- •Перелік питань до письмового модульного контролю № 1
- •Перелік біоорганічних сполук, структури яких повинен знати студент до пмк №1
- •Вихідний рівень знань
- •Теоретичні питання
- •Завдання для самопідготовки
- •Практичні роботи
- •Перелік питань до письмового модульного контролю № 1:
- •Завдання для самопідготовки
- •Література
- •Вихідний рівень знань
- •Теоретичні питання
- •Практичні роботи
- •Література
- •Вихідний рівень знань
- •Теоретичні питання
- •Завдання для самопідготовки
- •Практичні роботи
- •Література
- •Вихідний рівень знань
- •Теоретичні питання
- •Завдання для самопідготовки
- •Практичні роботи
- •Література
- •Вихідний рівень знань
- •Теоретичні питання
- •Завдання для самопідготовки
- •Практичні роботи
- •Література
- •Вихідний рівень знань
- •Теоретичні питання
- •Завдання для самопідготовки
- •Практичні роботи
- •Література
- •Вихідний рівень знань
- •Теоретичні питання
- •Завдання для самопідготовки
- •Практичні роботи
- •Література
Література
Основна:
Ю. І. Губський, “Біоорганічна хімія”, Вінниця: “Нова книга”, 2004, С. 251-268.
Додаткова:
Н. А. Тюкавкина, Ю. И. Бауков, “Биоорганическая химия”, М. : Медицина, 1991, С. 457-494.
Змістовий модуль 2. -Амінокислоти, пептиди, білки.
Тема заняття 3. Амінокислотний склад білків та пептидів.
Цілі заняття:
Сформувати знання принципів класифікації, номенклатури, будови та властивостей найважливійших -амінокислот як хімічної основи структурної організації білків для подальшого вивчення їх біологічної ролі.
Набути практичні навички якісного виявлення амінокислот в розчинах.
Вихідний рівень знань
Кислотність та основність органічних сполук.
Хімічні властивості карбоксильної групи.
Хімічні властивості аміногрупи (основність та нуклеофільність).
Теоретичні питання
Класифікація -амінокислот за:
а) будовою вуглецевого ланцюга;
б) здатністю до синтезу в організмі;
в) полярністю радикалу.
Загальні властивості амінокислот:
а) кислотно-основні;
б) утворення цвіттер-іонів;
в) вплив рН середовища на диссоціацію амінокислот.
Ізоелектрична точка амінокислот.
Специфічні реакції амінокислот в організмі:
а) дезамінування;
б) трансамінування;
в) декарбоксилювання;
г) поліконденсація з утворенням пептидів.
Реакції кількісного визначення амінокислот:
а) формолтитрування за Серенсеном;
б) реакція Ван-Слайка.
Основні терміни та поняття, які повинен знати студент при підготовці до практичного заняття: 2-амінопропанова (аланін), 2-аміно-5-гуанідінпентановая (аргінін), 2-аміноутан-1.4-діова (аспарагінова кислота), 2-аміно-3-метилбутановая (валін), аміноетанова (гліцин), 2-аміно-3-(1H-імідазол-4-іл)пропанова (гістидин), 2-амінопентандиова (глутамінова кислота), 2-аміно-4-метилпентанової (лейцин), 2,6-діаміногексанової (лізин), 2-аміно-4-(метилтіо)бутановая (метіонін), 2-аміно-3-гідроксіпропіоновая (серин), 2-аміно-3-індолілпропіонова (триптофан), 2-Аміно-3-феніл-пропанова (фенілаланін), 2-аміно-3-меркаптопропанова (цистеїн), 2-аміно-3-(4-гідроксифеніл) (тирозин) кислоти.
Перелік питань до письмового модульного контролю № 1:
1. Класифікація природних α-амінокислот. L- та D-ізомери 2-амінопропанової кислоти (аланіну). Незамінні α-амінокислоти. Дати визначення та перерахувати їх.
2. Кислі (негативно заряджені) амінокислоти, структурні формули, їх біологіна роль.
3. Кислотно-основні властивості амінокислот на прикладі 2-амінопропанової кислоти (аланіну). Утворення цвіттер-іону. Ізоелектрична точка.
4. Написати реакції декарбоксилювання 2,6-діаміногексанової кислоти (лізину) та 2-амінопентан-1,5-діової (глутамінової) кислоти. Назвати ферменти та коферменти. Значення одержаних сполук.
5. Написати реакції декарбоксилювання 2-аміно-3-індолілпропіонової кислоти (триптофану) та 2-Аміно-3-(1H-імідазол-4-іл)пропанова кислоти (гістидину). Назвати ферменти та коферменти. Значення одержаних сполук.
Реакції дезамінування (4 види) на прикладі 2-аміно-4-метилпентанової кислоти (лейцину). Назвати кінцеві продукти реакцій.
Реакція трансамінування на прикладі 2-амінопентандиової (глутамінової) та 2-оксипропанової (піровиноградної) кислот. Ферменти та коферменти реакції.
2-аміно-3-індолілпропіонова кислота (триптофан), його окиснювальне (серотонін) та неокиснювальне (триптамін) декарбоксилювання.
Записати будову 2-аміно-3-індолілпропіонової кислоти (триптофану) та схему його перетворень в кишечнику.
Шлях перетворення 2-аміно-3-індолілпропіонової кислоти (триптофану) в кишечнику та знешкодження продуктів реакцій (індолу та 3-метиліндолу (скатолу)) в печінці.
Поняття про біогенні аміни: реакції одержання 3-(2-аміноетил)-1H-індол-5-олу (серотоніну), 4-(2-аміноетил)-імидазолу (гістаміну), 4 – амінобутанової (ГАМК) та їх біологічне значення.
