- •Тема 1 система міжнародних економічних відносин
- •Розвинуті капіталістичні країни
- •Країни, що розвиваються
- •Країни соціалістичної індустріалізації[
- •1. Групи країн за рівнем доходів:
- •2. Групи країн за рівнем зовнішнього боргу:
- •3. Класифікація країн за ступенем відкритості світовому ринку:
- •Міжнародний поділ праці
- •1. Сутність, значення та тенденції розвитку міжнародної торгівлі
- •Тема 2. Міжнародна торгівля як головна форма мев та її регулювання
- •2. Основні теорії міжнародної торгівлі
- •3. Система показників розвитку міжнародної торгівлі
- •1. Сутність і класифікація послуг
- •Тема 5. Міжнародна міграція робочої сили План:
- •1. Суть та види міжнародної міграції робочої сили.
- •2. Економічні ефекти міжнародної трудової міграції .
- •3. Тенденції розвитку міжнародного ринку робочої сили.
- •Тема 6. Міжнародна мобільність капіталу План:
- •1. Міжнародна мобільність капіталу: суть, етапи і фактори розвитку.
- •2. Форми міжнародного руху капіталу.
- •Форми міжнародної міграції капіталу
- •Міжнародна технічна допомога.
- •Тема 7. Світова валютна система. План:
- •1. Суть міжнародних валютних відносин. Види валютних систем.
- •2. Валютні курси. Котирування валют. Конвертованість валют. Валютний курс.
- •Валютне котирування.
- •Конвертованість валют.
- •3. Еволюція валютної системи.
- •4. Валютні ринки та валютні операції.
- •Види валютних операцій.
- •5. Міжнародні розрахунки.
- •6. Валютна політика держави.
Тема 2. Міжнародна торгівля як головна форма мев та її регулювання
1. Сутність, значення та тенденції розвитку міжнародної торгівлі
Міжнародна торгівля товарами була історично першою й до певного часу головною сферою міжнародних економічних відносин. Лише наприкінці ХХ століття провідну роль в системі міжнародної економіки почали відігравати різноманітні форми фінансових операцій. Але значення міжнародної торгівлі й зараз суттєве. Про це свідчить постійне кількісне та якісне зростання її обсягів.
У першій половині XX ст. 2/3 світового товарообігу доводилося на продовольство, сировину й паливо. До кінця XX ст. на них доводилося 1/4 товарообігу. Частка торгівлі продукцією обробної промисловості зросла з 1/3 до 3/4. Більше 1/3 усієї світової продукції в середині 90-х рр. становила торгівля машинами й устаткуванням.
Зростання торгівлі машинами й устаткуванням зумовило зростання обміну науково-технічними, виробничими, комерційними, фінансово-кредитними послугами. Виникли нові послуги: лізинг, консалтинг, інформаційно-обчислювальні послуги. У цілому темпи зростання торгівлі послугами в три рази перевищують темпи зростання торгівлі товарами.
Значні зміни відбулися й у географічній структурі торгівлі. Основними центрами міжнародної торгівлі продовжують залишатися США, Західна Європа і Японія. Разом із тим у післявоєнний період істотно скоротилася питома вага США у світовому експорті. Так, у другій половині 40-х рр. на частку США доводилося 32 % світового експорту, у 1960 р. – 17,1 %, у середині 90-х рр. – 12,5 %. Західна Європа в середині 90-х рр. свою частку збільшила з 23 до 44 %. Японія – з 0,5 до 9,5 %.
Змінилася питома вага в міжнародній торгівлі й країн, що розвиваються. У 1950 р. їхня частка становила 33,2 %, у середині 90-х рр. вона скоротилася до 25 %. Разом із тим на НІС (Південна Корея, Тайвань, Сінгапур) доводилося 10,5 % світового експорту промислової продукції.
Обсяг міжнародної торгівлі постійно зростає. При чому торгівля товарами зростає з більшою швидкістю, ніж виробництво. НТП призвів до істотних зрушень у товарній структурі міжнародної торгівлі: збільшилася частина готових виробів і скоротилася питома вага продовольства й сировини, крім палива.
Прискорений розвиток міжнародної торгівлі пов'язаний насамперед із посиленням процесу лібералізації міжнародних відносин, підвищенням попиту на промислові товари, частка яких у сукупному обсязі світового експорту становить 70 %.
Високі темпи розвитку міжнародної торгівлі свідчать також про поглиблення поділу праці, спеціалізації й кооперування виробництва.
Вона включає практично всі види міжнародного співробітництва, у тому
числі: спільну виробничу діяльність різних суб'єктів, міжнародний трансферт
технологій.
Міжнародна торгівля – це інтернаціональна форма організації товарно-грошових відносин, що припускає обмін товарами й послугами між суб'єктами світового ринку.
Міжнародна торгівля становить сукупність зовнішньої торгівлі всіх країн світу. Стосовно однієї країни, звичайно, застосовується термін «зовнішня торгівля», стосовно торгівлі двох країн між собою – «міждержавна, взаємна, двостороння торгівля», а стосовно торгівлі всіх країн одна з одною – «міжнародна або світова торгівля». Часто під міжнародною торгівлею розуміють торгівлю не тільки товарами, а й послугами.