Рекомендована література

1. Кияк Т. Р. До питання про „своє” та „чуже” в українській термінології // Мовознавство. – К., 1994. – № 1. – С. 22–25.

2. Кочан І. М. Синонімія у термінології // Мовознавство. – К., 1992. – № 3. – С. 32–34.

3. Кочан І. М. Теоретичні засади вироблення термінологічних стандартів в українській мові // Мова і культура нації. – Львів, 1991. – С. 40–49.

4. Кочерга О.Д. Деякі міркування про шляхи і манівці розвитку української наукової термінології // Сучасність. – К., 1994. – № 7–8. – С. 173–182.

5. Курс лекцій з української мови (за професійним спрямуванням): Навчальний посібник для самостійної роботи студентів нефілологічних спеціальностей очної та дистанційної форм освіти / К. Я. Климова, І. В. Голубовська, Н. Д. Охріменко, О. А. Левківська; За ред. К. Я. Климової. – Житомир: Рута, 2011. – С. 97 – 102.

6. Мацюк Г. П. Зміни значень загальновживаних слів у терміносистемах // Українське мовознавство. – К.: Вища шк., 1988. – Вип. 15. – С. 10–14.

7. Сербенська О. А. Формування і розвиток української наукової термінології // Наукове товариство імені Тараса Шевченка і українське національне відродження. Зб. наук. пр. і матеріалів першої наукової сесії НТШ (березень 1990). – Львів, 1992. – С. 141–147.

Тема: Оформлення наукових текстів

План практичного заняття № 3:

1. Оформлювання результатів наукової діяльності.

2. План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці.

Завдання для самостійної роботи:

1. Користуючись словником, розкрийте значення термінів, які в різних галузях науки набувають інших значень: конструкція, реконструкція, автохтони, агент, адаптація, аерація, акт, активний, актуальний, корінь, елемент, валентність, нейтралітет.

2. Підготувати тези статті Ліни Костенко "Гуманітарна аура нації, або Дефект головного дзеркала".

Основні поняття:

Текст. Науковий текст. Принципи укладання наукового тексту. Модальність, цілісність, зв’язність, членованість, інформативна. Логічна, оцінна насиченість наукового тексту. Оглядовий, методологічний, емпірико-фактологічний та теоретичний типи наукових текстів. План, тези, конспект.

Прочитайте поданий текст. Сформулюйте власну думку щодо представлених побажань.

Чого варто уникати при написанні наукової роботи:

• Розмовного стилю і сленгу (у письмових роботах вони недоречні, в усному виступі в незначній дозі – можливі);

• Зайвого гумору, іронії, дошкульності, критиканства;

• Незрозумілих абревіатур і скорочень без їхнього пояснення; недоцільно використовувати абревіатури і скорочення в заголовках, рубриках;

• Мовних штампів. Без спеціальної термінології неможлива жодна наукова праця, але варто простежити за точністю у передачі думки. Не втрачайте почуття міри, не пишіть довгі складні речення з заплутаними конструкціями, з використанням наукоподібних слів, псевдонаукового стилю (часто саме такі претензійні та малозрозумілі слова використовуються неправильно, затуманюють смисл, знижують якість дослідження);

• Надмірного використання дужок (зловживання ними означає, що дослідник працює "неритмічно", зайвий раз нагадує про подробиці й уточнення другорядного значення), знижується ясність;

• Чоловічого "шовінізму" у мові, зокрема науковій (неточність знання і зловживання чоловічим родом при з’ясуванні, хто "автор(ка)" чи "дослідник(ця)", "він" чи "вона"; слід перевіряти ініціали авторів досліджень, на які доводиться покликатися);

• Наказовості, повчальності. Надмірне чи несуттєве вживання "повинно, має, мусить, необхідно і т.д." часто надають тексту зобов’язуючого відтінку;

• Тавтології: стежити за тим, аби одне й те ж слово (навіть поняття) не повторювалося надто часто. Використовуйте синоніми, зазирайте у словники (З посіб.)

Прочитайте текст. Випишіть і перекладіть українською основні ознаки планового, текстуального й вільного конспектів.

В зависимости от структуры конспектов их можно разделить на плановый конспект, текстуальный конспект и свободный конспект. Первая разновидность конспекта подразумевает наличие в своей основе плана, который чаще всего составлен предварительно или же заявлен в начале работы по конспектированию источника. Структура планового конспекта очень проста. Каждая глава или параграф конспекта соответствуют пункту из плана конспекта. В этом виде конспект наиболее близок к идеальному стилю этой работы и позволяет легко усвоить законспектированный материал. По сути, такой конспект это чрезвычайно сжатый пересказ источника. Таким стилем удобно конспектировать печатные издания и прочие большие текстовые массивы. Плановый конспект всегда может гарантировать высокий процент усвоения материала еще в процессе работы по составлению конспекта. Причем, обладая развитыми навыками работы можно составить плановый конспект на основе довольно крупного по объему информации источника за сравнительно малое время. Наиболее простой вид планового конспекта это работа, составленная в виде вопросов и ответов. Вопросы в таком случае выносятся в план, а ответы и составляют основную часть конспекта. Следующий вид конспектов – текстуальный конспект имеет несколько иную структуру. В основе конспекта такого типа лежат цитаты из источника. Однако даже в этом случае следует помнить о наличии логики в последовательности конспектирования. За логичность изложения в текстуальном конспекте отвечают тезисы автора конспекта и присутствие плана. Текстуальный конспект буквально состоит из фактов, приведенных в источнике и дословных цитат. В некоторых случаях текстуальный конспект может облегчить работу по анализу фактов приведенных в источнике, поскольку предлагает эти факты в дословном изложении и таком порядке, при котором будут наиболее заметны, как сильные, так и слабые стороны позиции изложенной в источнике конспекта. Текстуальный конспект наиболее подходит для долгосрочной консервации данных и фактов. Такие конспекты – очень ценный источник информации для анализа и после нескольких лет с момента их написания. Однако составление текстуального конспекта довольно трудоемкая работа, которая требует определенного навыка. Кроме этого основной недостаток текстуального конспекта это подмена напряжения памяти и внимания при составлении конспекта заурядным копированием цитат, что снижает усвоение и первичный анализ материала. Следующий тип конспекта это свободный конспект. В данном типе можно встретить элементы и планового конспекта и текстуального конспекта. Свободный конспект может начинаться с плана, а закончиться приведением объемных цитат из источника. Для составления свободного конспекта особое значение приобретает способность к логичному, краткому и точному формулированию сути вопроса. Составляя этот конспект нужно иметь навыки по осмыслению сути материала и богатый словарный запас. В итоге свободный конспект является сосредоточием всех положительных сторон процесса конспектирования. Безусловно, свободный конспект очень сложен в составлении, но и польза от него очень большая. Например, свободный конспект позволяет начать усвоение материала уже на стадии работы над конспектом, развивает способность к логическому мышлению, дает навыки работы с цитатами, выписками и планом конспекта (Из журн.).

Підготуйте повідомлення з проблем слововживання.

1. Про мову реклами // Пономарів О. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2001. – С. 134 – 137.

2. Фразеологія // Пономарів О. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2001. – С. 138 – 144.

3. Значення Наукового товариства імені Тараса Шев­ченка та Інституту української наукової мови у виробленні української термінології.

4. Терміни-інтернаціоналізми.

5. Основні джерела поповнення української термінології.