- •Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи
- •6.050702 „Електромеханіка”
- •6.050702 „Електромеханіка”
- •Вступ пояснювальна записка
- •1.2. Завдання вивчення навчальної дисципліни
- •1.3. Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівців
- •1.4. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальної дисципліни
- •1.5. Інтегровані вимоги до знань і умінь
- •Тематичний план навчальної дисципліни
- •1.6. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни
- •Зміст програми Розділ №1 „ Елементи лінійної, векторної алгебри та аналітичної геометрії ”
- •Розділ №3 „ Інтегральне числення функції однієї змінної та диференціальні рівняння ”
- •Розділ №4 „Ряди. Кратні, криволінійні та поверхневі інтеграли. Елементи теорії поля ”
- •Навчально-методичні матеріали з дисципліни
- •3.1. Основна та додаткова література
- •Критерії оцінювання здачі екзамену
- •Методичні вказівки до виконання і оформлення контрольної роботи
1.5. Інтегровані вимоги до знань і умінь
Навчальний матеріал дисципліни складається з чотирьох розділів.
1.5.1. У результаті засвоєння навчального матеріалу першого розділу
„ Елементи лінійної, векторної алгебри та аналітичної геометрії “ студент повинен:
Знати:
– властивості та методи обчислення визначників;
– методи розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь;
– властивості та обчислення скалярного, векторного та змішаного добутків
векторів;
– способи задання прямої та площини;
– різні форми рівняння прямої на площині;
– рівняння площини, прямої у просторі;
– рівняння кривих та поверхонь другого порядку.
Вміти:
– обчислювати визначники;
– виконувати дії з матрицями;
– знаходити ранг матриці, обернену матрицю;
– розв’язувати СЛАР методом Крамера, матричним методом, методом Гаусса;
– розкладати вектор за базисом;
– застосовувати скалярний, векторний та мішаний добутки до розв’язання
геометричних задач;
– розв’язувати метричні задачі на площині і у просторі.
1.5.2. У результаті засвоєння навчального матеріалу другого розділу
„ Диференціальне числення функції однієї змінної та кількох змінних ” студент повинен:
Знати:
– похідні основних елементарних функцій і загальні правила відшукання похідних.
– основні формули диференціального числення
загальну схему побудови графіка функції;
теореми про границі, важливі границі;
– форми запису комплексного числа;
– правила виконання дій з комплексними числами;
– частинні похідні;
– необхідну і достатню умови екстремуму функції двох змінних.
– формули дотичної площини та нормалі до поверхні, похідної за напрямом, градієнта.
Вміти:
– обчислювати границі;
– досліджувати функції на неперервність;
– знаходити похідні різних порядків функцій;
– будувати графіки функцій;
– знаходити частинні похідні першого та вищих порядків явно заданої функції;
– досліджувати функцію двох змінних на екстремум;
– виконувати дії з комплексними числами.
1.5.3. У результаті засвоєння навчального матеріалу третього розділу
„ Інтегральне числення функції однієї змінної та диференціальні рівняння ”
студент повинен:
Знати:
– таблицю невизначених інтегралів;
методи інтегрування;
типи диференціальних рівнянь та методи їх розв’язання.
Вміти:
– знаходити невизначені, визначені та невласні інтеграли;
– застосовувати визначені інтегралі до фізичних та геометричних задач;
– знаходити загальний, частинний розв’язки диференціального рівняння;
– знаходження загального розв’язку системи диференціальних рівнянь;
– складати диференціальне рівняння для конкретної фізичної задачі.
1.5.4. У результаті засвоєння навчального матеріалу четвертого розділу
„Ряди. Кратні, криволінійні та поверхневі інтеграли. Елементи теорії поля ” студент повинен:
Знати:
– типи числових та функціональних рядів;
– достатні ознаки збіжності знакододатних числових рядів;
розвинення в степеневий ряд основних елементарних функцій;
– означення, властивості та обчислення кратних, криволінійних та поверхневих
інтегралів;
– системи координат на площині і у просторі;
– формулу заміни змінних у кратному інтегралі;
– типи скалярних і векторних полів, їхні диференціальні і інтегральні характеристики.
Вміти:
– досліджувати числові ряди на збіжність;
– знаходити область збіжності функціональних рядів.
– розкладати функції у степеневий ряд;
– застосовувати ряди до наближених обчислень.
– розкладати функцію у ряд Фур’є для різних випадків задання функції;
– обчислювати інтеграли;
– знаходити характеристики скалярного і векторного полів ( похідну за напрямом,
градієнт, дивергенцію, ротор, потік, роботу, циркуляцію, потенціал).
