2. Вимоги до транспортування небезпечних речовин. Маркування небезпечних вантажів з небезпечними речовинами.

Небезпечний вантаж — це речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об'єктів, заподіяти матеріальних збитків, шкоди довкіллю, а також призвести до загибелі людей, тварин, рослин.

Головним документом, який регулює питання перевезень небезпечних вантажів різними видами транспорту, є Закон України «Про перевезення небезпечних вантажів» від 06.04.2000 р.; ним передбачається, що спеціально уповноваженим органом у сфері перевезення небезпечних вантажів має бути центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту. Законом передбачено умови перевезення, вимоги до транспортних засобів, які перевозять небезпечні вантажі, документальне оформлення перевезень, страхування, фізичний захист і супроводження небезпечного вантажу, ліквідація наслідків аварії в процесі перевезення та інше.

Законом України «Про транспорт» від 10.11.1994 р. покладається обов'язок на вантажовідправника або вантажоодержувача забезпечити охорону та супровід небезпечних вантажів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також ставиться вимога перед відправниками й одержувачами небезпечних вантажів про гарантію безпеки організації перевезення таких вантажів.

Сьогодні небезпечні вантажі класифікуються за видами небезпеки, відповідно до вимог європейської угоди про міжнародні дорожні перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ). Ця угода розроблена Європейською економічною комісією ООН у Женеві, до якої Україна приєдналася 02.03.2000 р. Небезпечні вантажі за вимогами ДСТУ 19433—88 «Вантажі небезпечні. Класифікація та маркування» і ДОПНВ поділяються на класи, представлені в табл. 2.

табл. 2.

Класифікація небезпечних речовин

Клас	Речовини
Класі	Вибухові речовини та вироби
ЮІас2	Гази
КласЗ	Легкозаймисті рідини
Клас 4	Легкозаймисті тверді речовини; речовини, схильні до самозаймання; речовини, що виділяють легкозаймисті гази при стиканні з водою
Клас 5	Речовини, що окислюють; органічні пероксиди
Клас 6	Токсичні речовини; інфекційні речовини
КласУ	Радіоактивні матеріали
Клас 8	Корозійні речовини
Клас 9	Інші небезпечні речовини та вироби

Маркування небезпечних вантажів з небезпечними речовинами. Для підвищення уваги учасників дорожнього руху транспортні засоби, що перевозять небезпечні вантажі, маркуються інформаційними табличками небезпечного вантажу (табличками оранжевого кольору) та знаками небезпеки. Інформаційні таблички небезпечного вантажу та знаки небезпеки надають важливу інформацію рятувальним службам у разі аварії.

Під час перевезення небезпечних вантажів на транспортних засобах мають бути встановлені і розміщені у вертикальній площині прямокутні світловідбиваючі таблички оранжевого кольору, довжина яких дорівнює 40 см, а висота становить не менше 30 см. У верхній частині таблички вказується ідентифікаційний номер небезпеки, а номер речовини за списком ООН — у нижній частині таблички (рис. 3.).

Рис. 3.

Рис.Приклад інформаційної таблички оранжевого кольору з ідентифікаційним номером небезпеки та номером ООН

Покриття табличок має бути таким, щоб не стиралося, а цифрові дані повинні залишатися розбірливими після перебування протягом 15 хв у вогні. Радіоактивним та інфекційним речовинам ідентифікаційні номери ООН не привласнені. Ідентифікаційні номери повинні складатися з цифр чорного кольору висотою 100 мм і товщиною ліній 15 мм.

Ідентифікаційний номер небезпеки складається з двох або трьох цифр, які позначають певні види небезпек (табл. 4).

Табл. 4