2.2 Розрахункова схема стрілочного переводу

На розрахунковій схемі стрілочного переводу, яка надана на рисунку 2.1, вказані розміри, які розраховуються в курсовій роботі, а також ті, що надані в завданні.

На рисунку 2.1 наведені такі умовні позначення:

 - кут хрестовини;

_п - початковий кут гостряка;

 - загальний стрілочний кут;

 - центральний кут (кут, що відповідає дузі гостряка);

R_в - радіус гостряка;

R_п - радіус перевідної кривої;

p - довжина хвостової частини хрестовини;

n - довжина передньої частини хрестовини;

d - пряма вставка (відстань від кінця перевідної кривої до математичного центра хрестовини);

q - довжина переднього вильоту рамної рейки;

q₁ - довжина заднього вильоту рамної рейки;

l_в - довжина криволінійного гостряка;

- проекція криволінійного гостряка на напрямок рамної рейки;

S₀ - ширина колії стрілочного переводу;

L_Т - теоретична довжина стрілочного переводу;

L_п - загальна або практична довжина стрілочного переводу;

a₀, b_0, a, b - відстань від центра переводу 0₁ до відповідно: початку гостряків, математичного центра хрестовини, переднього стику рамної рейки, стику хвостової частини хрестовини;

f_0, f - відстань до граничного стовпчика від математичного центра хрестовини та центра переводу 0₁.

Рисунок 2.1 – Розрахункова схема стрілочного переводу

2.3 Розрахунок елементів стрілки

При розрахунках визначаються числові значення основних параметрів криволінійного гостряка та довжина рамної рейки.

2.3.1 Визначення основних параметрів криволінійного гостряка

Метою розрахунку є визначення числових значень параметрів R_в, _п, ,  (див. рисунок 2.2). Розрахунок ведеться з використанням силового способу, який надано в 3.

Рисунок 2.2 – Розрахункова схема для визначення параметрів криволінійного гостряка

При вході на стрілку колесо вдаряється у гостряк, який веде на бокову колію. При цьому виникає надлишок кінетичної енергії (ефект удару). Допустиме значення ефекту удару в гостряк нормується величиною W_в = 0,225 мс.

Після удару в гостряк здійснюється рух по криволінійному гостряку та далі по перевідній кривій. При цьому виникають центробіжні прискорення, відповідно, j₀ і ₀, які при R_п = R_в можливо прийняти рівними: j₀ = ₀ = 0,3  0,4 мс².

При відомій швидкості руху на бокову колію V_б радіус гостряка визначається з виразу

R_в = . (2.1)

Початковий кут розраховується з тригонометричної функції

sin _п = , (2.2)

де _max - максимальний зазор між колесом та рамною рейкою, з яким воно підходить до гостряка, _max= 36 мм.

Якщо підставити в формулу (2.2) цифрові значення параметрів, то можемо отримати спрощений розрахунковий вираз (при j₀ = 0,4 м/с²)

sin _п =

після чого знаходимо величину _п (в градусах, хвилинах і секундах), як arc sin_п та cos _п.

Далі визначається центральний кут  з виразу (в градусах і частках градусу)

 = . (2.3)

Величина  переводиться в градуси, хвилини і секунди.

При відомих значеннях _п і  обчислюється загальний стрілочний кут  як сума кутів _п і , а також знаходиться величина sin.