- •Конспект лекцій з дисципліни самоменеджмент
- •Тема 1. Методологічні підходи до самоменеджменту…………………4
- •Тема 2. Планування особистої роботи менеджера…………………..16
- •Тема 3. Організовування діяльності менеджера…………………….41
- •Тема 4. Самомотивування та самоконтроль менеджера………….59
- •Тема 5. Формування якостей ефективного менеджера……………70
- •Тема 6. Розвиток менеджерського потенціалу………………………81
- •Тема 1. Методологічні підходи до самоменеджменту
- •Поняття « самоменеджмент»
- •Складові частини самоменеджменту
- •Етапи розвитку самоменеджменту
- •Основні теоретичні концепції самоменеджменту
- •Головна мета і функції самоменеджменту
- •6. Принципи самоменеджменту
- •Основна і допоміжна література
- •Питання для самоперевірки та обговорення
- •Тема 2. Планування особистої роботи менеджера
- •Сутність часу. Поняття ресурсу часу і його визначення
- •Інвентаризація та аналіз тимчасових витрат
- •Картка щоденного обліку часу а. Гастєва
- •Облік часу п.М. Кєрженцева
- •Заповнений бланк аналітики авс-хронометражу
- •Облік часу в Excel а. Федорова
- •Фотографія робочого тижня
- •Хронометраж по г.А. Архангельському
- •Аналіз щоденного обліку особистого часу
- •Журнал часу
- •Аналіз даних журналу часу
- •Аналіз щоденних перешкод часу
- •Бланк підсумкової оцінки перешкод за обліковий період
- •Методи управління своїм часом
- •Матриця пріоритетів д.Ейзенхауера
- •Принцип часу в.Парето
- •4. Традиційні і комп'ютерні способи планування особистої роботи менеджера
- •Основна і допоміжна література
- •Питання для самоперевірки та обговорення
- •Тема 3. Організовування діяльності менеджера
- •1. Види діяльності менеджера
- •2. Основні принципи раціональної організації праці
- •3. Сприятливий режим і умови праці
- •4. Культура управлінської праці
- •5. Ефективність діяльності менеджера
- •6. Техніка організації особистої роботи менеджера
- •6.1. Робота з документами і кореспонденцією
- •6.2. Ведення телефонних розмов
- •6.3. Проведення нарад, конференцій
- •6.4. Підготовка і проведення виступів
- •6.5. Прийом з особистих питань
- •6.6. Відвідування робочих місць
- •Основна і допоміжна література
- •П итання для самоперевірки та обговорення
- •Тема 4. Самомотивування та самоконтроль менеджера
- •П оняття мотивації праці
- •Психологічні теорії мотивації праці
- •Конфлікти в діяльності менеджера: сутність і види
- •Закономірності взаємовідносин і поведінки людей в конфліктних ситуаціях
- •Методи подолання конфліктних ситуацій
- •Прийоми поведінки менеджера в конфліктних ситуаціях
- •Основна і допоміжна література
- •П итання для самоперевірки та обговорення
- •Тема 5. Формування якостей ефективного менеджера
- •Визначення ціннісних орієнтирів особистості
- •Життєва позиція особистості
- •Формування професійно-ділових якостей менеджера
- •Розвиток адміністративно-організаційних якостей менеджера
- •Розвиток соціально - психологічних якостей менеджера
- •Розвиток моральних якостей менеджера
- •Основна і допоміжна література
- •П итання для самоперевірки та обговорення
- •Тема 6. Розвиток менеджерського потенціалу
- •1. Сутність, види, напрямки розвитку потенціалу менеджера
- •2. Психофізіологічний потенціал менеджера
- •3. Кваліфікаційний потенціал менеджера
- •4. Комунікативний потенціал менеджера
- •5. Моральний потенціал менеджера
- •6. Творчий потенціал менеджера
- •7. Освітній потенціал менеджера
- •Основна і допоміжна література
- •П итання для самоперевірки та обговорення
- •Перелік основної й додаткової навчально-методичної літератури
Розвиток соціально - психологічних якостей менеджера
управлінська культура - це наука про способи впливу на людей, особистісні якості, вміння працювати з людьми, які залежать від освіти, досвіду та лідерських рис. Носіями управлінської культури є звичайно ж люди. Але в організаціях зі сформованою, стабільною, управлінською культурою вона зазвичай відділяється від людей і стає атрибутом організації, що надає активний вплив на персонал і керівництво організації, модифікує їх поведінку у відповідності з тими нормами, принципами та цінностями, які становлять її основу.
розум - узагальнена характеристика пізнавальних можливостей людини (на відміну від почуттів і волі). У більш вузькому сенсі - індивідуально - психологічна характеристика розумових здібностей людини. Розум грає головну роль в організації людиною міжособистісної взаємодії з оточуючими і формуванні у нього картини світу в цілому. Однак у передконфліктних і особливо конфліктних ситуаціях роль розуму у визначенні поведінки людини може знижуватися, причому істотно, в порівнянні з емоціями. Раціоналізація конфлікту спрямована на компенсацію суб'єктивної емоційної оцінки ситуації опонентами за рахунок підвищення ролі інтелектуального компонента, тобто дуже важливо зберігати в конфлікті ясний розум. У конфліктах частіше виграє найрозумніший.
