Література

1. Лях Г.Р., Рижкова М.С. Лекції з історії педагогіки України (ХІХ − початок ХХІ ст.). − Слов’янськ, 2011.

2. Історія України: Курс лекцій: У 2 кн. Т. 1. – К., 1991. – Лекції 19, 435 22, 25, 29.

3. Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Україні: Нариси.– К., 1991.

4. Веркалець М.М. Педагогічні ідеї Б.Д.Грінченка. – К., 1990.

5. Грушкевич І.Л. Педагогічна діяльність і педагогічні погляди 440 С.В.Васильченка. – К., 1961.– 63 с.

6. Киян Л.Ф., Киян О.І. Київські недільні школи // Радянська школа. – 1989. – № 10.– С. 82–84.

7. Круглашов А.М. Михайло Драгоманов про історичну долю та завдання освіти на Україні // Радянська школа. – 1991. – № 8. – С. 90–93.

8. Неживий О. Б.Грінченко – педагог: від минулого в майбутнє // Рідна школа. – 1999. – № 2.

9. Чавдаров С.Х., Грищенко М.М. Тарас Григорович Шевченко і народна освіта. – К., 1961. – 55 с.

10. Шиманська І.Ф. Леся Українка про освіту та виховання. – К., 1973.–111 с.

Тема 6. Розвиток української національної школи за часів Української Народної Республіки, гетьманства п.Скоропадського та часів українізації в урср (2 бали)

1. Освітня діяльність Центральної Ради і Директорії.

2. Проект єдиної трудової школи. Принципи нової школи.

3. Заходи по підготовці вчителів для нової української школи.

4. Педагогічні погляди українських педагогів 10-20-х років XX ст.: С.Русової, Г.Ващенка, І.Огієнка.

Література

1. Історія педагогіки / За ред. М.В.Левківського, о.А.Дубасенюк. – Житомир, 1999. – с. 246–256.

2. Майборода В.К., Майборода С.В. Національна школа: історія, досвід, проблеми //Рідна школа .– 1992. №5–6.

3. Розовик Д.Ф. Центральна Рада й українська культура // Український історичний журнал. – 1993. – № 2–3. – С. 17–27.

Тема 7. Основні етапи розвитку освіти і педагогічної думки в срср (3 бали)

1. 1-й етап − до середини 30-х років XX ст. :

– становлення системи радянської освіти, основні принципи розбудови нової школи;

– політика українізації (1923-1933 рр.) та контрукраїнізації (з 1933 р.) в освітній сфері;

– пошуки нових форм і методів навчання;

– заснування нових типів шкіл (робітфаків, шкіл фабрично-заводського учнівства, фабрично-заводських семирічок, шкіл селянської молоді, шкіл 10-річок);

– уніфікація структури загальноосвітньої школи;

– педагогічні погляди Н.К.Крупської, П.П.Блонського, С.Т.Шацького, О.Ф.Музиченка, Я.Ф.Чепіги, С.А.Ананьїна.

2. 2-й етап – з середини 30-х років до кінці 50-х років XX ст. :

– заборона педології;

– радянська школа у роки Великої Вітчизняної війни;

– розвиток загальноосвітньої школи у 2-й половині 40-х та у 50-х роках .

3. 3-й етап – 60—70-і роки XX ст.:

– перехід до загальної середньої освіти;

– розвиток педагогічної науки (Л.В.Занков, М.О.Данилов, Б.П.Єсипов, І.Т.Огородніков, М.М.Скаткін, С.Х.Чавдаров, П.К.Гальперін, Н.Ф.Тализіна, І.А.Лернер, М.І.Махмутов, І.П.Іванов).

4. 4-й етап – друга половина 70-х-кінець 80-х років XX ст.:

– освітня реформа 1984 року;

– ідеї педагогів-новаторів (Ш.О.Аманашвілі, С.М.Лисенкова, О.А.Захаренко, В.Ф.Шаталов, Т.І.Гончарова, В.А.Караковський, І.П.Волков);

– особливості розвитку педагогічної науки у 70—80-і роки.