Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
5 рік 2 сем.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
185 Кб
Скачать
☆

Левко Миколайович Ревуцький

Левко Миколайович Ревуцький увійшов в історію української музики як видатний композитор, педагог, учений і музично-громадський діяч.

Народився Лев Миколайович Ревуцький 20.02.1889 року в селі Іржавець на Полтавщині. В сім’ї дуже любили музику і ця любов передалась маленькому Левкові. Першою вчителькою гри на фортепіано стала мамина подруга Ольга Мельникова. Вона ж і відкрила неабияких музичний хист Левка.

Загальну освіту з 9-річного віку Ревуцький здобував спочатку у місті Прилуки, а потім у Києві. Паралельно з навчанням продовжував брати систематичні уроки з музики. У Києві Лев вступає до приватної школи Тутковського, у клас М.Лисенка. З відкриттям Музично драматичної школи Лисенка переводиться на навчання до неї. Спілкування з Миколою Віталійовичем мало велике значення для формування Ревуцького як композитора. Але у 1906 році померли один за одним батьки композитора і він у розпачі кидає заняття музикою. Щоб здобути професію, яка б у подальшому житті його забезпечувала, вступає до університету на фізико-математичний та юридичний факультети. Згодом поновлює заняття музикою, поступивши до Київського училища Російського музичного товариства. На той час припадають перші творчі спроби композитора – солоспіви, фортепіанні мініатюри, а також фортепіанна соната і перші частини фортепіанного концерту.

З 1913 року навчається у Київській консерваторії по класу Рейнгольда Моріцевича Глієра. Ревуцький почерпнув багато корисного для свого професійного розвитку, зокрема - методи педагогічної роботи. З початком першої світової війни консерваторію евакуювали до Ростова-на-Дону, а університет до Саратова. Їздити у такі дальні подорожі було важко і Ревуцький достроково здає випускні іспити. Два наступні роки Лев Миколайович перебуває на фронті. Після повернення починаються «роки блукань». Написані у ці роки були наступні твори – солоспіви, обробки народних пісень, а також хор «Хустина» на слова Т.Шевченка. Лише у 1924 році Л.Ревуцькому вдається перебратись на постійне проживання до Києва. Його приймають на посаду викладача музично-теоретичних дисциплін у Київській консерваторії, де він працюватиме наступних п’ятдесят років. Столична атмосфера була сприятливою для творчості. У Ревуцького один за одним з’являються поема «Пори року», хори на слова Т.Шевченка, солоспіви, численні інструментальні твори, а серед них найвідоміші фортепіанні прелюдії, збірки обробок народних пісень «Сонечко», «Галицькі пісні», «Козацькі пісні».

Під час Другої світової війни Ревуцький перебуває в Узбекистані, в Ташкенті. Там він очолює кафедру композиції, теорії та історії музики. Сам він майже не пише нових творів. Натомість повертається до своєї юнацької Першої симфонії, створює її нову редакцію, редагує також оперу М.В.Лисенка «Тарас Бульба».

Після війни Ревуцький повертається до Києва. До викладацької роботи в консерваторії. Творчість останнього періоду нечисленна. Основну увагу композитор приділяє науково-фольклористичній, редакторській та педагогічній праці. Лев Миколайович виховав цілу плеяду молодих композиторів – Григорія і Платона Майбороду, Віталія Кирейка, Анатолія Коломійця.

Помер Лев Миколайович Ревуцький у 1977 році у Києві.