначальні особливості способу життя, розмноження і розвитку тварин зазначених груп;
- різноманітність тварин;
- особливості будови тварин, зумовлені пристосуванням до життя на суходолі;
- пристосування тварин до паразитичного способу життя;
- роль тварин у екосистемах та значення в житті людини;
визначає:
- риси пристосованості тварин до середовища існування;
Робить исновок: - особливості будови організму тварин - результат пристосування до умов середовища існування.
Обладнання і матеріали: малюнки, таблиці кільчастих червів, набір для лабораторного дослідження( препарувальні ванночки, дощові черви, скляні палички, пінцети, лупи, лінійки, скляні пластинки, аркуші паперу, препарувальні голки).
Базові поняття і терміни: Кільчасті черви, клас Багатощетинкові черви, щупики, нюхова ямка, бічні вирости, анальна лопать, вторинна порожнина тіла, передня кишка, середня кишка, задня кишка, спинна і черевна судини, антена, клас Малощетинкові черви, головна лопать, шкірні залози, кільцеві м’язи, воло, шлунок, сім’яники, яєчники, клас П’явки.
Тип уроку: комбінований
Хід уроку
І. Організаційний етап
Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності класу до уроку. Перевірка присутніх.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Повідомлення теми і мети уроку
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Тип Кільчасті черви об’єднує тварин, видовжене тіло яких складається з великої кількості однакових частин — сегментів. Всередині кожного сегмента — порожнина, яку вистеляє шар покривних клітин.
Це вторинна порожнина тіла. Головна функція вторинної порожнини тіла кільчаків — опора тіла. Будова кільчастих червів значно складніша, ніж будова плоских і круглих червів. У кільчастих червів розвинена кровоносна система і починає формуватися дихальна.
Тип Кільчасті черви налічує понад 9000 видів. Серед них маловідомі морські тварини — багатощетрінкові черви, дощові черви, яких знає кожна дрітина, і мешканці наших прісних водойм — п'явки.
ІV. Вивчення нового матеріалу
Тип Кільчасті черви
Клас Багатошетинкові черви
Розглянемо загальний вигляд, спосіб життя, будову і системи органів багатощетинкових червів на прикладі морського черв’яка — нереїса, що є типовим представником цього класу.
Загальний вигляд.
Мал.. Нереїс зелений
Нереїс — це чималий черв'як завдовжки до 10 сантиметрів. Тулуб черв’яка витягнутий і трохи сплощений, його утворюють понад 150 сегментів. На головному кінці тіла розташовані щупики і щупальця, дві пари очей, вусики й нюхова ямка. Сегменти тулуба мають парні бічні вирости, що виконують функцію ніг. На їх кінцях є щетинки, чіпляючись якими за поверхню дна, черв’як пересувається. На задньому кінці тіла сегменти тулуба переходять в анальну лопать, де міститься анальний отвір.
Клас Багатощетинкові черви, який поділяють на два підкласи, налічує понад 7500 видів.
Клас Малощетинкові черви
У представників цього класу бокових виростів на тілі немає — щетинки сидять безпосередньо на стінці тіла. Крім того, в них значно менше щетинок, що й визначило їх назву.
Мал. Малощетинкові черви. Зліва направо: звичайний дощовий черв'як, апорректода довга, Ейсен, трубочник
Особливості способу життя, будову і системи органів малощетинкових червів розглянемо на прикладі дощового черв яка.
Спосіб життя.
Дощовий черв’як живе в грунті, риючи переднім кінцем тіла довгі ходи — підземні галереї. При цьому він проковтує землю, яку пропускає через кишечник, де перетравлюються всі органічні речовини, і викидає її назовні у вигляді круглястих грудок. З’явилися навесні грудки землі,— отже, у червів почався період активного життя. Дощові черви живляться також рештками рослин, які затягують у свої ходи. (Пригадай, як звуться тварини, що живляться рештками відмерлих рослин і мертвих тварин.)
Будова тіла.
Мал.. Будова дощового черв’яка
Тіло дощового черв'яка поділене на добре помітні членики. Передній кінець — головна лопать, на ній немає очей, антен, щупалець. По боках кожного сегмента тіла розташовано по чотири зовсім маленькі щетинки. Шкіра вкрита кутикулою і багата на шкірні залози, які виділяють речовини, що зволожують шкіру.
Розмноження.
Дощові черви — гермафродити. Статеві залози розташовані на передній частині тіла. Сім’яники містяться в 10—11-му сегментах тіла, а яєчники — у 13—14-му. Назовні сім’яники відкриваються в 15-му сегменті. Розмноження червів потребує участі двох особин. Запліднення відбувається всередині тіла. Дощові черви мають прямий розвиток — вільноживучих личинок у них немає.
Клас П’явки
П’явки — це паразитичні черви, що живляться кров’ю різних тварин, а також поїдають дрібних червів.
Мал.. Медична п’явка
Найхарактерніші ознаки п’явки, які відрізняють її від інших кільчастих червів:
— відсутність щетинок;
— наявність двох присосків на передньому і задньому кінцях тіла;
— вторинна порожнина заповнена паренхімою.
У різних видів п’явок кількість очей різна: від чотирьох до десяти. Вони можуть розташовуватися в два ряди, віночком навколо голови і підківкою. Типовий представник цього класу — медична п'явка. Вона поширена у прісних водоймах зі стоячою водою, мулистим дном і густою рослинністю. П’явка чутливо реагує на найменші коливання води і появу хімічних речовин, які свідчать про близькість ймовірної жертви. Вона нападає на різних тварин (риб, жаб, корів) і навіть на людей. Рот у п’явки має зазублені пластинки — щелепи, якими вона легко прорізує шкіру тварин та людини і відсмоктує кров. Тому медичну п’явку здавна використовують у лікуванні деяких хвороб. Нині медична п’явка — рідкісний вид, його включено до переліку видів тварин, що охороняються в Європі.