- •Тема 1. Предмет анатомії. Історія розвитку| анатомічних знань|
- •Актуальність дисципліни в курсі психологічного знання|. Поняття про предмет анатомії
- •2. Методи анатомічного дослідження. Клітинна та тканинна організація будови тіла людини
- •Тканини. Класифікація тканин. Нервова тканина.
- •3. Загальні уявлення про будову організму людини
- •3.1. Органи і системи органів людини
- •3.2. Цілісність організму. Організм і середовище
- •3.4. Розвиток людини в онтогенезі
- •4.1. Історія еволюційних вчень
- •4. Еволюційне вчення – етапи становлення і сучасний стан
- •4.2.3. Безпосередні попередники ч. Дарвіна
- •3.1. Виникнення дарвінізму
- •3.2. Основні положення|становища| теорії природного добору
- •3.3. Подальший|наступний| розвиток дарвінізму і його вплив на біологію
- •4.2. Природний добір
- •Тема 5. Філогенез нервової системи
- •5.1. Диференціація клітин, як основа виникнення тканин. Чутливі клітини
- •5.2. Дифузна нервова система. Кільцева нервова система
- •5.3. Нервова система гангліонарного типу
- •5.5. Філогенез головного мозку
- •Тема 6. Онтогенез нервової системи людини
- •6.1. Основні етапи ембріонального розвитку людського організму
- •6.2. Онтогенез нервової системи
- •6.3. Онтогенез спинного мозку
- •6.4. Онтогенез головного мозку
- •6.5. Онтогенез органів зору, слуху, нюху, смаку
4.2.3. Безпосередні попередники ч. Дарвіна
У першій половині XIX ст. у всіх спеціальних розділах біології і суміжних природно-історичних науках накопичуються дані про можливість походження тварин і рослин від яких-небудь загальних|спільних| предкових| форм. Ці дані можуть бути матеріалістично тлумачитись лише у світлі еволюційного розвитку впродовж|упродовж| тривалого часу. У працях Ч. Лайеля (1797-1875) закладаються|заставляються| основи історичної геології з|із| її принципом актуалізму| (допущення того, що історичні зміни земної кори визначаються дією тих же сил, які поволі і непомітно діють і сьогодні). З'являються|появляються| праці, що узагальнюють докази еволюції. Двотомне зведення Р. Чемберса «Сліди природної історії творіння», що вийшла в Лондоні в 1845 і 1846 рр., було швидко перекладене всіма європейськими мовами.
Безпосередніми попередниками Ч. Дарвіна в Росії були зоолог К.Ф.Рулье (1814-1858) і ботанік А.Н.Бекетов (1825-1902). К.Ф.Рулье розвивав концепцію про виникнення органічного світу з|із| неорганічного, про поступову природну зміну організмів і формування різноманіття істот під впливом зміни зовнішніх умов («основний закон життя»), про спадковість і мінливість як основних властивостях живих|жвавих| організмів. А.Н.Бекетов в роботі «Гармонія в природі» (1858) наводив цікаві дані про зміну рослин в різних умовах існування, у тому числі і про боротьбу за існування.
Завдяки таким працям багатьох учених ідеї еволюції починають|розпочинають,зачинають| привертати увагу не тільки|не лише| біологів, але і всього освіченого суспільства|товариства|. Проте|однак| еволюційні ідеї самі по собі, навіть підкріплені фактами, не можуть вважатися|лічитися| еволюційною теорією до тих пір, поки залишаються ще незрозумілими рушійні сили процесу еволюції.
3.1. Виникнення дарвінізму
Перш ніж стисло розглянути|розгледіти| основні положення|становища| обґрунтованої Ч.Дарвіном теорії еволюції, зупинимося|зупинятимемося| на передумовах її створення|створіння| і головних віхах життя і творчості Ч. Дарвіна. У розвитку еволюційних поглядів Ч. Дарвіна як в дзеркалі відображається|відбивається| процес формування еволюційного світогляду в сучасній йому біології.
3.1.1. Передумови виникнення дарвінізму
У різних областях біології до першої чверті|четвертини| XIX ст. був накопичений величезний фактичний матеріал, який потребував узагальнення. Для такого узагальнення потрібні були нові підходи. Практика сільського господарства вимагала створення|створінь| теорії, яка дозволила б розвивати далі методи селекційної роботи.
