Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект-лекцій_Моделі-і-методи-прийняття-рішень-в-аналізі-та-аудиті.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
536 Кб
Скачать
☆

Тема 3. Методична основа підготовки проектів управлінських рішень План

1. Теорія рішень.

2. Багатоаспектний підхід до прийняття управлінських рішень.

3. Методи та способи прийняття управлінських рішень.

4. Моделювання при прийнятті управлінських рішень: поняття та підходи.

5. Мистецтво прийняття управлінських рішень: нестандартні підходи

1. Теорія рішень.

Практика прийняття різноманітних рішень нараховує тисячоліття, однак до сьогоднішнього дня фундаментальна теорія рішень не сформувалася. Проблема прийняття ефективних рішень цікавила ще античних філософів. Давньогрецький філософ Арістотель (384-322 рр. до н.е.) розробив вчення про силогізм, обґрунтував твердження про те, що в процесі міркування не можна підмінювати один предмет думки іншим, одночасно визнавати два висловлювання, що виключать одне одного, тощо. Англійський філософ-матеріаліст Ф. Бекон (1561-1626 рр.) – розробив метод дедукції і довів, що в процесі пізнання можна рухатись не лише від загального до часткового (як це робив Аристотель), а й від часткових міркувань до загальних висновків. У формування теорій рішень чималий внесок зробив французький філософ і математик Р. Декарт (1596-1650 рр.), який сформував відомі правила:

1. Не приймати за істинне що б там не було, поки ти не визнаєш постійності й упередження в своїх судженнях.

2. Вважати правильним тільки те, що є абсолютно зрозумілим і визначеним, а також ніяк не може бути піддане сумніву.

3. Розчленовувати кожну частину цілого, яке підлягає дослідженню, на стільки елементів, скільки можливо та доцільно для правильного вирішення питання.

4. Керувати ходом своїх думок так, щоб, починаючи з найпростішого та легко пізнавального поступово приходити до пізнання найскладнішого.

5. Завжди робити перелік настільки повним і огляд усього, що підлягає дослідженню, настільки вичерпним, щоб досягти абсолютної впевненості в тому, що нічого не пропущено.

Теорії управлінських рішень були присвячені численні публікації М.Г. Чумаченка, в яких особливий наголос робився на кібернетичних аспектах проблеми прийняття рішень: інформаційному забезпеченні управлінського процесу, оптимізації управлінських рішень, автоматизації процесів менеджменту. При детальному розгляді змісту теорії рішень її складовими слід вважати питання технології розробки рішень (організації, послідовності робіт при розробці рішень), інформаційне забезпечення процесу підготовки рішень, основи логіки мислення та пізнання), основи психології (усвідомлення та ідентифікація проблеми, генерування альтернативних рішень), якісну оцінку та кількісне обґрунтування рішень, раціональне поєднання логічних і математичних методів у процесі розробки рішень, питання механізації й автоматизації розрахунків і процесів розробки рішень в цілому.

2. Багатоаспектний підхід до прийняття управлінських рішень.

У роботах фахівців, що висвітлюють проблеми управління виробництвом намітилося три основних підходи до оцінки управління. Прихильники одного пропонують розглядати управління тільки з позицій об’єкта управління, тобто суспільного виробництва і його підрозділів, прихильники іншого – тільки з позиції суб’єкта управління, тобто держави і його органів управління, і нарешті, прихильники третього – з позицій суспільства в цілому. Аналіз аргументів, що характеризують переваги та недоліки кожного з підходів, а також практика управління свідчать про те, що найбільш правильним буде висновок про спільне використання усіх трьох підходів.

Під аспектами, як правило, розуміють сторони, обумовлені різноманіттям виробничо-господарської діяльності керованого об’єкта, причому вважають, що при прийнятті управлінських рішень необхідно враховувати обов’язково всі аспекти.

Багатоаспектний підхід, при якому управління виробництвом розглядається як процес дозволу об’єднаних загальною метою діяльності керованого об’єкта, але різних за характером і змістом проблем, сприяє конкретизації управлінських впливів, розширенню складу факторів, що враховуються при обґрунтуванні цих впливів, підвищенню ефективності управління..

З урахуванням вищенаведених зауважень до основних аспектів управління виробництвом відносять наступні: політичний, економічний, соціальний, психологічний, правовий, організаційний.