3. Тенденції розвитку міжнародного ринку робочої сили.

Сучасна трудова міграція характеризується наступними рисами:

• зростання масштабів міграції;

• збільшення питомої ваги мігрантів у загальній кількості працездатного населення країн;

• розширення еміграції з країн Східної Європи та країн , що утворилися на території колишнього СРСР;

• формування нових центрів залучення робочої сили;

• зростання нелегальної імміграції;

• посилення «відпливу інтелекту»;

• ротаційний характер міграції.

Однією з найважливіших особливостей сучасного стану міжнародної міграції є «відплив інтелекту», тобто безповоротна або довготривала еміграція вчених і високваліфікованих спеціалістів. Основними причинами цього процесу в більшості країн є: постійне зниження соціального статусу вченого та спеціаліста; те, що результати роботи вчених та спеціалістів часто не знаходять своєї остаточної реалізації; бажання покращити своє матеріальне становище; більша можливість за кордоном реалізувати свої знання та досвід.

Міжнародна міграція робочої сили набуває глобального характеру. У світі утворилися постійні ринки робочої сили.

Перший ринок традиційно належить США та Канаді, трудові ресурси яких склалися історично за рахунок іммігрантів. Але в міграційних потоках, які скеровані в США і Канаду, знизилась частка мігрантів із Європи та зросла їх кількість із Латинської Америки та Азії.

Другий ринок – країни Західної та Північної Європи. Велику роль у використанні іноземної робочої сили зіграло створення ЄС, одним з елементів якого є спільний ринок робочої сили.

Третій ринок – район нафтовидобувних країн Близького Сходу.

Четвертий ринок – Латинська Америка. Інтенсивними є міграційні потоки між латиноамериканськими країнами.

На міжнародному рівні створено декілька організацій, діяльність яких спрямована на впорядкування процесів міграції. Найвпливовішою серед них є Міжнародна організація праці (МОП), яка була створена у 1919р., а в 1946р стала спеціалізованим закладом ООН

Тема 6. Міжнародна мобільність капіталу План:

1. Міжнародна мобільність капіталу: суть, етапи і фактори розвитку.

2. Форми міжнародного руху капіталу.

3. Цілі та економічні ефекти міжнародної мобільності капіталу.

4. Діяльність міжнародних фінансово-кредитних організацій.

1. Міжнародна мобільність капіталу: суть, етапи і фактори розвитку.

Розглянемо поняття «міжнародної міграції капіталу» (ММК) , виходячи із еволюції даного процесу.

Становлення і розвиток ММК почалося значно пізніше таких форм МЕВ , як міжнародна торгівля товарами, міжнародна трудова міграція. Для виникнення можливості експорту капіталу необхідні були достатньо значні накопичення його в країні.

Така можливість виникає на першому етапі еволюції ММК, який починається після завершення процесів першопочаткового накопичення капіталів і з розвитком капіталістичних виробничих відносин – на рубежі 17-18 ст. і продовжився до кінця 19 ст. Даний етап називають «етапом зародження вивозу капіталів». Ті процеси, які відбувалися в цей період точно відображає термін «вивіз капіталу», оскільки останній мігрував виключно в одному напрямку (із метрополій в колонії) і носив обмежений та випадковий характер.

Другий етап еволюції ТНК відлічують з кінця 19 – початку 20 ст. і до середини 20 ст., тобто по мірі утвердження і поширення у світовому господарстві капіталістичних виробничих відносин. Процес вивозу капіталу здійснюється як між промисловими країнами, так і між промисловими країнами та країнами, що розвиваються. На цьому етапі вивіз капіталу став типовим, постійно повторюючим і характерним явищем, що дозволяє визначити цей термін і назвати цей етап – «етапом вивозу капіталу».

Таким чином, вивіз капіталу – це процес відбору частини капіталу із національного обороту даної країни і переміщення його у товарній або грошовій формі у виробничий процес і обіг іншої країни з метою отримання високих прибутків.

Проте на сучасному рівні розвитку світового господарства уже недостатньо говорити лише про вивіз капіталу. Із середини 50-х – 60-х років 20 ст. наступає третій етап еволюції міжнародних переміщень капіталів, що продовжується до цих пір, на якому процеси, що відбуваються, найбільш об’єктивно відображає термін «міжнародна міграція капіталу». Для цього існує декілька причин:

• Країни одночасно стають і експортерами і імпортерами капіталу.

• Вивіз капіталу здійснюють не лише промислово розвинені країни, але й країни, що розвиваються.

• Експорт капіталів викликає значні за об’ємами зворотні рухи капіталів у вигляді процентів на кредити, підприємницького прибутку, дивідендів за акціями.

Тому міжнародна міграція капіталів – це процеси зустрічного руху капіталів між різними країнами світового господарства незалежно від рівня їх соціально-економічного розвитку, що приносять доходи їх власникам.

Об’єктивною основою ММК є нерівномірність економічного розвитку країн світового господарства, яка на практиці виражається:

• У нерівномірності накопичення капіталу в різних країнах; у «відносному надлишку» капіталу в окремих країнах.

• У неспівпадінні попиту на капітал і його пропозиції у різних ланках світового господарства.