Все це і визначило в значніше мірі|мірі| ту обставину, що саме в Англії – однієї з найбільш розвинених в господарському відношенні|ставленні| країн світу – склалися у середині XIX в. умови для створенні|створінні| теорії еволюції. Честь її створення|створіння| незаперечно належить Чарльзу Дарвіну – одному з найбільших природодослідників всіх часів і народів.
Ч.Дарвін (1809-1882) в юності вірить в Біблію, збирається стати сільським пастором, але займається зоологією як натураліст-любитель|аматор|. У 22 роки Ч. Дарвін на п'ять років покидає Англію і як натураліст (без платні) відпливає в кругосвітню подорож|мандрівку| на експедиційному судні «Бігль» англійського адміралтейства. «Бігль» огнув земну кулю, пройшовши|минувши,спливши| з півдня навколо|навкруг,довкола| Південної Америки, побував у водах Австралії і Нової Зеландії, огнув з півдня Африку. Під час стоянок корабля Ч. Дарвін збирав ботанічні, палеонтологічні і зоологічні колекції, проводив геологічні спостереження.
«Подорожуючи|мандруючи| на кораблі її величності «Бігль» як натураліст, я був уражений деякими фактами, що торкалися розподілу органічних істот в Південній Америці, і геологічними відносинами між колишніми і сучасними мешканцями|пожильцями| цього континенту. Факти ці, як буде видно|показно| з|із| останніх глав цієї книги, здається|видається|, висвітлюють до деякої міри походження видів – цю таємницю з|із| таємниць». Так починається|розпочинається,зачинається| «Вступ|вступ|» в «Походження видів...».
Подорожуючи|мандруючи| по Південній Америці, Ч.Дарвін помічає, що різноманіття тваринного світу логічніше пояснити поволі|повільно| поточними процесами зміни форм, чим окремими актами творіння. Знахідка викопних гігантських броненосців – родичів форм, що нині живуть, – приводить|призводить,наводить| його до висновку|виведення| про спорідненість вимерлих і існуючих форм. Кульмінацією, з погляду формування еволюційних поглядів, з'явилося дослідження флори і фауни Галапагоських островів, де Ч. Дарвін на прикладі|зразку| відмінностей між близькими видами в'юрків, черепах, ящірок побачив як би сам процес еволюції у дії.
Ч.Дарвін повертається до Англії в 1836 р. переконаним еволюціоніст-том. Починається|розпочинається,зачинається| тривалий період розробки стрункої теорії еволюції, заснованої на розкритті|розтині| механізму еволюційного процесу. Аналізуючи історію виведення порід голубів|голубий|, собак і створення|створінь| високопродуктивних сортів|гатунків| культурних рослин, Ч.Дарвін переконується, що відмінності між породами і сортами|гатунками| виникають в результаті|унаслідок,внаслідок| відбору і переважного розмноження тих особин|осіб|, у|в,біля| яких бажана властивість або ознака найбільш виражена|виказані,висловлені|. Такий відомий людині з якнайдавніших|прадавніх| часів штучний відбір може бути або несвідомим (коли залишають для розмноження кращі особини|особи|, не замислюючись про кінцеві|скінченні| результати), або методичним (коли селекціонером ставиться мета|ціль| з поліпшення|покращанню| певної ознаки або властивості). Новизна|новинка| підходу Ч.Дарвіна до пояснення еволюції домашніх|хатніх| тварин і культурних рослин полягала в тому, що він угледів в діяльності людини творчий початок. Ключ|джерело| до пояснення різноманітності домашніх|хатніх| форм, підкреслював Ч. Дарвін, полягає в умінні людини накопичувати|скупчувати,нагромаджувати| зміни шляхом відбору, а не просто в самих фактах мінливості і спадковості, як вважалося|лічилося| раніше. Вивчення історії створення|створіння| порід і сортів|гатунків| привела до важливого|поважного| висновку|виведення|, що більшість їх має монофілетичне (від одного кореня) походження. У механізмі дії штучного відбору з накопичення відмінностей у ряді|серед| поколінь Ч.Дарвін побачив прообраз основного механізму еволюційного процесу – дію природного відбору.
Весь час|увесь час| після|потім| закінчення подорожі|мандрівки| Ч.Дарвін присвячує обробці одержаних|отриманих| спостережень. У 1839г. виходить перша книга, що принесла йому широку популярність в наукових колах –|колах| «Подорож|мандрівка| натураліста навколо світу на кораблі «Бігль». Проходять|минають,спливають| ще чотири роки, що заповнені дослідами з|із| рослинами, розведенням голубів|голубий|, продовженням обробки зоологічних і ботанічних колекцій. За записниками вдалося відновити, що ще в 1837 р. Ч.Дарвін вперше|уперше| приходить до ідеї природного відбору. У 1842 р. Ч.Дарвін робить|чинить| чорновий нарис|начерк| теорії природного відбору. Ще через два роки він розширює роботу з 35 до 230 сторінок і у зв'язку з поганим станом здоров'я, будучи невпевнений в завершенні роботи, просить|прохає| опублікувати її після смерті.
