§4. Монетне карбування Керкинітиди та Ніконію

Однією з найстаріших грецьких колоній північно-західного Причорномор’я була Керкинітида, заснована у другій половині VI ст. до н.е. неподалік від сучасного м. Євпаторія (Крим). Найдавнішими монетними знахідками, виявленими на території цього міста, є литі “стріли”, аси із зображенням “колеса”, а також ольвійські “дельфіни”. Наявність їх дає підстави стверджувати, що Керкинітида мала тісні торговельні контакти з грецькими поселеннями Нижнього Побужжя. Її мешканці, за прикладом ольвіополітів, у третій чверті V ст. до н.е. розпочали виготовлення власних монетоподібних грошових знаків типу “стріл” та “дельфінів”, а згодом і полісних монет – керкинітидських “асів”. Метрологічно вони близькі до ольвійських монет. Вага найважчого з відомих зразків становить 28,7 г. Це дорівнювало 1/384 мілетського статера або шести “стрілам”, або десяти “дельфінам”. Наступний період історії монетного карбування Керкинітиди пов’язаний з налагодженням карбування мідних монет. Їх поява зумовлена поширенням на території полісу херсонеських монетних номіналів, що свідчило про наявність політичної залежності колонії від Херсонесу. До 30-х років ІV ст. до н.е. його монетний імпорт з Херсонесу повною мірою насичував місцевий ринок. Після різкого скорочення, з невідомих причин, кількості завізних грошей, власті Керкинітиди у 350–330 рр. до н.е. змушені були розпочати виготовлення власної монети. На їх аверсі вміщено зображення лева, який напав на бика, а на реверсі – постать богині Ніке. Наступні серії монет карбувалися у 320–310 рр. до н.е. (аверс – голова Геракла) та 310–300 рр. до н.е. (аверс – голова Гери).

Близько 290 р. до н.е. у політичному житті Керкинітиди відбулися кардинальні зміни: колонія втратила незалежність і остаточно перейшла під владу Херсонесу. Тоді ж припинилося і її монетне карбування. Порівняно з іншими грецькими колоніями (Херсонесом, Ольвією, Тірою), масштаби монетної емісії цього полісу були незначними. Скромні обсяги нумізматичного матеріалу (відомо 120–130 екз.), а також відсутність писемних джерел не дають змоги повноцінно реконструювати грошовий обіг та монетне карбування античної Керкинітиди.

Одним із маловідомих осередків монетного карбування у Північно-Західному Причорномор’ї був Ніконій. Відомості, що містяться у творах античних авторів, та археологічні матеріали дають підстави стверджувати про довготривалість існування цього поселення: VI ст. до н.е. – ІІІ–ІV ст. до н.е. Як і інші колонії цього регіону, Ніконій заснували вихідці з міст іонійського узбережжя Егейського моря. Найдавніші нумізматичні пам’ятки цього полісу – литі “стріли”, що використовувались в VI–третій чверті V ст. до н.е. як розмінна монета. Водночас на його грошовому ринку використовувались ольвійські “дельфіни”та істрійські “колеса”. Першими грішми, виговленими у Ніконії у 470–460 рр. до н.е., були литі монети, дещо подібні до ольвійських “асів”. За метрологічними параметрами їх поділяють на три групи номіналів. Вага екземплярів старшого номіналу становила 63,1–56,5 г – половину ольвійського “аса”. На аверсі монет цієї серії вміщено зображення сови та грецької легенди, а на реверсі – колесо з чотирма спицями. Зображення на екземплярах середнього номіналу (вагою 16,1–12,4 г) майже такі самі. Монети молодшого номіналу важили 2,4–0,7 г, що дорівнювало показникам істрійських розмінних монет. Основний елемент аверсу – сова, на реверсі є лише грецькі літери “ЕК”. Більшість дослідників схиляються до думки, що випуск даної серії монет тісно пов’язаний зі скіфським царем Скілом, про якого у своїй оповіді згадує Геродот. Імовірно, він прагнув розбудувати у Ніконії підконтрольний лише собі торгово-фінансовий осередок. Однак це вступало у протиріччя з політикою Ольвії, яка вважала Ніконій сферою своїх впливів. Через це Скіл став жертвою інтриг ольвіополітів і був усунений від влади.

Прагнучи утримати свої впливи в регіоні, Ніконій у третій чверті V ст. до н.е. став членом Афінського морського союзу, сплачуючи щорічний внесок в розмірі половини таланта. Скромний розмір внеску свідчить про невисокий рівень економічного розвитку міста. В цей час левову частину монетної маси, що обслуговувала потреби місцевого грошового обігу, становили монети Істрії. В середині–другій половині ІV ст. до н.е. ніконійці налагодили виготовлення наслідувань істрійських литих “коліс”, однак їх місце на ринку було незначним. Населення здебільшого користувалося грошовими номіналами, виготовленими в Ольвії та Тірі, а також тетрадрахмами Філіпа ІІ Македонського. У 331 р. до н.е. Ніконій зазнав руйнувань під час походу Зопіріона, а на зламі ІІІ–ІІ ст. до н.е. місто перестало існувати.