Лабораторна робота 1
Тема: Розрахунок та побудова робочої витратної характеристики регулюючого органу
1.1 Мета роботи: навчитись розраховувати та будувати робочу витратну характеристику регулюючого органу
1.2 Теоретичні відомості:
Вихідні дані для розрахунку РО наведені в табл.1.
Вхідні дані для розрахунку РО Таблиця 1.
№ з/п |
Параметри |
Варіанти |
|||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
||
1. |
Qv , м3 /год |
20 |
30 |
40 |
50 |
60 |
80 |
100 |
120 |
140 |
160 |
2. |
Pп(п), кН/м2 |
22 |
20 |
25 |
22 |
30 |
28 |
25 |
27 |
27 |
25 |
3. |
L, м |
10 |
12 |
13 |
15 |
15 |
20 |
20 |
18 |
18 |
18 |
4 |
V, м/сек |
8 |
8 |
8 |
10 |
10 |
10 |
15 |
15 |
15 |
12 |
Для всіх варіантів є однаковими:
- надлишковий тиск в кінці магістралі Рк (н) = 0 Н/м2;
- температура робочого середовища t = 200 C;
- агрегат – термічна піч;
- робоче середовище – природний газ;
- регулюючий орган – поворотна заслінка.
Основними характеристиками регулюючих органів є витратні характеристики, які називають статичними. В свою чергу статичні характеристики ділять на внутрішні та робочі.
Робочою статичною характеристикою регулюючого органу (РО) є залежність вихідної величини Хвих від вхідної величини Хвх при заданих значеннях усталених параметрів робочого середовища.
Відповідно до цього розрізняють наступні поняття:
Qv - абсолютна об’ємна витрата регулюючого середовища, м3/год;
Qm - абсолютна масова витрата регулюючого середовища, кг/год;
q
- відносна
витрата
,
або
;
n
- ступінь
відкриття регулюючого органу
або
;
-
кут повороту;
h - лінійне
переміщення,
і - проміжне
значення параметра в межах від
0
до
.
С - умовна витратна здатність.
Для рідин, які не
стискаються, вона дорівнює витраті
рідини з густиною
1
кг/см3
, і перепадом
тиску 0,1
МН/м2.
Для газів С дорівнює витраті газів в м3/год, при густині 1 кг/см3 і перепаді тиску 10 Н/м2.
Правильно вибраний регулюючий орган не повинен погіршувати характеристики агрегату і може бути засобом усунення нелінійності його характеристики.
1.3 Алгоритм розрахунку дросельних регулюючих органів
1. Згідно з параметрами ділянки магістралі, на якій встановлено РО, перераховують вихідні дані до абсолютних їх значень.
2. Визначають перепад тиску на РО за максимальної витрати робочого середовища.
3. Вибирають розміри РО або його умовну витратну здатність.
4. Розраховують проміжні значення робочої характеристики РО.
5. Будують робочу характеристику РО і порівнюють її з заданою або необхідною.
Рис.1. Типова схема розрахункової ділянки трубопроводу з РО