ерудиція - глибоке знання в якій-небудь області або багатьох областях. Розрізняють ерудованість в ряді наук або областей культури і ерудованість в одній науці або галузі культури. Ерудиція свідчить про високий інтелектуальний розвиток особистості, розвиненість її духовних сил, пам'яті, мислення. Ерудиція є результатом копіткої і наполегливої роботи, систематичного навчання, наукового пошуку, власних роздумів над проблемами. Глибока ерудиція - характерна риса справжнього вченого.
культура ділового спілкування - система знань і навичок тактовної поведінки в різних ситуаціях спілкування, одна з соціально-психологічних умов попередження конфліктів. Культура ділового спілкування характеризує здатність індивіда не переносити ділові конфлікти на емоційно-особистісну сферу взаємовідносин, зрозуміти логіку і мотиви поведінки опонента, зняти непотрібне емоційне напруження у стосунках. Основи ділової культури закладаються в сім'ї та школі. Ділова культура є професійно важливою якістю для керівника, що працює в будь-якій сфері діяльності.
лідерські здібності - поняття, що має безліч значень і використовується для опису широкого кола явищ, пов'язаних з процесами влади і впливу в різних соціальних колективах, таких, як групи, організації, спільноти або нації.
колегіальність - принцип управління, при якому керівництво здійснюється групою уповноважених осіб (колегією). Кожен член колегії при цьому зазвичай несе персональну відповідальність за певну сферу діяльності. До основних ознак колегіальності відносяться: колективний характер вироблення і прийняття рішень; горизонтальні потоки управлінської інформації; використання в керівництві спільного обговорення, узгодження та контролю. Розрізняють дві форми колегіальних органів: 1) колективні органи, що працюють на громадських засадах (науково- технічні та науково- методичні ради); 2) адміністративні органи, що входять до складу міністерств і відомств. Подальше вдосконалення управління передбачає послідовне зміцнення принципу колегіальності в роботі всіх ланок господарського та соціального управління та його всебічного розвитку.
толерантність - терпимість до чужого способу життя, поведінки, чужих звичаїв, почуттів, вірувань, думок, ідей. Позиції прихильників толерантності надзвичайно широкі - від інтерпретації її як принципу, що обмежує в різного роду анархістських концепціях до тлумачення її як громадського та особистого здоров'я, законності, моралі.
оптимізм - сприйняття навколишнього світу, перейняте життєрадісністю, вірою в майбутнє, в успіх; схильність у всьому бачити хороше; світоглядна установка, згідно з якою існуючий світ є кращим з можливих, в ньому переважає позитивний початок (добро, любов, краса) і можливе досягнення моральної досконалості і щастя.
екстравертність - індивідуальна риса, яка характеризується в разі екстраверсії орієнтацією на зовнішній світ, товариськістю і імпульсивністю, а в разі інтроверсії - на внутрішній світ, сором'язливістю і обережністю.
інтелектуальність - здатність мислення, раціонального пізнання, на відміну від таких, наприклад, душевних здібностей, як почуття, воля, інтуїція, уява. У більш загальному плані інтелект виступає як синонім мислення, розумового розвитку особистості.
емоційна стійкість - здатність стримуватися, зберігати спокій і спокійно реагувати на несприятливі обставини. Емоційна стійкість визначається не тільки типом темпераменту людини, а й рівнем її культури, умінням вибудовувати життєві пріоритети і регулювати свій психофізичний стан.
почуття гумору в звичайному слововживанні здатність помічати в явищах комічні сторони, емоційно відгукуючись на них. Нерозривно пов'язане з умінням виявляти протиріччя в оточенні - наприклад, помічати, а іноді і перебільшувати протилежність позитивних і негативних рис. Почуття гумору передбачає наявність у його суб'єкта позитивного ідеалу, без якого воно вироджується в негативні явища - вульгарність, цинізм. Судити про наявність або відсутність почуття гумору можна по тому, як людина розуміє жарти, анекдоти, шаржі, карикатури.
вміння створювати власний імідж - це сукупність певних якостей, які люди асоціюють з певною індивідуальністю особистості. Імідж керівника може бути позитивним, негативним і нечітким (завуальованим). Керівник будь-якої організації, як правило, прагне до створення позитивного особистого іміджу, але відомі випадки, коли індивідуум цілеспрямовано йде на створення негативного, скандального образу. Такий крок, як правило, властивий політичним, громадським діячам, а також представникам шоу бізнесу, рідше він властивий керівникам комерційних структур, так як в даному випадку негативний імідж керівника організації найчастіше тільки посилює недовіру споживачів до продукту або послуг комерційної організації. За інших рівних умов позитивний імідж керівника організації буде її конкурентною перевагою.
