- •1. Визначення вірусів
- •2. Віруси живі чи неживі
- •3. Відкриття вірусів д.Й. Івановським ( характеристика експериментів)
- •4. Роль д.Й. Івановського та м. Бейєринка в становленні вірусології
- •5. Модельні системи, що використовуються в вірусології
- •6. Основні методи дослідження вірусів
- •Indirect Examination
- •7. Гіпотези походження вірусів
- •8. Роль вірусів в еволюції органічного світу
- •9. Еволюція вірусів та її докази
- •10. Поняття про «прості» та «складні віруси»
- •11. Фінальна стадія взаємодії складного вірусу з клітиною.
- •12. Хімічний (елементарний) склад вірусів.
- •13. Біохімічний склад вірусів.
- •14. Стадії взаємодії вірусу і клітини.( на прикладі бактеріофагу)
- •15. Структурні і не структурні білки вірусів.
- •16. Особливості будови структурних білків вірусів.
- •17. Типи вірусних днк
- •18. Типи вірусних рнк.
- •20. Типи симетрії вірусів.
- •21. Принцип самозбірки вірусів з ротаційно-трансляційним типом симетрії.
- •22. Принцип самозбірки вірусів з ікосаедричним типом симетрії
- •23.Роль зовнішніх факторів в самозбірці віріонів
- •24. Принцип класифікації вірусів.
- •25. Таксономічні категорії вірусів.
- •27. Порівняти таксономії царства « vira» з іншими царствами
- •28. Стадії взаємодії вірусу і клітини.
- •29. Характеристика екліпс-фази.
- •30. Типи генетичних карт у вірусів.
- •31. Генетична карта бактеріофагу т4. Genome and Structure
- •Бактериофаг т4
- •32. Генетична карта бактеріофагу лямбда.
- •33. Інтеграція геному фагу лямбда.
- •34. Генетична карта вірусу sv-40.
- •35. Генетичні карти рнк-вмісних вірусів
- •36. Організація геному втм
- •37. Геном вірусу грипу.
- •38. Реасортація геномів вірусу грипу
- •38. Генетична карта віл
- •39. Принцип методу плр
- •40. Принцип методу іфа
- •Класс I: вирусы, содержащие двуцепочечную днк
- •Класс II: вирусы, содержащие одноцепочечную днк
- •Класс III: вирусы, в которых рнк способна к репликации (редупликации
- •Классы IV и V: вирусы, содержащие одноцепочечную рнк
- •Класс V: вирусы, содержащие одноцепочечную (−)рнк
- •Класс VII: вирусы, содержащие двуцепочечную днк, реплицирующиеся через стадию одноцепочечной рнк
20. Типи симетрії вірусів.
Спіральний тип симетрії характеризується розміщенням капсомерів у вигляді спіралі навколо молекули нуклеїнової кислоти. Білкові субодиниці вкладені в спіраль так, що відносно поздовжньої осі псі вони (за винятком кінцевих) знаходяться в однаковому положенні. У разі спірального типу симетрії капсомери утворюють трубку (стрижень), усередині якої дуже компактно упакована нуклеїнова кислота, її довжина значно перевищує розміри віріона. Наприклад, довжина вірусу тютюнової мозаїки становить 300 нм, а довжина його РНК сягає 4000 нм. При цьому РНК настільки міцно зв'язана з капсидом, що її не можна звільнити, не пошкодивши капсид. За спірального типу симетрії спостерігається максимально регулярна взаємодія між білковими субодиницями капсиду і нуклеїновою кислотою.
При спіральному типі симетрії капсомери розміщені за ходом спіралі геномної
нуклеїнової кислоти. Капсид краще захищає геном, а нуклеїнова кислота
вивільняється лише при руйнуванні капсиду. Такі віруси мають
паличкоподібну форму (наприклад, вірус мозаїчної хвороби тютюну).
У разі кубічного (ікосаедрального) типу симетрії капсомери вкладаються у формі геометричної фігури ікосаедра (20-гранника), утворюючи порожнисте ізометричне тіло, в центрі якого знаходиться нуклеїнова кислота. При цьому не існує регулярної взаємодії між нуклеїновою кислотою та кожною білковою субодиницею. Ікосаедр сформований 20 рівносторонніми трикутниками. Він має 12 вершин, до кожної з яких сходяться кути 5 трикутників, і 30 ребер, де з'єднуються сторони сусідніх трикутників. Такі віріони є симетричними в трьох взаємно перпендикулярних напрямках.
При кубічному типі симетрії нуклеїнова кислота утворює серцевинну
структуру, оточену капсидом у вигляді багатогранника (вивільнення
нуклеїнової кислоти відбувається без руйнування капсиду). Такі віруси
мають сферичну форму (наприклад, вірус поліомієліту).
Змішана симетрія. КОМБІНОВАНА, або змішана, симетрія у вірусів може бути представлена різними варіантами. Наприклад, частка бактеріофага має "голівку" правильної геометричної форми і "хвіст" із спіральною симетрією.
Плеоморфні віруси. Зустрічаються віруси з ще складнішою будовою. Віріони поксвірусів (віруси групи віспи) не мають правильного, типового капсиду: між серцевиною і зовнішньою оболонкою у них розташовуються трубчасті і мембранні структури.
Складні віруси. Нуклеокапсид у них укритий ще однією оболонкою -
суперкапсидом. Суперкапсид утворений модифікованими (зміненими)
мембранами клітин хазяїна, у яких білки хазяїна замінені на білки вірусу
(глікопротеїди). Тому суперкапсид містить компоненти, властиві клітинам
хазяїна, і вірусні глікопротеїди. Ці глікопротеїди утворюють шипи. Шипи
забезпечують адгезію вірусу на чутливих клітинах, обумовлюють його
антигенні властивості. Крім того, вони сприяють поширенню вірусів.
Незалежно від способу складання нуклеокапсиду складні віруси (грипу,
гепатиту В, ВІЛ) здебільшого мають сферичну форму.
Мені здається, що Поліщук говорив на лекціях, що у суперкапсиду симетрії немає, тому у складних вірусів є лише симетрія по нуклеокапсиду.
