- •1 Побудова поперечного профілю баластної призми і розроблення календарного графіка ремонтів колії.
- •1 Побудова поперечного профілю баластної призми і розроблення календарного графіка ремонтів колії
- •1.1 Побудова поперечного профілю баластної призми
- •1.1.1 Конструктивні елементи баластної призми і земляного полотна
- •1.1.2 Порядок побудови поперечного профілю баластної призми
- •1.2 Розроблення календарного графіка ремонтів колії в межах ремонтного циклу
- •1.2.1 Класифікація ремонтів колії і уявлення про ремонтний цикл
- •1.2.2 Періодичність ремонтів колії
- •2 Розрахунок поодинокого звичайного стрілочного переводу з криволінійним гостряком січного типу
- •2.1 Основні положення
- •1.2.3 Порядок побудови календарного графіка ремонтів колії
- •2.2 Розрахункова схема стрілочного переводу
- •2.3 Розрахунок елементів стрілки
- •2.3.1 Визначення основних параметрів криволінійного гостряка
- •2.3.2 Визначення довжини рамної рейки
- •2.4 Визначення розмірів хрестовини
- •2.5 Визначення довжини прямої вставки
- •2.6 Визначення основних і осьових розмірів стрілочного переводу
- •2.7 Визначення довжини рейок зєднувальних колій
- •2.8 Побудова схеми розбивки стрілочного переводу
- •3 Розроблення організації основних робіт при модерні-зації колії
- •3.1 Перелік і послідовність робіт, які виконуються при заміні рейко-шпальної решітки
- •3.2 Визначення протяжності фронту робіт у «вікно»
- •3.3 Розрахунок необхідної тривалості «вікна»
- •3.4 Побудова графіка основних робіт у "вікно"
- •4 Організація робіт з очищення колій і прибирання снігу на станції
- •4.1 Основні положення організації робіт для запобігання сніговим заносам на перегонах і станціях
- •4.2 Установлення черговості очищення станційних колій і стрілочних переводів
- •4.3 Визначення об'єму снігу, який прибирається
- •4.4 Вибір типу снігоприбиральної машини
- •4.5 Визначення тривалості прибирання і вивезення снігу
- •4.6 Побудова графіка механізованого прибирання снігу зі станції
- •Список літератури
- •Додаток а Початкові дані до курсової роботи
3.4 Побудова графіка основних робіт у "вікно"
За результатами виконаних розрахунків (див. таблицю 3.1) будуємо графік виконання основних робіт у "вікно". Графік надано на рисунку 3.2.
На горизонтальній
осі координат відкладається відстань
фронту робіт
м, на вертикальних осях (їх дві, по кінцях
дільниці робіт) – час, хв.
На лівій осі графіка подається сітка часу (години і хвилини).
В першу чергу на графіку відкладається встановлена тривалість "вікна". Потім на лівій осі відзначаються час початків усіх операцій, на правій – час закінчень робіт. Точки початків і закінчень робіт з'єднуються лініями з умовними позначеннями, які прийняті у типових технологічних процесах.
Рисунок 3.2 – Графік виконання основних робіт у «вікно»
Умовні позначення:
–
розболчування
стиків (розрізання плітей);
–
зболчування стиків;
– розбирання
колії;
– рихтування
колії;
– очищення баласту
планувальником;
– вивантаження
щебеню ХДС;
– укладання колії;
– виправляння
колії машиною ВПО-300.
Для побудови
графіка необхідно знати час початків
і закінчень кожної операції, який
визначається інтервалами часу між
початками
та закінченнями
суміжних робіт.
Інтервали часу між початками суміжних робіт, які виконуються після роботи укладального поїзда, визначаються таким чином.
Інтервали часу
між початками укладання колії та
зболчу-ванням стиків
і початками зболчування та рихтування
дорівнюють відповідним інтервалам між
закінченнями цих робіт, оскільки ці
роботи виконуються зі швидкістю
укладального поїзда.
Протягом інтервалу
часу
між початком роботи бригади з рихтування
колії і початком роботи хопер-дозаторного
состава бригада з рихтування, яка працює
зі швидкістю укладального поїзда,
повинна віддалитися на відстань
(формула
(3.17)).
Тоді
(3.25)
Усі позначки попередні.
Хопер-дозаторний
состав, який на початку фронту робіт
рухається зі швидкістю укладального
поїзда, повинен пройти відстань
(формула
(3.21)) протягом інтервалу
(3.26)
Інтервал
від початку "вікна" до закінчення
роботи бригади з розболчування стиків
(або розрізання плітей) визначається
як:
(3.27)
Як відзначалось,
на ділянці
бригада працює зі швидкістю 1,5 км/год
протягом часу
,
а потім на ділянці
– в темпі розбирального поїзда. На
графіку лінія, яка відповідає виконанню
роботи з розболчування стиків, на ділянці
буде паралельна лінії, що відповідає
роботі розбирального поїзда.
Протягом інтервалу
між закінченням роботи бригади з
розболчування стиків і закінченням
роботи розбирального поїзда колія буде
розібрана на дільниці
,
(формула (3.8))
(3.28)
Оскільки роботи
з розбирання колії, очищування баласту
і укладання колії виконуються з однаковою
швидкістю, інтервали між закінченнями
робіт
і
дорівнюють
відповідним інтервалам
і
між початками у цих робіт.
Тривалість роботи хопер-дозаторного состава та машини ВПО-3000 менша, ніж тривалість укладання колії, оскільки їх робоча швидкість вища. До моменту укладання останньої ланки вони працюють в темпі укладального поїзда, а після укладання рубок та виходу укладальною поїзда з дільниці, яку він уклав, вони працюють з максимальною робочою швидкістю.
Робота тих поїздів відображається прямими лініями. Поча-ток робіт визначається інтервалами і , закінчення і .