Здоров'я поліпшується|покращується|. В цей час все читаюче суспільство|товариство|, схвильоване появою анонімних книг «Сліди природної історії творіння» (їх автором був Р.Чемберс, згодом активний захисник теорії Ч.Дарвіна). Різка критика цих книг з різних сторін (Р.Чемберс, даючи безліч переконливих доказів існування еволюції, визнавав участь в ній надприродних сил) і скептичне відношення|ставлення| друзів до його роботи примушують|заставляють| Ч.Дарвіна відкласти публікацію майже готової праці, з|із| тим щоб вичерпним чином документувати кожне з висунутих положень|становищ|. У 1858 р. ця праця складав 2000 сторінок і, на думку автора, на дві третини були готовий до публікації. Проте|однак| Ч. Дарвін так і не закінчив її.
В цей час Ч.Дарвін одержує лист від молодого зоолога Альфреда Уоллеса з|із| проханням ознайомитися і у разі|в разі| схвалення представити|уявити| в журнал|часопис| рукопис його невеликої статті «Про прагнення різновидів до необмеженого відхилення від первинного типу». У статті в скороченому варіанті містилися|утримувалися| основи тієї ж теорії, до якої Ч.Дарвін прийшов незалежно від А.Уоллеса ще в 1842 р. Спочатку Ч.Дарвін збирається представити|уявити| статтю А. Уоллеса і з цього питання не виступати|вирушати|. Але|та| за наполяганням друзів він вирішує|рішає| опублікувати і власну статтю під назвою «Про зміну органічних істот в природному стані...». Ч.Лайель і Дж.Гукер представляють|уявляють| ліннеєвському| товариству одночасно обидві статті і копію одного з ранніх листів Дарвіна.
Всі документи були опубліковані в 1858 р. Ці події примушують|заставляють| Ч.Дарвіна опублікувати скорочений варіант того, що готується багато років праці – «Походження видів шляхом природного відбору, або збереження|зберігання| відібраних| порід в боротьбі за життя». Всі 1250 екземплярів|примірників| першого лондонського видання, що з'явилися|появилися| в світ 24 листопада 1859 р., розійшлося в перший день публікації, а за 7 років в Англії було продано 16000 екземплярів.
Навіть якщо б Ч. Дарвін не залишив нам теорію природного відбору, ми мали право б рахувати його одним з видатних|визначних| натуралістів. Один тільки|лише| перелік його головних книг показує, наскільки глибокі і різнобічними| були його інтереси:
1839 р. «Подорож|мандрівка| натураліста навколо світу на кораблі «Бігль»
1842 р. «Будова|споруда| і розподіл коралових рифів»
1844 р. «Геологічні спостереження над вулканічними островами»
1846 р. «Геологічні спостереження над Південною Америкою»
1851-1854 рр. «Усоногі раки» (т. 1-2)
1859 р. «Походження видів шляхом природного відбору, або збереження|зберігання| сприятливих| порід в боротьбі за життя»
1862 р. «Запилення орхідей»
1865 р. «Рухи і звички рослин, що лазять»
1868 р. «Зміна домашніх|хатніх| тварин і культурних рослин» |в,біля| (у 2 т.)
1871 р. «Походження людини і статевий добір»
1872 р. «Вираз|вираження| емоцій у|в,біля| людини і тварин»
1875 р. «Комахоїдні рослини»
1876 р. «Дія перехресного запилення і самозапилення в рослинному світі»
1877 р. «Різні форми квіток|цвіту| у|в,біля| рослин одного і того ж виду|виду|»
1879 р. «Життя Еразма| Дарвіна»
1880 р. «Здібність до руху у|в,біля| рослин»
1881 р. «Утворення рослинного шару землі|грунту| діяльністю дощових черв'яків і спостереження над їх способом життя»
Ч. Дарвін помер|вмер| в Дауні, де він жив після|потім| повернення з|із| кругосвітньої подорожі|мандрівки|, похований у Вестмінстерському абатстві, поряд з|поряд із| І.Ньютоном.
