§3. Монетна справа Тіри

Майже одночасно з Ольвією, у другій половині–наприкінці VI ст. до н.е., у гирлі р. Дністер (грецька назва Тірас), вихідцями з Мілету була заснована колонія, яку назвали Тіра. Основними заняттями її мешканців були рибальство, скотарство, землеробство, виноградарство та садівництво. Місто підтримувало тісні торгові зв’язки з іншими колоніями та грецькими полісами, завдяки чому на його грошовому ринку значне місце посідали монети іноземного карбування: спочатку електрові кізикіни, а згодом – золоті елліністичні статери. На відміну від інших колоній Північно-Західного Причорномор’я, грошове господарство цього полісу досліджене значно менше. Це пояснюється недостатньою кількістю нумізматичного матеріалу, браком писемних джерел тощо. Невеликі масштаби монетної емісії не дають змоги повною мірою реконструювати систему номіналів монетної системи, що існувала в Тірі.

Відомий російський нумізмат О. М. Зограф (1889–1942) виділив п’ять основних груп монет Тіри : 1) срібні емісії другої половини ІV ст. до н.е.; 2) мідні випуски другої половини ІV ст. до н.е.–кінця ІІІ ст. до н.е.; 3) золоті статери лісимахівського типу карбовані наприкінці ІІІ ст. до н.е.–на початку ІІ ст. до н.е.; 4) мідні монети виготовлені на початку ІІ ст. до н.е.– середини І ст. до н.е.; 5) мідні емісії часів римського імператорського панування.

Карбування власної монети у Тірі розпочалося доволі пізно. Імовірно, монетний двір функціонував тут майже безперебійно впродовж усього автономного періоду історії міста (середина ІV–середина І ст. до н.е.). Тривалий час першими монетами відкарбованими в Тірі вважалися срібні драхми, однак нумізматичні дослідження останніх років дають підстави стверджувати, що їм передувало декілька випусків мідних монет, відкарбованих наприкінці ІV ст. до н.е. На аверсі перших мідних монет вміщено зображення голови Геракла, а на реверсі – бика, що стоїть на палиці (бл. 370–360 рр. до н.е.). На відповідних сторонах екземплярів другої емісії бачимо голову Тіраса – річкового божества р. Дністер та постать крокуючого бика (бл. 360–350 рр. до н.е.). На монетах наступних років вміщено голову Тіраса і голову коня (бл. 350–340 рр. до н.е.) та голову Деметри і голову коня (бл. 340–330 рр. до н.е.). Карбування срібних монет у Тірі розпочалося майже одночасно з Ольвією – близько 330 р. до н.е. Серед них П. О. Каришковський виділив три групи драхм із зображенням покритої покривалом голови Деметри з намистом на шиї – на аверсі і постаттю бика та грецькою назвою міста – на реверсі. Часто на зворотній стороні монети вміщували також різноманітні монограми, додаткові знаки у вигляді грецьких літер тощо. Метрологічні параметри тірських срібних драхм загалом були близькими до норм егінської монетної системи. Підтвердження цього – виявлені 128 драхм Тіри у Дороцькому скарбі, вагою від 6,28 г до 5,04 г кожна. Наступні серії срібних монет карбувалися на початку ІІІ ст. до н.е. Зображення на їх аверсі залишалося майже незмінним, а на реверсі вміщено зображення вінка з колосків та назву міста – “TYPA”.

В елліністичну епоху монетне карбування Тіри стало більш інтенсивним. У 280–270 та 270–260 рр. до н.е. було виготовлено кілька серій монет із головою богині Афіни на аверсі і биком або лавровим вінком – на реверсі. Крім того, наприкінці ІІІ–на початку ІІ ст. до н.е. місто емітувало наслідування золотих статерів македонського царя Лісімаха, вміщуючи при цьому під троном літери “TY”. На відміну від Ольвії, Тіра майже не здійснювала приватних монетних емісій, завдяки чому їй вдалося уникнути кризових явищ на грошовому ринку.

Близько 180–170 рр. до н.е. в Тірі розпочалася емісія мідних монет із зображенням голови Аполлона і кифари, а згодом – голови Діоніса і виноградного грона. Емісія монет останнього типу продовжувалася до 160–150 рр. до н.е., коли на зміну їм прийшли мідні номінали з зображенням голови бородатого божества Понту з клешнею рака на виску (бл. 150–140 рр. до н.е.). На наступних випусках мідних монет Тіри, що випускалися у 80–70-х роках до н.е., зображено голову Аполлона у лавровому вінку та орла, що сидить на блискавці. Ця емісія завершила монетне карбування Тіри елліністичного періоду.

Військово-політичні потрясіння, яких зазнали грецькі колонії Північного Причорномор’я в середині І ст. до н.е., не могли не позначитись на їхньому грошово-монетному господарстві. В результаті згубних воєн царя Понту Мітрідата з Римом економіка колоній опинилася на грані катастрофи. Але найбільш нищівними стали напади гетських племен на чолі з Буребістою, які зруйнували більшість поселень колоністів. І лише після встановлення римського панування господарське життя північнопричорноморських колоній поступово почало відновлюватися. Свідчення цього – поява у Тірі власних грошей. Першими з них були надкарбовані на асах та сестерціях імператора Клавдія (41–54 рр.) контрамарки з літерами “TYP”. Дещо пізніше надкарбовувалися монети фракійського царя Реметалка. У 47 р. було здійснено невелику емісію власних монет Тіри. Однак лише за правління імператора Доміціана розпочалося широкомасштабне карбування мідної монети. На ринку з’явилися тетрассарії, дупондії та ассарії з зображенням імператора та його іменем – КАІСАР ДОМЕТІАNOC – на аверсі. За часів Нерви (96–98 рр.) та Траяна (98–117 рр.) власної монети Тіра не випускала, а потреба у монеті задовольнялася шляхом надкарбування на номіналах попередніх випусків контрамарок у вигляді грона винограду або колоска. Карбування тірських монетних номіналів – тетрассарія, дупондія та ассарія – було відновлене за імператора Адріана (117–138 рр.). Більшість зображень та легенд на монетах цієї серії виконані примітивно і схематично, що пояснюється різким падінням рівня фахової майстерності різчиків монетних штемпелів.

За імператора Антоніна Пія (138–161 рр.) набір карбованих у Тірі номіналів розширився. Крім трьох перелічених, розпочалася емісія тригеміассарія. Зазнав змін і зовнішній вигляд монет, поліпшилось їх фахове виконання. За наступного імператора – Марка Аврелія (161–180 рр.) – місто власної монети не емітувало, за правління Коммода (180–192 рр.) відновилося карбування тетрассаріїв, дупондіїв, тригеміассаріїв та ассаріїв, а згодом і трессісів. Найбільш масштабним монетне карбування Тіри було за часів Септимія Севера (193–211 рр.). На цей час припадає випуск п’яти серій номіналів із зображенням імператора та членів його родини – Гети, Каракалли, Юлії Домни та Плавтілли. Останні емісії Тіри припадають на час правління Александра Севера (222–235 рр.) – вони випускалися від імені імператора та його матері Юлії Мамеї. Всі міські номінали цього правителя (тетрассарії, дупондії та ассарії) виготовлені у перші роки його панування – 222–228 рр. При наступних імператорах карбування монет у Тірі, як і в Ольвії, з невідомих причин не здійснювалося.