Тема 8. Обмін білків в організмі: розщеплення білків в шлунково-кишковому тракті. Обмін білків в тканинах. Знешкодження аміаку

Розщеплення білків у шлунково-кишковому тракті. Утворення отрутних сполук в товстому кишечнику та їх знешкодження. Шляхи утворення амінокислот у живому організмі: пряме амінування, переамінування за участю кетокислот.

Шляхи розкладу амінокислот – декарбоксилування, різні види дезамінування. Обмін амінокислот, побічні продукти обміну, їх значення у біотехнологічних процесах. Механізм нейтралізації аміаку, що утворюється в процесі розкладу амінокислот, в організмах тваринного походження. Утворення мочевини.

Рекомендована література: [1] с. 147-168

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Під час вивчення цієї теми та відповідей на запитання слід зупинитися на процесах перетворення білків у ЖКТ і тканинах, ролі катепсинів, їхнього значення у процесах дозрівання м’яса після забою худоби. Слід звернути увагу на процес переамінування – основний шлях розщеплення амінокислот у тканинах. Зрозуміти роль вітаміну В₆ у цих процесах, показати головні акцептори аміногруп.

Вивчити процеси руйнування амінокислот в товстому кишечнику, утворення токсичних сполук, а також процеси їх знешкодження. Оцінити роль печінці в цьому процесі. Слід звернути увагу на процеси декарбоксілірування, дезамінірування, а також пере амінування.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Перетравлення білків у шлунково-кишковому тракті, роль ферментів у цьому процесі.

2. Гниття білків у товстому кишечнику, утворення отруйних речовин.

3. Знешкодження в печінці отруйних речовин, що утворилися в товстому кишечнику.

4. Обмін білків у тканинах, кінцеві продукти обміну.

5. Процеси переамінування та дезамінування амінокислот у тканинах.

6. Процеси декарбоксилування амінокислот у тканинах.

7. Знешкодження аміаку.

8. Утворення сечовини (цикл Кребса).

9. Сучасна теорія утворення сечовини.

Тема 9. Обмін вуглеводів в організмі: розщеплення вуглеводів в шлунково-кишковому тракті, обмін вуглеводів в тканинах, енергетичний. Ефект. Регуляція вуглеводного обміну.

Ферментативний розклад полісахаридів у шлунково-кишковому тракті. Проблеми розкладу целюлози та геміцелюлоз.

Хімізм і енергетика анаеробного розпаду глюкози (гліколіз, глікогеноліз). Роль фосфатів в процесі розпаду вуглеводів.

Аеробний розклад вуглеводів. Енергетичний ефект циклу трикарбонових кислот.

Регуляція вуглеводного обміну. Порушення вуглеводного обміну.

Рекомендована література: [1] с. 205-235.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

При вивченні цієї теми необхідно обгрунтувати особливості окиснення вуглеводів, значення анаеробної фази розщеплення цих речовин. Підкреслити утворення АТФ у процесі гліколізу та глікогенолізу. Навести приклади розщеплення вуглеводів в аеробних умовах: цикл три- та дикарбонових кислот (цикл Кребса). Порівняти ефективність обох фаз розщеплення вуглеводів.

Описати пентозний цикл перетворення вуглеводів, утворення в цьому процесів НАДФН₂, використання його для синтезу органічних сполук у тканинах.

Підкреслити участь вітамінів групи В у ферментативних системах, що каталізують розщеплення вуглеводів. Дати пояснення, щодо регуляції обміну вуглеводів.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Роль вуглеводів в організмі людини.

2. Класифікація вуглеводів.

3. Гідроліз крохмалю та дисахаридів в шлунково-кишковому тракті, кінцеві продукти гідролізу.

4. Синтез глікогену в печінці.

5. Механізм регуляції концентрації глюкози в крові.

6. Анаеробне окиснення вуглеводів у тканинах.

7. Аеробне окиснення вуглеводів у тканинах.

8. Енергетичний ефект анаеробного та аеробного окиснення вуглеводів у тканинах.

9. Порушення обміну вуглеводів в організмі.

10. Замінники цукру в харчуванні сучасної людини.

11. Роль вуглеводів в харчовій промисловості.

12. Роль гормонів підшлункової, надниркових залоз та гіпофізу в регуляції вуглеводного обміну.